CИМВОЛІСТСЬКІ-ВЕРИСТСЬКІ АСПЕКТИ ВИРАЗНОСТІ ПІАНІЗМУ С. РАХМАНІНОВА

Автор(и)

  • Daria Androsova Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147391

Ключові слова:

символізм, веризм, музична виразність, стиль у музиці, піаністичний стиль гри, «легкі» і «оркестральні» фортепіано.

Анотація

Метою  роботи є акцентуація стильових символістських, веристських ракурсів піаністики C. Рахманінова, які не визначали до цього часу базових стильових вимірів спадку великого піаніста. Методологічною основою роботи є культурологічний зріз музикознавчого інтонаційно-тематичного аналізу школи Б. Асаф’єва в Україні, в якому окреме місце займає історико-стильовий компаратив і герменевтичний ракурс останнього в розвиток ідей Б.Яворского. Наукова новизна детермінована оригінальністю підходу від стильової розбіжності виразності композицій і гри Рахманінова (в розвиток концепцій М. Блінової і О. Маркової), що надає першості у висновках відносно інструментально-піаністичного втілення веристського стильового комплексу, відносно рис символістського фортепіанного звучання, що успадковувало отриману у вихованця школи  Дж. Фільда М. Зверєва шопенівську «польотну» піаністичну техніку тощо.  Висновки.  Рахманінов-піаніст демонструє певну виразну автономію щодо рахманінівського ж композиційного стильового виявлення, оскільки в самій манері надшвидкої гри, користуванні гри «на другій клавіатурі», тобто з припіднятою кистю, уникнення театрально «розставлених» констрастів  forte – piano, обережне користування педаллю тощо,  впізнані риси техніки «легких» фортепіано, невідривних від шопенізму, усвідомлюваного і культивованого С. Рахманіновим, співвідносного із символістським фортепіанним стилем гри О. Скрябіна, також вихованця М. Зверєва. Елементи «барокової» темпо-динаміки, що мають місце саме у піаністичній палітрі майстра і втілюють примітивістські показники стильових переваг Рахманінова-піаніста, співвідносні з веристськими уподобаннями даного автора, засвідченими в оперній сфері його «малими» композиціями, але ті, що мають проекцію в інструментальні здобутки – інструментальні ж фортепіанні твори Е. Гранадоса тощо.

Біографія автора

Daria Androsova, Одеська національна музична академія імені А.В.Нежданової

доктор мистецтвознавства, професор, професор

Посилання

Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. : моногра-фия. Одесса, Астропринт, 2014. 400 с.

Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.

Белый А. Символизм как миропонимание. Москва: Республика, 1994. 336 с.

Берченко Р. В поисках утраченного смысла. Болеслав Яворский о «Хорошо темперированном кла-вире». Москва: Классика-ХХІ, 2005. 372 с.

Блинова М. Музыкальное творчество и закономерности высшей нервной деятельности. Ленинград, 1974. 144 с.

Брянцева В. С.В. Рахманинов. – Москва: Сов. композитор, 1976. 645 с.

Кашкадамова Н. Виконавська інтерпретація у фортеп’янному мистецтві ХХ сторіччя: підручник. Львів: КІНПАТРІ ЛТД, 2014. 344 с. іл.

Келдыш Ю. Рахманинов Музыка ХХ века. Очерки в двух частях. Часть первая 1890-1917. Книга вторая. Ред. Д.В. Житомирский. Москва: Музыка, 1976. С. 45-72.

Круглова Е. Традиции барочного вокального искусства и современное исполнительство (на примере сочинений Г.Ф. Генделя): автореф. дис. … канд. искус. 17.00.02. Ростов-на-Дону, 2007. 48 с.

Куземина Л. Исполнительская эстетика Б. Яворского. Москва: Композитор, 2000. 111 с.

Лю Бинцян Музыкально-исторические типологиии в искусстве Китая и Европы. Одесса: Астропринт, 2011. 212 с.

Лю Сімей. Культура символізму та її виявлення в музиці П. Чайковського, С. Рахманінова, Дж. Пуччі-ні: автореф. дис. канд. мист. Одеса, 2006. 15 с.

Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев: Музична Україна, 1990. 182 с.

Перевезенцев С. Россия. Великая судьба. Москва: Белый город, 2006. 704 с.

Lissa Z. Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków: PWM, 1970. 510 s.

Аndrosсоva D.V. (2014). Symbolism and polyclaviering in piano performance art XX c. Odesa: Astroprint [in Ukrainian].

Asafiev B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].

Belyi А. (1994). Symbolism as conception. Моscow: Respublika [in Russian].

Bеrchenko R. (2005). In quest of lost sense. Boleslav Yavorskiy about "Wolte Temperierte Klavier". Moscow: Klassika-XXI [in Russian].

Blinova М. (1974). Мusic creative pover and regularities to high nervious activity. Leningrad. [in Russian].

Brianceva V. (1976). S.V. Rаhmаninov. Моscow, Sоv. kоmpоzitor [in Russian].

Kashkadamova N. (2014). Performance interpretation in piano art ХХ century: textbook. Lviv, КІNPАТRІ LТD. [in Ukrainian].

Кеldysh Yu. (1976). Rаhmаninov. Music ХХ century. The Essays in two parts. A Part first 1890-1917. The Book second. D.V.Zhytomirskyi (Ed.). Moscow: Muzyka. 45-72 [in Russian].

Кruglova Е. (2007). Тrаditions of baroque vocal art and modern performance turns (on example of the compositions G.F.Hendel). Extended abstract of candidate's thesis. Rоstоv-nа-Dоnu [in Russian].

Kuzemina L.(2000). Performance aesthetics of B. Yavorskiy. Moscow: Kompozitor [in Russian].

Lu Bingcjang (2011). Music-history typologys in art China and Evropy. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].

Lu Sіmеi (2006). The cultura of symbolism and and her manifestation in music of P. Chaikovskij, S. Rаhmаninov, J. Puccini. Extended abstract of candidate's thesis. Одеsа [in Ukrainian].

Маrkоvа Е. (1990). Intonation sense of music art. Кyiv: Мuzychna Ukraina. [in Ukrainian].

Pеrеvеzеncеv S. (2006). Russian. Great fate. Моscow: Belyi gorod [in Russian].

Lissa Z. (1970). Studia nad twórczością Fryderika Chopina. Kraków, PWM. [in Polska].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-29

Номер

Розділ

Мистецтвознавство