УГОРСЬКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147419Ключові слова:
угорська музика, інструментальне мистецтво, вербункош.Анотація
Мета роботи – виявлення історичних передумов становлення та розвитку інструментальної музики Угорщини в контексті формування національного стилю. Методологія статті полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності. Основними методами у дослідженні хронології формування та ґенези національного інструментального мистецтва Угорщини виступили: історичний, джерелознавчий, аналітичний, структурно-логічний та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній здійснено комплексний ретроспективний огляд еволюції угорської музики від часів формування нації, визначено та систематизовано характерні риси національного стилю в музичному мистецтві. Встановлено ознаки, які стали фундаментальними у подальшому розвитку багатьох жанрів професійної музики Угорщини, особливо жанру угорського камерно-інструментального ансамблю. Висновки. Досліджено, що в результаті еволюції інструментального музичного мистецтва Угорщини формується унікальний стиль – «вербункош». Зароджений у сфері обрядової музики, згодом він переростає в узагальнено-музичний стиль, поєднуючи в собі ознаки національної музики на багатьох рівнях (жанровому, інтонаційному, ладо-гармонічному, ритмічному, художньо-образному тощо). Вербункош синтезував в собі ознаки різних історичних етапів формування національного стилю, ставши своєрідним генетичним кодом угорського народу епохи Романтизму. Як різновид інструментальної музики у своїй первинній версії, вербункош став міцним фундаментом та потужним поштовхом у розвитку національного різновиду жанру камерно-інструментального ансамблю, барвисто представленого у творчості угорських композиторів наступних поколінь: М. Мошоньї, Й. Хубаї, Е. Дохнаньї, Й.Лендваї, Е. Вайнера, З. Кодая, Б. Бартока та ін.
Посилання
Галиева Ю. Н. Венгерская инструментальная музыка второй половины XX века: вопросы музыкального языка, формы и жанра : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. искусствоведения : 17.00.02. Москва, 1995. 22 с.
Кодай 3. Венгерская народная музыка. Будапешт: Корвина, 1961. 186 с. : нот., ил.
Сабольчи Б. История венгерской музыки; Пер. с венг. Йожеф Губер. Будапешт : Корвина, 1964. 245 с. : ил., портр., нот.
Bartok B. Népzenénk és a szomszéd népek népzenéje. Budapest: Zeneműkiado Válalat, 1952. 60 old.
Falvy Z. A magyar zene tortenete. Budapest: Zeneműkiadó, 1980. 148 ol.
Kósa K. Lavotta János, a "bájoló hegedűs". 2008. URL: http://www.kosakaroly.hu/irasok/lavotta-j/lavotta-j.html
Major E. Bihari János.Zenei szemle: Magyar zenei dolgozatok. Budapest, 1928. XII. Évfolzam. ol. 5-27
Szabolcsi B. A magyar zene évszázadai II. Nyelv, forma és müvészi terv kibontakozása 1750 és 1900 között. Budapest: Zeneműkiadó vállalat, 1961. URL:: http://mek.oszk.hu/02000/02044/html/2kotet/40.html
Bartok B. (1952). The folk music of Hungary and neighboring nations. Budapest: Zenemükiado Valalat [in Hungarian].
Galijeva Yu. N. (1995). The Hungarian instrumental music of the second half of the XX century: questions of musical language, form and genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Falvy Z. (1980). The history of Hungarian music. Budapest: Zeneműkiadó [in Hungarian].
Koday Z. (1961). The Hungarian folk music. Budapest: Korvina [in Russian].
Kósa K. (2008). János Lavotta, the "fascinating violinist": Kósa Károly's homepage. Retrieved from: http://www.kosakaroly.hu/irasok/lavotta-j/lavotta-j.html
Major E. (1928). Bihari János. Zenei szemle: Magyar zenei dolgozatok, XII, 5-27 [in Hungarian].
Szabolcsi B. (1961). Centuries of Hungarian Music II. The emergence of language, form and art plan between 1750 and 1900: Digitization Program for Hungarology Basic Library. Retrieved from: http://mek.oszk.hu/02000/02044/html/2kotet/40.html
Szabolcsi B. (1964). The history of Hungarian music. Jozsef Nuber (Transl.), Budapest: Korvina [in Hungarian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.