Військова музеологія в період трансгресії суспільства з 1989 по 1991 рік
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.152959Ключові слова:
військовий музей, збройні сили, СРСР, суспільство, цінності, трансгресіяАнотація
Метою статті є висвітлення діяльності військових музеїв у період зміни цінностей суспільства і трансформації державного устрою СРСР. Методологія. Основу стратегії дослідження склали методи спостереження, аналізу, порівняльного аналізу, що застосовуються за історико-хронологічним принципом, системний і комплексний підхід. Використання згаданих методів дослідження сприяло отриманню власних наукових результатів. Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні та розробці актуальної теми, яка не отримала всебічного та об'єктивного висвітлення в науковому вимірі і досліджується вперше. Висновки. Стверджується, що військова музеологія у розглянутий період перебувала на шляху пошуку нової моделі діяльності військових музеїв, що було продиктовано змінами соціальних настроїв, політичної та економічної системи. Відзначається, що така модель була розробленаМузеєм історії Далекосхідного військового округу і полягала в наданні музею незалежності при прийнятті рішень з оперативного управління його діяльністю з метою посилення його соціальної ролі. Однак зміни ціннісних орієнтацій призвели до певного зниження ролі музеїв в суспільному процесі.Посилання
Мокроусова О. До історії створення військового музею у Києві // Науковий вісник Національного музею історії України. Вип. 2. К. НМІУ. 2017.
Карпов В.В. 100 років з дня створення першого військово-історичного музею в Україні // Український військовий музей. К. НВІМУ, № 2. 2010.
Карпов В.В. Музейна справа у Збройних силах України (1996 – 2006). К. ЦМЗСУ. 2007. 96 с., іл.
T. Хойер Хансен. Музей как просветительское учреждение // Музей ЮНЕСКО, № 144. 1980.
Доминик Жаммо. Рентабельность и музей // Музей ЮНЕСКО, № 141. 1984.
Стивен Вуд. Музей воэнной истории в современных условиях // Музей ЮНЕСКО, № 149. 1986.
Личковах В.А. Трансгресія і художня творчість / В. Личковах. Дивосад культури: вмбрані статті з есте-тики, культурології, філософії мистецтв. – Чернігів, 2006.
Mokrousova O. Do іstorії stvorennja vіjs'kovogo muzeju v Kiєvі // Naukovij vіsnik Nacіonal'nogo muzeju іstorії Ukraїni. Vipusk 2. – K.: NMІU. 2017. [in Ukrainian]
Karpov V.V. 100 rokіv z dnja stvorennja pershogo vіjs'kovo-іstorichnogo muzeju v Ukraїnі // Ukraїns'kij vіjs'kovij muzej – K.: NVІMU. № 2. 2010. [in Ukrainian]
Karpov V.V. Muzejna sprava u Zbrojnih silah Ukraїni (1996 - 2006). – K.: CMZSU. 2007. – 96 s., іl. [in Ukraine]
T. Hojer Hansen. Muzej kak prosvetitel'skoe uchrezhdenie // Muzej JuNESKO, № 144. 1980. [in Russian]
Dominik Zhammo. Rentabel'nost' i muzej // Muzej JuNESKO, № 141. 1984. [in Russian]
Stiven Vud. Muzej voennoj istorii v sovremennyh uslovijah // Muzej JuNESKO, № 149. 1986. [in Russian]
Lichkovah V. Transgresіja і hudozhnja tvorchіst' / V. Lichkovah. Divosad kul'turi: Vibranі stattі z estetiki, kul'turologії, fіlosofії mistectva. – Chernіgіv, 2006. [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
