МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ КУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЛЮДСТВА

Анотація

Мета роботи – на основі аналізу та узагальнення праць у галузі філософії, мистецтвознавства та культурології уточнити поняття «культурна комунікація», висвітлити специфіку мистецтва як засобу спілкування, обґрунтувати його вплив на діалог людства з матеріальними та духовними здобутками різних епох. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, культурологічного, історичного, аксіологічного та системного підходів для розкриття потенціалу мистецтва у передачі культурних досягнень homo sapiens. Наукова новизна. У статті аргументовано думку, що мистецтво є одним із основних чинників у побудові комунікативної системи спілкування; уточнено поняття «культурна комунікація»; висвітлено роль мистецтва як транслятора художніх здобутків людства в різні історичні періоди. Висновки. Культурна комунікація – частина глобального процесу взаємодії між суб’єктами матеріальної й духовної сфери різноманітних епох, ціллю якого є сприйняття, засвоєння, трансляція на сучасному рівні гуманістичних ідей, осмислення та пошуки відповідей на важливі філософські питання. Мистецтво здатне задовольнити вищу комунікативну потребу персони бути включеною у безперервність буття шляхом актуалізації вічних ідеалів. Завдяки цій функції воно забезпечує збереження і передачу традицій та суспільного досвіду, робить  окремих індивідуумів частиною людства. Художні зразки як засіб культурної комунікації поєднують кінець та нескінченність історії. Дякуючи своїй діалогічній природі, мистецтво стає універсальною формою, через яку не тільки висловлюється конкретний творець, але і сучасний глядач (слухач), що є причетним до досвіду як окремого майстра, його нації, так і всього людства.