Соціокультурне картування: виклики сучасності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159806Ключові слова:
картування, соціокультурне картування, культурні практики, соціокультурна потреба, культурний простір, соціокультурні процеси.Анотація
Мета дослідження – систематизувати теорії щодо розуміння соціокультурного картування, уточнити по-нятійний апарат, з’ясувати його роль і значення в сучасних культурних практиках. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення. Мета та завдання роботи зумовили застосування таких методів дослідження: застосування аксіологічного підхіду зумовлене необхідністю з’ясування ролі й значення соціокультурного картування в сучасних культурних практиках; герменевтичного – для дослі-дження та систематизації різних модифікацій поняття "картування"; аналітичного – у вивченні концептуальних засад, на яких ґрунтуються сучасні підходи до вивчення проблеми соціокультурного картування. Наукова новиз-на полягає у систематизації існуючих теорій щодо соціокультурного картування, його функціонального потенціалу, змістовних смислів в сучасному практичному культуротворенні. У дослідженні доводиться визначальне місце і значення досліджуваного явища у вітчизняних культурних практиках. Висновки. Соціокультурне картування в сучасному культуротворенні займає визначальне місце і дозволяє спрогнозувати ефективність діяльності базової мережі закладів культури. В основі соціокультурного картування процес ідентифікації культурних потреб людини. Особлива місія соціокультурного картування полягає в створенні якісного культурного продукту (товару чи послуги), які в своєму потенціалі здатні задовольнити різноманітні індивідуальні культурно-дозвіллєві уподобання людини. Професійно виявлені і методично обґрунтовані компоненти соціокультурного картування дозволять залучити до культурного простору значну кількість споживачів, трансформувати якісні та кількісні показники культурної послу-ги. В своєму потенціалі соціокультурне картування здатне вирішити ряд актуальних культуротворчих проблем як глобального, так і локального характеру.
Посилання
Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М. : Мысль, 1986. 240 с.
Дідух Я. П., Якушенко Д. М., Фіцайло Т. В. Екологічне картування Шацького національного природного парку: оцінка методики // Науковий вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2009. № 1 : Геогр. науки. С. 110–115.
Дубина Д.В., Устименко П.М.Карта рослинності заповідного масиву "Долина нарцисів" (Закарпатська обл.) // Український ботанічний журнал. 2007. Т. 64, № 4. С. 553–564.
Єсипович К. Феномен когнітивного картування в сучасній лінгвістичній парадигмі // Studialinguistica. 2013. Вип. 7. С. 254–257.
Зимняя И. А. Лингвопсихологияречевойдеятельности. М. : МПСИ ; Воронеж : НПОМОДЭК, 2001. 432 с.
Картирование в учебномпроцессе. URL :http://articlekz.com/article/6493(дата звернення: 1.02.2018).
Кузнецова Е. Ю. Визуальныйязиккартографии: эволюцияграфического образа и его состояние в епохуэлектроннойкоммуникации // Молодойученый. 2016. № 3. С. 1055–1061.
Лютый А. А. Языккарты. М. : Знание, 1981. 48 с. : ил., карт.
Селяков В. А. Картографические изображения как промышленный образец. URL: http://troy.ru/ article. php? article= 581(дата звернення: 24.01.2018).
Скалабан И.А. Социальное картирование как метод анализа социально-территориального про-странства // Журнал исследований социальной политики. 2012. Т. 10. № 1. С. 61–78.
Словарь. URL : http://psihotesti.ru/gloss/tag/kognitivnaya_karta/ (дата звернення: 1.02.2018).
Социология города. URL: www.bmstu.ru/ps/~EGavrilina/fileman/.../Социология%20города/kurs_ lekzij.doc (дата звернення: 21.01.2018).
Языккарты. URL :http://www.mobigeo.ru/yazyk-karty.html (дата звернення: 4.02.2018).
Kopiyevska O. (2017). Cultural Practices and Applied Cultural Studies: IssuesofTheirInterconnection. // Ві-
сник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. №4. С. 67-72.
Tolman E.C. Cognitivemapsinratsandmen // PsychologicalReview. 1948. Vol. 55. Р. 189–208.
Berlant, A. M. (1986). The Image of Space: Map and Information. Moscow: Thought [in Russian].
DidukhYa. P. &Yakushenko, D. M. &Fitsailo, T.V. (2009). Ecological Mapping of Shatsk National Natural
Park: Estimation of the Method. NaukovyivisnykVolyn. nats un-tuLesiaUkrainka, Geographichninauky, 1, 110-115 [in Ukrainian].
Dubina, D. V. &Ustimenko, P. M. (2007). Map of Vegetation of the Protected Area "Valley of daffodils" (Transcarpathian region). UkrainskiyBotanichnyi Journal, 64, 4, 553-564 [in Ukrainian].
Yesipovich, K. (2013). The Phenomenon of Cognitive Mapping in the Modern Linguistic Paradigm. Studialinguistica, 7, 254-257 [in Ukrainian].
Zimniya, I. A. (2001). Lingo Psychology of Speech Activity. Moscow: MPSI; Voronezh: NGO MODEC [in
Russian].
Mapping in the Learning Process. Retrieved from: http: //articlekz.com/article/6493 [in Russian].
Kuznetsova, E. Yu. (2016). Visual Languages of Mapping: the Evolution of the Graphic Image and its State in the Epoch of Electronic Communication. Molodsha scholar, 3, 1055-1061 [in Russian].
Lutyi, A. A. (1981). The Language of a Map. Moscow: Knowledge [in Russian].
Selyakov, V. A. (n.d.) Cartographic Images as an Industrial Model. Retrieved from http://troy.ru/article.php?article=581 [in Russian].
Scalaban, I. A. (2012). Social Mapping as a Method of Analyzing the Socio-Territorial Space. Journal issledovaniasocialnoipolitiki, 10, 1, 61-78 [in Russian].
Dictionary. Retrieved from: http://psihotesti.ru/gloss/tag/kognitivnaya_karta/[in Russian].
Sociology of the city. Retrieved from www.bmstu.ru/ps/~EGavrilina/fileman/.../Sociology%20gorod/ kurs_lekzij.doc [in Russian].
Language of Map. Retrieved from http://www.mobigeo.ru/yazyk-karty.html[in Russian].
Kopiyevska, O. (2017). Cultural Practices and Applied Cultural Studies: Issues of Their Interconnection. VisnykNacionalnoiakademiikerivnykhkadrivkulturyimystectv, 4, 67-72 [in English].
Tolman, E. C. (1948). Cognitivemapsinratsandmen. PsychologicalReview, 55, 189–208 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
