DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153085

On the question of technical features modern bayan-accordion

Sergii Karas, Olga Katrych

Abstract


The purpose of the article – related to the coverage of historical preconditions the emergence and evolution of the bayan-accordion structure and its technical capabilities, repertoire and composer currents. The research methodology is the application of arts studies, culturological and biographical approaches and a few methods: historical and typological – which is associated with problems the historical formation of the phenomenon through the prism of the instrument’s evolution in its modern modifications; functional – which makes it possible to outline the amplitude of artistic and expressive, technical and timbre-acoustic qualities in conjunction with the accumulated arsenal specifically-performing means which enable involvement today to the repertoire of bayanist countless pieces of music different directions and styles, with consideration even fundamentally opposite artistic tastes. The scientific novelty is determined by the analysis of the technical condition of the bayan-accordion in the light of modern instruments and repertoire. Conclusions. The outline genre varieties of the repertoire (processing of folk songs, transposition of the world musical heritage, work of the baroque era, variety music) modern bayan-accordion, obviously, can be freely replenished with works other stylistic trends of the twentieth century (neoclassicizm, neoromantizm, neofolkloryzm, etc.). Therefore, intensively progressing repertory policy of the individual – is a modern, original academic music. The rapid evolution – from the amateur harmonica of the XIX century to the ready-elective multi-timbre concert instrument second half of the XX century, reflected in the repertoire of the artist, directly affecting the quality of concert programs. Today, when the tool parameters allow to operate freely any available in musical arts style, we are inclined to the definition of academician Mykola Davydov: «modern bayan has a significant potential of timbre and acoustic capabilities, which have not yet been fully revealed in the composer’s neither in the performing, nor in engineering designer inventive practice» [2, 14].


Keywords


bayan, accordion, repertoire, composers, technical skill

References


Асафьев Б. Путеводитель по концертам. Москва: Сов. композитор, 1978. 2-е изд. 200 с.

Давидов М. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста. Київ : Музична Україна, 1997. 240 с.

Іванов Є. Акордеонно-баянне мистецтво України. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Музичне виконавство : зб. ст. / [ред.-упоряд. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1999. Вип. 1. Кн. 9. С. 25–37.

Іванов Є. Академічне баянно-акордеонне мистецтво на Україні : дис … канд. мист. : спец. 17.00.02 «Музичне мистецтво». НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 1995. 277 с.

Іванов Є. Українська академічна баянно-акордеонна школа. Проблеми еволюції. Феномен школи в музично-виконавському мистецтві : тези міжнар. наук.-теорет. конф. (Київ, НМАУ ім. П. Чайковського, 22-23 березня 2005) / [ред.-упор. М. А. Давидов, В. Г. Сумарокова]. Київ, 2005. С. 33–34.

Князєв В. Удосконалення виражальних можливостей баяна як стимул до розвитку виконавської техніки. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського : Музичне виконавство: зб. ст. / [ред.-упоряд. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2004. Вип. 40. Кн. 10. С. 17–28.

Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва : Музыка, 1967. 195 с.

Новожилов В. Баян. Москва : Музыка, 1988. 63 с.

Римский-Корсаков Н. А. Летопись моей музыкальной жизни. Москва : Музгиз, 1955. 398 с.

Фуртвенглер В. Из литературного наследия: статьи, беседы, из записных книжек. Исполнительское искусство зарубежных стран. Москва : Музыка, 1966. Вып. 2. С. 175–186.

Янчак В. Джазові рецепції в репертуарному сьогоденні професійного баяніста (на прикладі «Восьми джазових п’єс для баяна» В. Власова). Львівська баянна школа та її видатні представники (70-річчю від дня народження Анатолія Онуфрієнка присвячується) : зб. мат. наук.-практ. конф. (Старий Самбір, 23 квітня 2005) / [ред.-упор. А. Душний, С. Карась, І. Фрайт]. Дрогобич : Коло, 2005. С. 139–143.

Asafiev B. (1978). Guide to the concerts, 2-nd ed. Moscow: Soviet composer [in Russian].

Davydov M. (1997). Theoretical foundations of the formation of performing arts of bayanist. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].

Ivanov E. (1999). Accordion-Bayan Art of Ukraine. Scientific Herald of the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Musical Performance (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.), (Issue 1, Book 9), (рр. 25-37). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].

Ivanov E. (1995). Academic bayan-accordion art in Ukraine. Candidate dissertation. Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].

Ivanov E. (2005). Ukrainian academic accordion school. Problems of evolution. The phenomenon of school in musical and performing arts: Theses International Theoretical Scientific and Practical Conference (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.). (pp. 33-34). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].

Knyazev V. (2004). Improvement of the expressive capabilities of the bayan as an incentive to develop an executive technology. Scientific Herald of the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Musical Performance (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.), (Issue 40, Book 10), (рр. 17-28). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].

Mirek A. (1967). From the history of accordion and bayan. Moscow: Music [in Russian].

Novozhilov V. (1988). Bayan. Moscow: Music [in Russian].

Rimsky-Korsakov N. (1955). Chronicle of my musical life. Moscow: Muzgiz [in Russian].

Furtwangler W. (1966). From the literary heritage: articles, talks, from notebooks. Performing art of foreign countries, (Issue 2), (рр. 175-186). Moscow: Music [in Russian].

Yanchak V. (2005). Jazz receptions in the repertoire of today’s professional bayanist (on the example of «Eight jazz plays for the bayan» by V. Vlasov). Lviv Bayan School and its prominent representatives (70-th anniversary of Anatoly Onufrienko birthday is dedicated): Collection Materials of the Scientific and Practical Conference (A. Dushniy, S. Karas, I. Frayt, ed.-comp.). (pp. 139-143). Drohobych: Kolo [in Ukrainian].