СЕМІОТИКА УКРАЇНСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО АВАНГАРДУ В СВІТЛІ ІДЕЙ ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ ФІЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО І ПОЛЬСЬКОГО АВАНГАРДУ (стаття перша)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159736Ключові слова:
семіотика, авангардизм, Львівсько-Варшавська філософська школа, О.Богомазов, К.Малевич, Т.Пайпер, Л.Хвістек.Анотація
Мета статті – встановити філософсько-естетичний і культурологічний контекст становлення українського та польського авангарду першої третини ХХ ст. Розкривається суть і значення основоположних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи для зародження авангардистської образності, гомологічного розуміння проблем семіозису, знаку і значення в українському та польському кубізмі, футуризмі, абстракціонізмі , супрематизмі, "формізмі", "унізмі". Методологія дослідження ґрунтується на естетико-семіотичних концепціях репрезентантів Львівсько- Варшавської філософської школи (С.Балей, Р.Інгарден, З. Ліссе, Л.Хвістек), фундаторів семантичної філософії мистецтва (К.Белл, Б.Кроче, С.Лангер, Г.Рікерт) і сучасної семіології культури (Я.Мукаржовський, Ю.Лотман, У.Еко). Використовується міждисциплінарний синтез філософсько-культурологічного, естетичного і мистецтвознавчого підходів. Наукова новизна. Вперше з позиції філософії Львівсько-Варшавської школи розкри-вається семіотика та естетика українського і польського мистецького авангарду. Показано світоглядне значення філософського "повороту" і "перцептивної революції " початку ХХ ст. для зародження і втілення авангардистських ідей у творчості митців України і Польщі. Висновки. Зроблено висновок про світоглядно-науковий вплив "перцеп-тивної революції" 1905-1915 рр. на філософсько-естетичні, мистецтвознавчі та культурологічні ідеї в неопозитиві-стських, феноменологічних та семіотичних концепціях поч. ХХ ст., їх виявлення в наукових працях репрезентантів Львівсько-Варшавської філософської школи, а також теоретичних працях українських та польських авангардистів (О.Богомазова, К.Малевича, Т.Пайпера, Л.Хвістека та ін.).
Посилання
Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття / Л.Т. Левчук. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.
Gonczarenko O. Semiotyka deskryptywna Kazimierza Twardowskiego i Logika Stefana Baleja / Olga Gonczarenko // Зміни в людському самоосмисленні за умов сучасних інформаційних процесів: Тези… – Львів, 2014. – С. 15-18.
Іваник С.Б. Семантична концепція естетики Степана Олексюка: (спроба реконструкції) / С.Б. Іваник // Віс-ник національного університету "Львівська політехніка": Філософські науки. – Львів, 2012. – № 723. – С. 124-127.
Хроніка – 2000: Український культурологічний альманах. – Вип. 80. – Україна-Польща: Діалог упро-довж століть. – К., 2009. – С.487-508. – Вип. 81. – Україна – Польща: Діалог упродовж століть. – К., 2010. – С. 4-31.
Історія української естетичної думки: монографія / за ред. проф. В. Личковаха. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 388 с.
Федорук О. Перетин знаку: Вибр. мистецтвознав. статті. – Кн. перша / Олександр Федорук. – К.: Вид. дім А+С, 2006. – 260 с.
Morawski S. Awangardy ХХ wieku – stara i nowa / Stefan Morawski // Miesiecnik Literacki. – 1975, marzec. – S. 53-72.
The British Journal of Aesthetics. – Summer 1973. Vol. 13. – № 3. – 270 р.
Бэлл К. Значимая форма / Клайв Бэлл // Совр. книга по эстетике / под ред. М. Рейдера. – М., 1957.
Morawski St. Srkiс do przemian refleksji i samowiedzy estetycznej / Stanislav Morawski // Studia estetyczne. – T. ХІХ. – W-wa, 1984. – S. 3-29.
Scheler M. Ideizujace poznanie istoty jako podstawowy akt ducha / Maks Scheler // Studia filozoficzne. – 1981. – № 2. – S. 3-28.
Личковах В. Трансгресія і художня творчість // Некласична естетика в культурному просторі ХХ-ХХІ століть: Монографія / Володимир Личковах. – К.: НАКККіМ, 2011. – С. 46-56.
Ингарден Р. Исследования по эстетике / Роман Ингарден. – М., 1962. – 572 с.
Chybinska A. Kazimierz Twardowski jako absolutysta w dziedzinie logiki i estetyki / Alicja Chybinska //Етичне та естетичне в людському світовідношенні: Тези Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи Казиміра Твардовського / Відп. ред. В. Л. Петрушенко. –Львів, 2015. – С. 9-11.
Kunisz K. Antropologia filozoficzna w tworczosci Anny-Teresy Tymienieckiey Kondycja cztowieka wspolczesnego / Krzysztof Kunisz // Зміни в людському самоосмисленні за умов сучасних інформаційних процесів: Тези Міжнародної наукової конференції "ХХVI-ті Читання, присвячені пам’яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи Казиміра Твардовського" / Відп. ред. В. Л. Петрушенко. – Львів, 2014. – С. 40-42.
Lowe D. The History of Bourgeois Perception / Donald Lowe. – Chicago, 1986.
Levchuk, L.T. West European aesthetics of the twentieth century. K.: Ly`bid` [in Ukrainian].
Gonczarenko, O. (2014). Semotyka descriptive of Kazimierz Twardowski and Logik Stefan Baley. Changes in human self-awareness under the conditions of modern information processes: Abstracts), pp.15-18. Lviv [in Polish].
Ivanik, S. B. (2012). Semantic concept of aesthetics of Stepan Oleksyuk: (attempt of reconstruction). Visny`k nacional`nogo universy`tetu "L`vivs`ka politexnika": Filosofs`ki nauky`, 723, 124-127 [in Ukrainian].
Chronicle – 2000: Ukrainian Cultural Almanac (2009), is.80: Ukraine-Poland: Dialogue for centuries, 487-508 [in Ukrainian]; is.81: Ukraine-Poland: Dialogue for centuries, 4-31 [in Ukrainian].
The history of Ukrainian aesthetic thought (2013). K.: Centr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].
Fedoruk, O. (2006). Intersection of the sign: Vyb. art known articles. Kn. First. K.: Vy`d. dim A+S [in Ukrainian].
Morawski, S. (1975). Avant-garde ХХ century – old and new. Miesiecnik Literacki, 3, 53-72 [in Polish].
The British Journal of Aesthetics (1973), 13, 3 [in English].
Bell, K. (1957). The Significant Form.The Modern Book on Aesthetics. M. [in Russian].
Morawski, S. (1984). Srkiс for changes in reflection and aesthetic sameness. Studia estetyczne, W-wa, 3-29 [in Polish].
Scheler, M. (1981). Idealizing the knowledge of the essence as the basic act of the spirit. Studia filozoficzne, 2, 3-28 [in Polish].
Lychkovakh, V. (2011 Transgression and artistic creativity. Nonclassical aesthetics in the cultural space of the XX-XXI centuries) pp.46-56. K.: NAKKKiM [in Ukrainian].
Ingarden, R. (1962). Research on aesthetics. M. [in Russian].
Chybinska, A. (2015 Kazimierz Twardowski as an absolutist in the field of logic and aesthetics. Ethical and aesthetic in the human world attitude: Abstracts of the International Scientific Conference devoted to the memory of the founder of the Lviv-Warsaw School of Philosophy Kazimierz Twardowski), pp.9-11. Lviv [in Polish].
Kunisz, K. (2014 Philosophical anthropology in the work of Anna-Teresa Tymieniecka The condition of modern man. Changes in human self-awareness under the conditions of modern information processes: Abstracts of the International scientific conference "XXVI-th Readings devoted to the memory of the founder of the Lviv-Warsaw Philosophical School of Kazimir Tvardovsky"), pp.40-42 Lviv [in Polish].
Lowe, D. (1986). The History of Bourgeois Perception. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
