CИМВОЛІСТСЬКІ-ВЕРИСТСЬКІ АСПЕКТИ ВИРАЗНОСТІ ПІАНІЗМУ С. РАХМАНІНОВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147391Ключові слова:
символізм, веризм, музична виразність, стиль у музиці, піаністичний стиль гри, «легкі» і «оркестральні» фортепіано.Анотація
Метою роботи є акцентуація стильових символістських, веристських ракурсів піаністики C. Рахманінова, які не визначали до цього часу базових стильових вимірів спадку великого піаніста. Методологічною основою роботи є культурологічний зріз музикознавчого інтонаційно-тематичного аналізу школи Б. Асаф’єва в Україні, в якому окреме місце займає історико-стильовий компаратив і герменевтичний ракурс останнього в розвиток ідей Б.Яворского. Наукова новизна детермінована оригінальністю підходу від стильової розбіжності виразності композицій і гри Рахманінова (в розвиток концепцій М. Блінової і О. Маркової), що надає першості у висновках відносно інструментально-піаністичного втілення веристського стильового комплексу, відносно рис символістського фортепіанного звучання, що успадковувало отриману у вихованця школи Дж. Фільда М. Зверєва шопенівську «польотну» піаністичну техніку тощо. Висновки. Рахманінов-піаніст демонструє певну виразну автономію щодо рахманінівського ж композиційного стильового виявлення, оскільки в самій манері надшвидкої гри, користуванні гри «на другій клавіатурі», тобто з припіднятою кистю, уникнення театрально «розставлених» констрастів forte – piano, обережне користування педаллю тощо, впізнані риси техніки «легких» фортепіано, невідривних від шопенізму, усвідомлюваного і культивованого С. Рахманіновим, співвідносного із символістським фортепіанним стилем гри О. Скрябіна, також вихованця М. Зверєва. Елементи «барокової» темпо-динаміки, що мають місце саме у піаністичній палітрі майстра і втілюють примітивістські показники стильових переваг Рахманінова-піаніста, співвідносні з веристськими уподобаннями даного автора, засвідченими в оперній сфері його «малими» композиціями, але ті, що мають проекцію в інструментальні здобутки – інструментальні ж фортепіанні твори Е. Гранадоса тощо.
Посилання
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. : моногра-фия. Одесса, Астропринт, 2014. 400 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Белый А. Символизм как миропонимание. Москва: Республика, 1994. 336 с.
Берченко Р. В поисках утраченного смысла. Болеслав Яворский о «Хорошо темперированном кла-вире». Москва: Классика-ХХІ, 2005. 372 с.
Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности. Ленинград, 1974. 144 с.
Брянцева В. С.В. Рахманинов. – Москва: Сов. композитор, 1976. 645 с.
Кашкадамова Н. Виконавська інтерпретація у фортеп’янному мистецтві ХХ сторіччя: підручник. Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2014. 344 с. іл.
Келдыш Ю. Рахманинов Музыка ХХ века. Очерки в двух частях. Часть первая 1890-1917. Книга вторая. Ред. Д.В. Житомирский. Москва: Музыка, 1976. С. 45-72.
Круглова Е. Традиции барочного вокального искусства и современное исполнительство (на примере сочинений Г.Ф. Генделя): автореф. дис. … канд. искус. 17.00.02. Ростов-на-Дону, 2007. 48 с.
Куземина Л. Исполнительская эстетика Б. Яворского. Москва: Композитор, 2000. 111 с.
Лю Бинцян Музыкально-исторические типологиии в искусстве Китая и Европы. Одесса: Астропринт, 2011. 212 с.
Лю Сімей. Культура символізму та її виявлення в музиці П. Чайковського, С. Рахманінова, Дж. Пуччі-ні: автореф. дис. канд. мист. Одеса, 2006. 15 с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев: Музична Україна, 1990. 182 с.
Перевезенцев С. Россия. Великая судьба. Москва: Белый город, 2006. 704 с.
Lissa Z. Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków: PWM, 1970. 510 s.
Аndrosсоva D.V. (2014). Symbolism and polyclaviering in piano performance art XX c. Odesa: Astroprint [in Ukrainian].
Asafiev B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].
Belyi А. (1994). Symbolism as conception. Моscow: Respublika [in Russian].
Bеrchenko R. (2005). In quest of lost sense. Boleslav Yavorskiy about "Wolte Temperierte Klavier". Moscow: Klassika-XXI [in Russian].
Blinova М. (1974). Мusic creative pover and regularities to high nervious activity. Leningrad. [in Russian].
Brianceva V. (1976). S.V. Rаhmаninov. Моscow, Sоv. kоmpоzitor [in Russian].
Kashkadamova N. (2014). Performance interpretation in piano art ХХ century: textbook. Lviv, КІNPАТRІ LТD. [in Ukrainian].
Кеldysh Yu. (1976). Rаhmаninov. Music ХХ century. The Essays in two parts. A Part first 1890-1917. The Book second. D.V.Zhytomirskyi (Ed.). Moscow: Muzyka. 45-72 [in Russian].
Кruglova Е. (2007). Тrаditions of baroque vocal art and modern performance turns (on example of the compositions G.F.Hendel). Extended abstract of candidate's thesis. Rоstоv-nа-Dоnu [in Russian].
Kuzemina L.(2000). Performance aesthetics of B. Yavorskiy. Moscow: Kompozitor [in Russian].
Lu Bingcjang (2011). Music-history typologys in art China and Evropy. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Lu Sіmеi (2006). The cultura of symbolism and and her manifestation in music of P. Chaikovskij, S. Rаhmаninov, J. Puccini. Extended abstract of candidate's thesis. Одеsа [in Ukrainian].
Маrkоvа Е. (1990). Intonation sense of music art. Кyiv: Мuzychna Ukraina. [in Ukrainian].
Pеrеvеzеncеv S. (2006). Russian. Great fate. Моscow: Belyi gorod [in Russian].
Lissa Z. (1970). Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków, PWM. [in Polska].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.