ЛІРИЗМ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ ТА ЇЇ МУЗИЧНЕ ВИЯВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147537Ключові слова:
ліризм як соціальний феномен, ліризм як якість творчого виявлення, понадіндивідуальна душевність вираження, фахівська музика, популярна художня сфера.Анотація
Метою дослідження виступає виявлення специфіки ліризму як ментально-соціальної якості українства і своєрідності її втілення в музичній сфері. Методологічною основою дослідження виступає інтердисциплінарний мислительно-стильовий компаратив і культурологічно-герменевтичний спосіб значеннєвої інтерпретації відповідних побудов наукового і музично-творчого мислення у продовження позицій Т.Адорно, О.Лосєва, досліджень О.Сокола, О.Маркової, О.Муравської та ін. Наукова новизна одержаних результатів – теоретично самостійне усвідомлення концентрації національно-ментального виявлення українства у творчому «нон-конформізмі» уникнення артистично-стильового «злиття» національного художнього внеску з жанрово-стильовими парадигмами загальноєвропейського стильового розкладу. Висновки. «Український ліризм» зазначаємо як спосіб мислення, в якому раціоналістична предметна розмежованість значень принципово корегується понадзмістовним «ширянням» емоційних згущень – розріджувань, що надає особливого роду штучного культурного ритму самовираженню носіїв української ментальності. Виділяється психічна парадигма коливань духовної наснаги й душевної жалоби, що впізнанні в сльозно-умилительному містицизмі українського Православ’я, яке минає максималізм «всесвітового спасіння» російського Сходу, уповаючи на безпосередність братства, що визначає одухотворенну понадіндивідуальна душевність українського ліризму. Підкреслюється соціальний феномен «плутанини сцени й життя», який в життєвому виявленні зазначає артистичний тонус суспільних і особистісних рішень, що в мелодійно-пісенному проявленні стверджували морально-організаційні устої нації поза державно-будівничих зусиль і які, можливо, будучи висунутими на перший план національного самоствердження у кінці ХХ сторіччя, здійснювалися на тлі відсторонення фахівської музики від пісенно-вокального прояву на користь камерно-інструментальної «скромності» своєї заявки у художньому національному бутті.
Посилання
Гумилев Л. Этносфера. История людей и история природы. Москва: ЭКОПРОС, 1993. 544 с.
Даль В. Лирический. Лиризм. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4-х томах.Т.4. Мо-сква, Русский язык, 1979. С.254.
История русской Святости. По благословению Высокопреосвященнейшего Амвросия, архиепископа Ивановского и Кинешемского. Москва, Молодая гвардия / Синтагма, 2001. 544 с.
Каминская-Маркова Е.Н. Методология музыкознания и проблемы музыкальной культурологии. К 50-летию педагогической деятельности. Одесса, Астропринт, 2015. 532 с.
Кречмар Г. История оперы. Ленинград: Academia, 1925. 406 c.
Лірика. Словник іншомовних слів. Київ, 1977. С. 395.
Лирика. Советский энциклопедический словарь. Москва, 1984. С. 713.
Лирическая опера. Лирическая трагедия. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл. ред. Ю. Келдыш. Т. 3, КОРТО-ОКТОЛЬ. Москва, Сов.энциклоп., 1976. С. 279-280.
Осипова В. Духовно-мистериальные основы оперы: генезис и эволюция. Канд.дисс., спец.17.00.03 – муз.искусство. Одесса, 2003. 181 с.
Сокол О.В. Виконавські ремарки: образ світу і музичний стиль. Одесса, «Астропринт», 2014. 276 с.
Сокол А.В. Теория музыкальной артикуляции. Ред. Семенов Ю. Е. Одесса, ОКФА, 1996. 206 с.
Философский словарь . Под ред. И.Фролова. 5-е изд. Москва, Политиздат, 1987. 590 с.
Харлап М. Народно-русская музыкальная система и проблема происхождения музыки. Ранние формы искусства. Москва, 1972. С. 221-270.
Шевченко Т.Г. Кобзар. Донецьк, ТОВ ВКФ «БАО», 2008. 480 с.
Gumilev L. (1993). Etnosfera. History of the people and history of the nature. Moscow, EKOPROS [in Rus-sian].
Dal V. (1979). Lyrical. The Lyricism. The Explanatory dictionary alive Great-Russian language. In 4-th volumes. T.4. Moscow, Russkiy yazyk [in Russian].
The History to Russian Sanctity (2001). On blessing Eminence Amvrosiy, the archbishop of Ivanovsk and Kineshma. Moscow, Molodaya Gvardiya / Sintagma [in Russian].
Каminskaja-Markova E.N.( 2015). The Methodology of musicogy and problems of music culturology. To 50 years of pedagogical activity. Odessa, Astroprint [in Russian].
Kretschmar G. (1925). History of the opera. Leningrad : Academia [in Russian].
The Lyrics (1977). Dictionary of the foreign words. Kyiv, 395 [in Ukranian].
The Lyrics (1984). The Soviet encyclopedic dictionary. Moscow, 713 [in Russian].
The lyrical opera. The lyrical tragedy (1976). The Music encyclopedia in 6-th volumes. Editor-in-chief Yu. Keldysh. V. 3. Moscow, Sov.enciklop., 279-280 [in Russian].
Osipova V. (2003). Spiritual-mystery base of the opera: genesis and evolution. Diss. of Cand. Digree in art : 17.00.03 – Musical art, A.V.Nezhdanova Odessa National musical academy. Odessa [in Russian].
Sokol A.V. (2014). Performance notes: image of the world and music style. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Sokol A.V. (1996). The Theory to music articulation. Editor Semenov Yu. Odessa, OKFA [in Russian].
The Philosophical dictionary (1987). Under edit. I.Frolov. 5-th edition. Moscow : Politizdat [in Russian].
Harlap M. (1972). National-Russian music system and problem of the origin of the music. The early forms art. Moscow, 221-270 [in Russian].
Shevchenko T.G. (2008). Itinerat player on a kind of lute. Doneck, TOV VKF BAO [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
