Проблема національної індентичності в духовній католицькій культурі Австрії XVIII століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166902Ключові слова:
католицька церква, національна індентичність, релігійний характер, духовна культура, австрійські реформи, секуляризація, Бароко.Анотація
Метою статті є розгляl розвитre духовної культури католицьких країн (Австрія, Німеччина, Польща) на прикладі Австрії XVIII століття. Важливо відзначити та проаналізувати особливі риси австрійської національної культури та її унікальність в ієрархічній системі світових релігійних культур. Методологія. Для досягнення цієї мети були використані наступні логічні та семантичні методи дослідження: історико-діалектичний (для аналізу історично-культурних процесів, що відбувалися в Австрії означеного періоду), літературознавчий (для розгляду церковно-літургічних творів) та метод теоретичного узагальнення, який дозволяє розглянути церковне мистецтво Австрії в контексті духовної культури. Наукова новизна. Попри наявність низки досліджень, присвячених католицькій культурі у мистецтвознавчому та культурологічному ракурсах, в українській науці ця тема не ставала предметом комплексного дослідження. Зв’язок європейської та української духовних традицій є важливим для розуміння католицької національної культури та мистецтва. Це зумовило вибір теми цієї роботи. Висновки. Особливою ознакою католицької духовної культури є її конфесійна диференційованість. Ця особливість була сформована під впливом історико-географічних умов життя суспільства. Австрійський національний компонент в духовній культурі католицьких країн як системи естетичних національних цінностей тісно пов’язаний із встановленням і збереженням католицьких національних традицій, оскільки австрійське церковне мистецтво та духовна культура є важливими компонентами ієрархічної системи релігійної культури, головна цінність якої полягає в соціально-репродуктивній творчій діяльності митців в сфері свідомості, що в свою чергу тісно пов’язане із трансцедентною сферою діяльності, а також з високим художнім рівнем майстерності митців. Саме тому, як і в інших національних культурах, духовна культура Австрії має національно-релігійний характер.
Посилання
Винтер Э. Иозефинизм и современность. Вопросы истории религии и атеизма. 1964. № 12. С. 72-80.
Грушевський M. C. Історія української літератури: в 6 т. Київ, 1994. Т. 4. 320 с.
Жаловага А. С. Антропологічна природа християнства: монографія. Київ, 2008. 288 с.
Карташев А.В. Церковь и национальность. Путь. 1943. № 44. С. 3-14.
Митрофанов П.П. История Австрии с древнейших времен до 1792 г. Москва, 2003. 156 с.
Неретина С. С., Огурцов А.П. Время культуры. СПб., 2000. 344 с.
Паламарчук К. М. Католицьке церковне мистецтво Австрії XVIII – XIX століть: стильові тенденції. Мистецтвознавчі записки. 2001. № 20. С. 328–355.
Паламарчук К. М. Творчість Клопштока і духовна музика Австрії і Німеччини другої половини XVIII – початку XIX століть. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. 2011. № 27. С. 292-300.
Полтавський М. А. История Австрии: в 2 ч. Москва, 1992. Ч. 1. 443 с.
Пушнова Ю. Б. История мировых религий. Москва, 2005. 168 с.
РЕЛІГІЯ-СВІТ-УКРАЇНА. Колективна монографія в 3-х книгах. Книга 3: Релігійні процеси в перспективі їх виявів. / За наук. ред. А. Колодного і Л. Филипович. Київ, 2012. 550 с.
Річинський А. Всенародні співи в українській церкві. Збірка загально-доступних церковних співів для сільських хорів, для шкіл і народу. Володимир Волинський, 1925.
Тейлор А. Дж. П. Габсбурзька монархія 1809 – 1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. Львів, 2002. 268 с.
Цьольнер Е. Історія Австрії. Львів, 2001. 712 с.
Pfeiffer J. Dichtkunst und Kirchenlied. Über das geistlische Lied im Zeitalter. Hamburg, 1961. 204 p.
Vinter E. (1964). Josephism and Modernity. Problems of religion history and atheism,12,72-80 [in Russian].
Hrushevskyi M. C. (1994). History of Ukrainian literature. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Zhalovaga A. S. (2008). Anthropological nature of Christianity. Kyiv [in Ukrainian].
Kartashev A. V. (1943). Church and nationality.Way, 44, 3-14 [in Russian].
Mitrofanov P. P. (2003). The history of Austria from the earliest times to 1792 year. Moscow: Editorial [in Russian].
Neretina S. S., Ogurtsov A. P. (2000) The time of culture. Saint Petersburg: Ateleya [in Russian].
Palamarchuk K. M. (2011). Catholic church art of Austria of the XVIII-XIX centuries: stylistic tendencies. Art-sculptures, 20,328 – 335 [in Ukrainian].
Palamarchuk K. M. (2011).The art of Klopstock and the sacred music of Austria and Germany in the second half of the XVIII and the beginning of the XIX centuries. Current problems of the history, theory and practice of artistic culture, 27, 292 – 300 [in Ukrainian].
Poltavsky M. А. (1992). History of Austria. Vol 1. Moscow: RAS [in Russian].
Pushnova Y. B. (2005). History of World Religions. Moscow: Vladpres [in Russian].
Kolodniy A., Philipovich L. (2012). Religion – world – Ukraine. Religious processes in terms of their expressions. Ukrainian religious studies. Kyiv: [N.p.] [in Ukrainian].
Richinsky A. (1925). National songs in the Ukrainian church. Collection of commonly available church chants for village choirs, for schools and people. Vladimir Volynsky [in Ukrainian].
Taylor A. J. P. (2002). Habsburg Monarchy 1809 - 1918. The History of the Austrian Empire and Austro-Hungary. Lviv: VNTL-Classic [in Ukrainian].
Tsolner E. (2001). Austrian history. Lviv: Chronicle [in Ukrainian].
Pfeiffer J. (1961). Dichtkunst und Kirchenlied. Über das geistlische Lied im Zeitalter. Hamburg : Wittig.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
