УГОРСЬКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147419Ключові слова:
угорська музика, інструментальне мистецтво, вербункош.Анотація
Мета роботи – виявлення історичних передумов становлення та розвитку інструментальної музики Угорщини в контексті формування національного стилю. Методологія статті полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності. Основними методами у дослідженні хронології формування та ґенези національного інструментального мистецтва Угорщини виступили: історичний, джерелознавчий, аналітичний, структурно-логічний та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснено комплексний ретроспективний огляд еволюції угорської музики від часів формування нації, визначено та систематизовано характерні риси національного стилю в музичному мистецтві. Встановлено ознаки, які стали фундаментальними у подальшому розвитку багатьох жанрів професійної музики Угорщини, особливо жанру угорського камерно-інструментального ансамблю. Висновки. Досліджено, що в результаті еволюції інструментального музичного мистецтва Угорщини формується унікальний стиль – «вербункош». Зароджений у сфері обрядової музики, згодом він переростає в узагальнено-музичний стиль, поєднуючи в собі ознаки національної музики на багатьох рівнях (жанровому, інтонаційному, ладо-гармонічному, ритмічному, художньо-образному тощо). Вербункош синтезував в собі ознаки різних історичних етапів формування національного стилю, ставши своєрідним генетичним кодом угорського народу епохи Романтизму. Як різновид інструментальної музики у своїй первинній версії, вербункош став міцним фундаментом та потужним поштовхом у розвитку національного різновиду жанру камерно-інструментального ансамблю, барвисто представленого у творчості угорських композиторів наступних поколінь: М. Мошоньї, Й. Хубаї, Е. Дохнаньї, Й.Лендваї, Е. Вайнера, З. Кодая, Б. Бартока та ін.
Посилання
Галиева Ю. Н. Венгерская инструментальная музыка второй половины XX века: вопросы музыкального языка, формы и жанра : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. искусствоведения : 17.00.02. Москва, 1995. 22 с.
Кодай 3. Венгерская народная музыка. Будапешт: Корвина, 1961. 186 с. : нот., ил.
Сабольчи Б. История венгерской музыки; Пер. с венг. Йожеф Губер. Будапешт : Корвина, 1964. 245 с. : ил., портр., нот.
Bartok B. Népzenénk és a szomszéd népek népzenéje. Budapest: Zeneműkiado Válalat, 1952. 60 old.
Falvy Z. A magyar zene tortenete. Budapest: Zeneműkiadó, 1980. 148 ol.
Kósa K. Lavotta János, a "bájoló hegedűs". 2008. URL: http://www.kosakaroly.hu/irasok/lavotta-j/lavotta-j.html
Major E. Bihari János.Zenei szemle: Magyar zenei dolgozatok. Budapest, 1928. XII. Évfolzam. ol. 5-27
Szabolcsi B. A magyar zene évszázadai II. Nyelv, forma és müvészi terv kibontakozása 1750 és 1900 között. Budapest: Zeneműkiadó vállalat, 1961. URL:: http://mek.oszk.hu/02000/02044/html/2kotet/40.html
Bartok B. (1952). The folk music of Hungary and neighboring nations. Budapest: Zenemükiado Valalat [in Hungarian].
Galijeva Yu. N. (1995). The Hungarian instrumental music of the second half of the XX century: questions of musical language, form and genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Falvy Z. (1980). The history of Hungarian music. Budapest: Zeneműkiadó [in Hungarian].
Koday Z. (1961). The Hungarian folk music. Budapest: Korvina [in Russian].
Kósa K. (2008). János Lavotta, the "fascinating violinist": Kósa Károly's homepage. Retrieved from: http://www.kosakaroly.hu/irasok/lavotta-j/lavotta-j.html
Major E. (1928). Bihari János. Zenei szemle: Magyar zenei dolgozatok, XII, 5-27 [in Hungarian].
Szabolcsi B. (1961). Centuries of Hungarian Music II. The emergence of language, form and art plan between 1750 and 1900: Digitization Program for Hungarology Basic Library. Retrieved from: http://mek.oszk.hu/02000/02044/html/2kotet/40.html
Szabolcsi B. (1964). The history of Hungarian music. Jozsef Nuber (Transl.), Budapest: Korvina [in Hungarian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.