ОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ Й.С. БАХА ТА ДО СИМВОЛІКИ ДУХОВНОЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147538Ключові слова:
ритуал, музична онтологія, музична символіка, стиль в музиці, морально-виховуючий сенс музики.Анотація
Мета роботи - виділити у викладі теми «Творчість Й. С. Баха» в музичній школі на рівні V-го класу духовно-моральні орієнтири великого музиканта відповідно до уявлень про духовні цінності сучасної України. Методологія - культурологічний, міждисциплінарний підхід, а також музикознавча герменевтика в тлумаченнях смислових наповнень творчості Й.С. Баха. Наукова новизна: вперше в практиці опрацювання навчальної теми «Творчість І. С. Баха» робиться акцент на конфесійній специфіці пієтизма-лютеранства, які відрізняються, в силу об'єктивних історичних обставин, паралелізмами до релігійно-православних принципів, які зрозумілі багато в чому тим, хто навчається. Висновки: висування в аналізі рекомендованих для вивчення в музичній школі творів Баха (в даному випадку це Кантата №21 і Прелюдія і Фуга С-dur з І тому ДТК) ритуально організуючих стимулів вираження, що виправдано глибокою релігійністю композитора і прямою опорою його на прийняті в лютеранському побуті мелодії гімнів. Останні в художньому цілому фіксують морально-поведінковий комплекс, який є показовим для лютеран-пієтистів і який має зіткнення з православною етикою зворушеної радості світосприйняття, як основи морального орієнтування в світі. Особливий сенс має підкреслення в тексті і в музиці рекомендованої для показу на уроці Кантати №21 аспект неприйняття зневіри, тобто відсування від негативних емоцій як несумісних з церковним розчуленням, у виконанні виділяти гімнічну піднесеність викладу, а в слуханні - чуйність до неї. Ця ж увага до гімнічності і до емоційного позитиву вираження важлива в слуханні-сприйнятті Інвенції (двоголосних C-dur і F-dur) і Прелюдії і Фуги C-dur (I т. ДТК). Так, навчально-пізнавальний комплекс з'єднаний з морально-виховуючим, як це і закладено музикою Й.С. Баха.
Посилання
Бах Й.С. Т.1. : "Органна книжечка" ; Шість хоралів різного роду ("Шюблеровські хорали ") ; Хоральні партіти [Ноти] / підгот. тексту та комент. Хайнц-Харальд Лелейн . Москва : Російське Музичне Видавництво, 2005 . LXIII, 158 с.: факсим. (БеренрайтерУртекст). Алф. вказ.: с. 158.
Берденнікова К. Гоміолетичні традиції духовних кантат Й.С. Баха. Київ : Муз. Україна, 2008. 204 с.
Берченко Р. В пошуках втраченого сенсу: Болеслав Яворський про «Добре темперований клавір». Москва : ВБ «Класика ХХІ», 2005. 375c.
Друскін М. Йоганн Себастьян Бах. Москва : Музыка, 1982. 288 с.
Майкапар С.М. Музичне виконавство і педагогіка. Челябінськ: MPI, 2006. C. 115.
Медушевський В. Духовний аналіз музики. Навчальний посібник у двох частинах. Москва : Компози-тор, 2014. 632 с.
Носина В. Символіка музики Й.С. Баха. Тамбов,1993.102 с.
Овсяннікова-Трель А. Про національний стиль в музиці. Дипл. роб. Бібл. Одеської консерваторії. Одеса, 1998. 92 с.
Прохорова І. Музична література зарубіжних країн, 5-го класу ДМШ і ДШМ, Підручник. Москва : Му-зика, 2003. 112 с.
Уїлсон-Діксон Е. Історія Християнської музики: пер. з англ. Ч. 1/4. Санкт-Петербург: Мірт, 2003. 428 с. (Енциклопедія християнства)
Швейцер А. Йоганн Себастьян Бах. Москва : Музика, 1965. 379 с.
Яворський Б. Л. Сюїти Баха для клавіру. Mосква -Ленинград : Музгіз. С. 53.
François Couperin. L’art de touchr le Clavesin – Die Kunst das Clavesinzuspielen – The Art of playing the Harpsichord. - Leipzig: Breitkopf&Härtel, Edition Breitkopf № 5560, 1933. – 39 S.
J.S. Bach. (2005). T.1.: "Malenkaya organnaya knizhka"; Shest khoralov razlichnogo roda ("Shyublerovskiye khoraly") ; Khoralnyye partity [Noty]. Moscow : Russkoye Muzykalnoye Izdatelstvo [in Russian].
Berdennikova K. (2008). Gomileticheskiye traditsii dukhovnykh kantat I.S. Bakha. Kyiv : Muzyka [in Ukrainian].
Berchenko R. (2005). V poiskakh utrachennogo smysla: Boleslav Yavorskiy o «Khorosho temperirovannom klavire». Moscow : «KlassikaXXІ» [in Russian].
Druskin M. (1982). Johann Sebastian Bach. Moscow : Muzyka [in Russian].
Maikapar S.М. (2006). Muzykalnoye ispolnitelstvo i pedagogika. Chelyabinsk: MPI [in Russian].
Medushevskyi V. (2014). Dukhovnyy analiz muzyki. Uchebnoye posobiye v dvukh chastyakh. Moscow : Kompozitor [in Russian].
Nosyna V. (1993). Simvolika muzyki J.S. Bacha. Tambov: [in Russian].
Ovsiannikova-Trel A. (1998). O natsionalnom stile v muzyke. Dipl.rab. Bibl. Odesskoy konservatorii. Odessa [in Ukrainian].
Prokhorova І. (2003). Muzykalnaya literatura zarubezhnykh stran. dlya V-go klassa DMSh i DShI. Uchebnik. Moscow: Musyka [in Russian].
Wilson-Dickson A. (2003). Istoriya Khristianskoy muzyki. Per.s angl.1/4. St. Petersburg: Mirt (Encyclope-dia Christianstva) [in Russian].
Schweitzer A. (1965). Johann Sebastian Bach. Мjscow : Muzyka, [in Russian].
Yavorskyi B.L. ( )Suita Bacha dla Clavira. Mjscow – Leningrad : Muzgiz. [in Russian].
Fransua Couperin. (1933). Iskusstvo igry na klavesine. - Leyptsig: Breitkopf & Hartel. Vypusk Breitkopf [in Germany].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
