Удосконалені народні інструменти як чинник цілісної системи академічної музично-інструментальної культури сучасності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147535Ключові слова:
музичний інструмент, удосконалені народні інструменти, академічна музично-інструментальна культура, академічна музика.Анотація
Мета статті полягає у визначенні логіки музично-історичного процесу академізації удосконалених баяна/акордеона, домри, балалайки, бандури другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження передбачає застосування естетико-культурологічного, компаративного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну основу. Поряд з комплексним методом необхідний і так званий системний підхід, що дає змогу на самих різних, але взаємопов'язаних рівнях, всебічно вивчити об'єкт. Наукова новизна полягає у розширенні уявлень про генезис і функціонування академічного музично-інструментального мистецтва як цілісного мистецького, культурологічного та музичного феномена з урахуванням ключової ролі виконавських форм буття музики у сьогоденні та необхідності оновлення інструментально-звукової фоносфери сучасності, чому іманентно відповідають соціально-історичні, виконавські й тембрально-фактурні властивості удосконалених народних інструментів нашої країни. Висновки. Визначена у статті логіка музично-історичного процесу академізації баяна/акордеона, домри, балалайки, бандури виявляє соціально-історичні, художньо-естетичні, інструментально-виконавські, культурологічні передумови явища, серед яких автор спеціально виділяє затребуваність «свіжих» інструментів самою композиторською творчістю в зміні її парадигми на користь емансипації звуку; іманентну готовність «народників» до імпровізаційно-експериментальних актів «пошуку звуку»; перспективність для академічної фоносфери «гранично» камерної природи щипкових.
Посилання
Академическая музыка. Википедия. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki
Бычков Ю. Понятие “Музыка”. Периодизация становления и развития музыкального искусства // Во-просы музыкознания : Теория. История. Методика / МГИМ им А. Г. Шнитке ; кафедра теории и истории музыки. Москва, 2010. Вып. III. С. 9–26.
Варламов Д. Становление академической традиции в русском народно-инструментальном искусстве XIX столетия : [учеб. пособие]. Саратов : СГК, 2010. URL : http://www.general-ebooks.com/book/2962407
Конен В. Третий пласт : новые массовые жанры в музыке XX века. Москва : Музыка, 1994. 160 с.
Кулиш А.Н. Актуальные исполнительские формы сербского баянно-аккордеонного искусства : дис. … канд. искусствоведения. 17.00.03. Одесса, 2013. 192 с.
Лошков Ю. Професійне музичне мистецтво в понятійному просторі // Культура України : зб. наук. ст. Харків : ХДАК, 2008. Вип. 22. С. 141–152
Мазель Л. О природе и средствах музыки. Москва, 1991. 209 с.
Мациевский И. Народная инструментальная музыка как феномен культуры. Алматы : Дайк-пресс, 2007. 520 с.
Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г.В.Келдыш. Москва : Советская энциклопедия, 1990. 672 с. : ил.
Надолинская Т. Проблемы и перспективы изучения популярной музыки в современной школе // Международный интерактивный сетевой семинар «Интегративные процессы в современном образовании». 2011. URL : http://www.art-education.ru/project/seminar-2011/nadolinskaya/nadolinskaya.pdf
Назина И. Д. О базисных концептах исследования традиционной музыкально-инструментальной культуры Беларуси // Вопросы инструментоведения. Санкт-Петербург, 2004. Вып. 5. Ч. 1. С.55-61
Петрик В.В. Категория инструментализма в музыкальном творчестве (на примере домрового искус-ства) : дис. … канд. искусствоведения. 17.00.03. Одесса, 2009. 197 с.
Сапонов М. Искусство импровизации. Москва, 1982. 77 с.
Соколова А.Н. Традиционная инструментальная культура западных адыгов: системно-типологическое исследование : автореф. дис. … доктора искусствоведения. 17.00.02. Санкт-Петербург, 2006. 40 с.
Холопова В. Понятие «Музыка» // Музыкальная Академия. 2003. № 4. С. 1–18.
Цукер А. Проблемы взаимодействия академических и массовых жанров в современной советской музыке : автореф. дис. … доктора искусствоведения : 17.00.02. Москва, 1991. 48 с.
Чередниченко Т.В. Тенденции современной западной музыкальной эстетики : монография. Москва : Музыка, 1989. 229 с.
Черноіваненко А. Поняття «абсолютна музика» у розвитку музичного інструменталізму // Музичне мистецтво і культура : Науковий вісник ОНМА ім. А.В. Нежданової : [зб. наук. статей / гол.ред. О.В, Сокол]. Одеса : Астропринт, 2014. Вип. 19. С. 212–224.
Черноиваненко А.Д. Фактура в выявлении выразительных возможностей баянной музыки : дис. … канд. искусствоведения : 17.00.03. Киев, 2002. 166 с.
Academic music. Wikipedia (2011 April 7). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki
Bychkov Yu. (2010). The concept of "Music". Periodization of the formation and development of musical art. Questions of musicology: Theory. History. Methodology, III, 9-26 [in Russian].
Varlamov D. (2010). Formation of the academic tradition in Russian folk-instrumental art of the XIX century Retrieved from http://www.general-ebooks.com/book/2962407
Konen V. The third layer: new mass genres in the music of the XX century. Moscow: Music, 1994 [in Russian].
Kulish A.N. (2013). Actual performing forms of Serbian accordion-accordion art. Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanova [in Ukraine]
Loshkov Yu. Profesiyne muzichne mystetztvo in ponyatіynomu prostorі. Culture of Ukraine, 22, 141-152 [in Ukrainian]
Mazel L. On the nature and means of music. Moscow, 1991 [in Russian]
Matsievsky, I. (2007). Folk instrumental music as a phenomenon of culture. Almaty: Dike press [in Russian].
Keldysh G.V. (Eds.). Music Encyclopedic Dictionary. Moscow: Soviet Encyclopedia, 1990 [in Russian].
Nadolinskaya T. (2011) Problems and perspectives of studying popular music in a modern school. International interactive network seminar "Integrative Processes in Modern Education" Retrieved from http://www.art-education.ru/project/seminar-2011/nadolinskaya/nadolinskaya.pdf
Nazina I.D. (2004). About the basic concepts of research of traditional musical and instrumental culture of Belarus. Problems of Instrumentology. (Vols. 5), (pp. 55-61). St. Petersburg [in Russian].
Petrik V.V. (2009). The category of instrumentalism in musical creativity (on the example of the house-building art). Сandidate’s thesis. Odessa: ONMA them. A.V. Nezhdanoev [in Ukrainian].
Saponov M. The art of improvisation. Moscow, 1982 [in Russian].
Sokolova A.N. (2006). Traditional instrumental culture of the Western Adygs: system-typological study. Extended abstract of candidate’s thesis [in Russian].
Kholopova V. The concept of "Music". Music Academy, 2003, 4, 1-18 [in Russian].
Zucker A. (1991). The problems of interaction of academic and mass genres in contemporary Soviet music. Extended abstract of Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
Cherednichenko Т.V. (1989). Trends in contemporary Western musical aesthetics. M.: Music [in Russian].
Cherniovanenko A. (2014). The notion of "absolute music" in the development of musical instrumentalism. Muzychne mystetsvo i kultura, 19, 212-224 [in Ukrainian].
Chernoivanenko A.D. (2002). The texture in revealing the expressive possibilities of bayan music. Сandidate’s thesis. Kiev [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
