Принципи втілення мотиву-монограми DEsCH у творчості Едісона Денисова
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147625Ключові слова:
монограма, код, Д. Шостакович, DeSCH, посвята, серійний твір.Анотація
Метою роботи стає комплексний розгляд проблеми композиційно-семантичного функціонування мотиву-монограми DeSCH в ряді вибраних творів Едісона Денисова, а саме п’єси «DESCH» для кларнета, тромбона, валторни та рояля, сонати для саксофона і фортепіано та флейтового концерту. Методологія. В роботі використовується комплексний метод, що включає в себе історико-біографічний, семіотичний, компаративний та аналітичний підходи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше твори-приношення Едісона Денисова Дмитру Шостаковичу розглядаються як цілісне явище і важливий компонент творчої спадщини композитора. Функціонування мотиву-монограми в творах Денисова представлено як системне явище в контексті раннього періоду творчості. Висновки. Монограма DеSCH використовуються Е Денисовим e своїй творчості як елемент семантично значущий, що вказує на свідоме/ навмисне звернення композитора до неї. В її застосуванні в наявності пріоритетність серійного методу. Крім того, простежується певна еволюція функціонування DеSCH в ранній творчості Е. Денисова. Авторське «Я» Е. Денисова не стільки протиставляється «чужим» монограма, скільки співвідноситься з ними як різними, але можливими варіантами вирішення єдиного художнього завдання.
Посилання
Веснина Т. Все дело в интонации URL: http: //bkz.tomsk.ru/component/content/article/7-2011-05-07-15-41-43/2768-2015-10-14-04-24-25 (дата обращения: 17.11.2017).
Высоцкая М., Григорьева Г. Музыка XX века: от авангарда к постмодерну. М.: Научно-издательский центр «Московская консерватория», 2011. 440 с.
Климовицкий А. Еще раз о теме – монограмме DeSCH. Д.Д. Шостакович: сб. статей к 90-летию со дня рождения. СПб.: Композитор, 1996. С. 249-268.
Неизвестный Денисов: Из Записных книжек (1980/81 – 1986, 1995) / публикация, составление, вст. статья и комментарии В. Ценовой. М.: Композитор, 1997. 160 с.
Смирнов Д. Мой Шостакович. Музыкальная академия. 2006. № 3. С. 30–34.
Смирнов Д. Символика Флейтового концерта Эдисона Денисова. URL: http://wikilivres.ru/Символика_Флейтового_концерта_Денисова (дата обращения: 01.12.2017).
Сурминова О. Ономафония как феномен имени собственного в музыке второй половины XX – начала XXI веков: автореф. дис. ... канд искусств. 17.00.02 / О. Сурминова; Казанская госуд. консерватория им. Н.Г. Жиганова. Казань, 2011. 27 с.
Холопов Ю., Ценова В. Эдисон Денисов. М.: Композитор, 1993. 312 с.
Холопов Ю. Очерки современной гармонии. Исследование. М.: Музыка,1974. 287 с.
Ценова В. Шостакович и Денисов: история взаимоотношений в документах и фактах. Музыкальный журнал: Израиль ХХІ. № 2. ноябрь, 2017. URL: http: //21israel-music.net/Sch_D.htm (дата обращения: 05.12.2017).
Шнитке А. Круги влияния. Д. Шостакович: Статьи и материалы. М.: Сов. композитор, 1976. С. 225
Шульгин Д. Признание Эдисона Денисова: по материалам бесед: монографическое исследование. М.: Композитор, 1998. 438 с.
Юферова О. Монограмма в музыкальном искусстве XVII–XX веков : автореф. дис. ... канд искусств. 17.00.02; Новосибирская госуд. консерватория им. М.И. Глинки. Новосибирск, 2006. 16 с.
Vesnina T. It’s all about intonation. URL: http: // bkz.tomsk.ru/component/content/article/7-2011-05-07-15-41-43/2768-2015-10-14-04-24-25 (the date of the application: 17.11 .2017) [in Russian].
Vysotskaya M., Grigorieva G. (2011) Music of the XX century: from the avant-garde to postmodern. Moscva: Naychno-izdatelskii centr «Moscovskaya Conservatoria» [in Russian].
Klimovitsky A. (1996) Once again on the topic-monogram DeSCH. D.D. Shostakovich: Digest of articles on the 90-th anniversary of his birth. SPb.: Kompozitor, 1996. 249–268 [in Russian].
Unknown Denisov (1997): From Notebooks (1980/81 – 1986, 1995) / publication, compilation, introduction. article and comments by V. Tsenova. M.: Kompozitor [in Russian].
Smirnov D. (2006) My Shostakovich. Musical Academy. № 3. 30–34 [in Russian].
Smirnov D. Symbolics of the Flute Concert by Edison Denisov. URL: http://wikilivres.ru/Dimitos_Fleetovy_kontsert_Denisov (the date of the application: 01.12.2017) [in Russian].
Surminova O. (2011) Onomafoniya as a phenomenon of the proper name in music of the second half of the XX – beginning of the XXI century. Extended abstract of candidate’s thesis. Kazan’ [in Russian].
Kholopov Yu., Tsenova V. (1993) Edison Denisov. M.: Kompozitor [in Russian].
Kholopov Yu. (1974) Essays on modern harmony. Study. M.: Musica [in Russian].
Tsenova V. (2017) Shostakovich and Denisov: the history of relationships in documents and facts. Musical magazine: Israel ХХІ. № 2. November. URL: http: //21israel-music.net/Sch_D.htm (the date of the application: 05.12.2017) [in Russian].
Schnittke A. (1976) Circles of influence. D. Shostakovich: Articles and materials. Moscva: Sov. Kompozitor, 225 [in Russian].
Shulgin D. (1998) Recognition of Edison Denisov: based on the materials of the interviews: monographic research. M.: Kompozitor [in Russian].
Yuferova O. (2006) Monogram in the musical art of the XVII–XX centuries: the author’s abstract. Extended abstract of candidate’s thesis. Novosibirsk [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.