Рецепція віршу «Не співай, красуня, при мені» О.С. Пушкіна в музиці ХІХ та ХХ сторіч
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147430Ключові слова:
рецепція, текст-першоджерело, О.С. Пушкін, романс, інтерпретативно-комунікативний процес, креативна рецепція.Анотація
Метою роботи є розгляд музичних інтерпретацій вірша О.С. Пушкіна «Не співай, красуня при мені» крізь призму рецептивного підходу, виявлення специфіки втілення даного вірша в обраних романсах композиторів ХІХ та ХХ століть. Методологія. Основою даного дослідження стає системно-семіологічний метод; також в роботі використовуються компаративний, аналітичний та жанрово-номінативний підходи. Наукова новизна дослідження визначається недостатньою розробленістю рецептивного підходу в музикознавчої літературі, а також спробою представити вірш О.С. Пушкіна «Не співай, красуня, при мені» як відкритого для композиторських інтерпретацій твору, що розкривають його змістову рухливість. Висновки. Вірш О.С. Пушкіна «Не співай, красуня, при мені» є імпліцитно збудований текст, що містить умовний (підсумковий) сенс для нового випадку рецепції. Це дозволяє говорити про втілення принципів, так би мовити, креативної або продуктивної рецепції, результатом якої є поява нового твору. Дана рецепція досить чітко і переконливо відображає діалогічність мистецтва, в основі якої лежить принцип потенційної співтворчості.
Посилання
Абрамовских Е. Креативная рецепция незаконченного текста. URL: https://www.slideshare.net/PGSGA/ss-34987835 (дата обращения: 23.11.2017).
Апполонова А. Система мотивов в лирике А.С. Пушкина 1820-х гг.: автореф. дис. ... канд. филолог. наук.: 10.01.01; Москов. госуд. университет им. М.В. Ломоносова. М., 2003. 22 с.
Безруков А. Рецепция художественного текста: функциональный подход. Русско-польский институт. Вроцлав, 2015. 300 с.
Беленькая И. Тема Испании и Востока в русской камерно-вокальной лирике ХIХ века: к проблеме «своего» и «чужого»: автореф. дис...канд иск.: 24.00.01; ДВПИ им. В.В. Куйбышева. Владивосток, 2004. 28 с.
Брянцева В. С.В. Рахманинов (1873–1943). Москва: Сов. композитор, 1976. 645 с.
Васина-Гроссман В. Русский романс конца XIX и начала XX столетия. Романсы Рахманинова. Рус-ский классический романс XIX века. Москва: Изд-во АН СССР, 1956. С. 299–339.
Гендлер И., Головачева Ю. Проблема музыкальной интерпретации поэтического текста (на мате-риале романса «Не пой, красавица, при мне» и его музыкальных интрепретаций М. Глинки, М. Балакирева, С. Рахманинова). Москва, 2011. С.42–48.
Димитриади Н. Некоторые стилевые особенности русской музыки о Востоке. Вопросы теории и эстетики музыки. Л., 1974. Вып. 13. С. 106–125.
Дурандина Е. Камерные вокальные жанры в русской музыке XIX – XX вв.: историко-стилевые аспек-ты: автореф. дис. ... докт. искусств.: 17.00.02; Российская академия музыки им. Гнесиных. М., 2002. 38 с.
Левакин Н. Художественная рецепция как литературоведческое понятие (к вопросу понимания термина). Известия Пятигорского госуд. лингвистического университета им. В. Г. Белинского. Пятигорск, 2012. № 27. С. 308–310.
Лобзакова Е. Рецепция в музыкознании: к вопросу использования термина. Южно-Российский музыкальный альманах. 2015. – № 3 (20). С. 5–9.
Мельникова Е. Понятие рецепции: современные исследовательские подходы к анализу текстов культуры. Ярославский педагогический вестник. 2012. № 3. Т. 1 (Гуманитарные науки). С. 239–242.
Мерситов Е. Сравнительный анализ романсов «Не пой, красавица при мне» на слова А.С. Пушкина в интерпретации М.И. Глинки и С.В. Рахманинова / Е. Мереситов URL: https://www.scienceforum.ru/2016/pdf/21114.pdf (дата обращения 01.12.2017).
Приходовская Е. Встречные интенции языка: к вопросу творческих поисков и решений компо-зитора. URL: http//www.teoria-practica/-5-2014/culture/prichodovskaya.pdf. (дата обращения 10.12.2017).
Хуторська А. Композиторська інтерпретація поетичного тексту як художній переклад (на прикладі камерно-вокальної музики): автореф. … канд. мистецтвоз.: 17.00.03; Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2009. 19 с.
Чигарева Е. Рецепция Моцарта в творчестве отечественных композиторов второй половины ХХ века. Моцарт в России. Нижний Новгород, 2007. С. 83–88.
Шаймухаметова Л. Семантический анализ музыкальной темы Л. Шаймухаметова. Москва: РАМ им. Гнесиных, 1998. 265 с.
Abramovskikh E. (2014) Creative reception of unfinished text. URL: https://www.slideshare.net/PGSGA/ss-34987835 [in Russian].
Appolonova A. (2003) The system of motives in lyric poetry Pushkin in the 1820s.: Extended abstract of candidate’s thesis. M. [in Russian].
Bezrukov A. (2015) The reception of the literary text: the functional approach. The Russian-Polish Institute. Wroclaw [in Russian].
Belenkaya I. (2004) The theme of Spain and the East in the Russian chamber-vocal lyric poetry of the twentieth century: the problem of «one’s own» and «another’s»: Extended abstract of candidate’s thesis. Vladivostok [in Russian].
Bryantseva V. (1976) S.V. Rachmaninov (1873-1943). Moskva: Sov. compositor [in Russian].
Vasina-Grossman V. (1956) Russian romance at the end of the XIXth and beginning of the XXth century. Romances of Rachmaninov. Russian classical romance of the XIX century. Moskva: Izd-vo AN SSSR, P. 299–339 [in Russian].
Gendler I., Golovacheva Yu. (2011) The problem of musical interpretation of the poetic text (on the material of the romance «Do not sing, beauty, with me» and his musical interpretations of M. Glinka, M. Balakirev, S. Rachmaninov). M., P.42–48 [in Russian].
Dimitriadi N. (1974) Some style features of Russian music about the East. Questions of theory and aesthetics of music. L., Vip. 13., P. 106–125 [in Russian].
Durandina E. (2002) Chamber vocal genres in Russian music of the XIX – XX centuries: historical and stylistic aspects: Extended abstract of Doctor’s thesis. M.[in Russian].
Levakin N. (2012) Art reception as a literary concept (to the question of understanding the term). News of Pyatigorsk city. Linguistic University. VG Belinsky. Pyatigorsk, № 27. P. 308–310 [in Russian].
Lobzakova E. (2015) Reception in musicology: to the question of the use of the term. South Russian musical almanac. № 3 (20). P. 5–9 [in Russian].
Melnikova E. (2012) The concept of reception: modern research approaches to the analysis of cultural texts. Yaroslavl Pedagogical Bulletin. № 3. Т. 1 (The humanities). P. 239-242 [in Russian].
Mersitov E. Comparative analysis of romances «Do not sing, beauty at me» to the words of A.S. Pushkin in the interpretation of M.I. Glinka and S.V. Rachmaninov. URL: https://www.scienceforum.ru/2016/pdf/21114.pdf [in Russian].
Prikhodskaya E. Counter Intentions of the Language: to the Question of Creative Search and the Composer’s Solutions. URL: http // www.teoria-practica / -5-2014 / culture / prichodovskaya.pdf [in Russian].
Khutorskaya A. (2009) Composer’s interpretation of the poetic text yak artistic transfer (on the application of chamber-vocal music): Extended abstract of candidate’s thesis. Харків [in Ukrainian].
Chigareva E. (2007) Mozart’s reception in the works of Russian composers of the second half of the XXth century. Mozart in Russia. Nizhnii Novgorod, P. 83–88 [in Russian].
Shaimukhametova L. (1998) Semantic analysis of a musical theme. Moskva: RAM im. Gnesinyh [in Rus-sian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
