КУЛЬТУРА ФРАНЦІЇ НА ЗЛАМІ ХІХ І ХХ СТОЛІТЬ У ФОРМУВАННІ КОНЦЕПЦІЇ ФОРТЕПІАННИХ КОНЦЕРТІВ К. СЕН-САНСА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166915Ключові слова:
культура Франції кінця ХІХ – початку ХХ століття, символізм – неосимволiзм ХХІ cт., жанр фортепіанного концерту, стиль у музиці, популярне мистецтво.Анотація
Метою роботи є усвідомлення органіки ліричної концепції фортепіанного концерту у французькій культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття, представленої фортепіанними Концертами К. Сен-Санса, актуальне інтонування яких визначено «неосимволізмом» (за О.Марковою) поставангарда останніх десятиліть. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б.Асафьева в Україні. Базисне місце займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтический метод, а також позиції виконавського аналізу, як це представлено в працях В.Медушевського, О.Марковой, а також у роботах С.Скребкова та ін. Наукова новизна роботи визначена тим, що вперше в музикознавстві України співвідноситься інтонаційний стрій прото-символізму, символізму й неосимволізму початку ХХІ сторіччя в конкретиці трактування жанру концерту у творчості К. Сен-Санса, уперше представлена органіка зв'язку адраматических тенденцій мислення Сен-Санса із прорелігійним тонусом культури символізму і його прояву в неосимволізмі сучасності. Висновки. Твори Сен-Санса становлять стильово-значеннєву паралель до прояву концертного жанру у російських, українських композиторів, для яких типологія концерту також виключала трагіко-драматичне наповнення, була спрямована до екстатично-радісного «передзвону» фіналу, черпаючи з атмосфери довіри до релігійної екстатики, затвердженої символізмом. У Сен-Санса самостійне значеннєве наповнення одержують фактурні прийоми, що утворюють саме тематичні показники, підводячи до концепції «розсередженого тематизму» ХХ ст. Якість ігрової єдності мистецтво-реальність постмодерна у пост-поставангарді перетворюється в пафосне піднесення «життєвої вірогідності» у зв’язку із саме художнім текстом. Відповідно, у виконавському репертуарі одержала особливе визнання музика концертно-ошатна, що співвідноситься з радісно-компенсативним тонусом розважального - і духовного мистецтва, ємно представленого концентністю музики К. Сен-Санса.
Посилання
Альшванг А. П.И. Чайковский. Москва, Музыка, 1967. 927 с.
Асафьев Б.. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Белый А. Символизм как миропонимание. – Москва: Республика, 1994. - 336с.
Бурель А. Инструментальные концерты К. Сен-Санса в контексте французской жанровой традиции XIX – начала ХХ века. Канд.дисс., 17.00.03. ХНУИ имени И.Котляревского. Харьков, 2017. 225 с.
Ван Силин Концерт для фортепиано с оркестром А. Скрябина в контексте исполнительских предпочтений искусства ХХ – начала ХХІ ст. Магистерская раб. Одесса, 2007. 59 с.
Друскин М. История зарубежной музыки. Вторая половина XIX века. 5-е изд. Москва, Музыка, 1980. Вып. 4. 528 с.
Дубровина Е. Рококо и неорококо: стилевые соответствия в исторически разных этапах культурной эволюции. Бакалавр.раб. ОНМА имени А.В.Неждановой, 2015. 97 с.
Завадский Михаил Адамович [Сидоренко Н.Н. Музична енциклопедія в 6-ти томах Гл.ред. Ю. Келдыш. Т. 2 А-КОРСОВ. Москва, Сов.энциклопедия, 1974. С. 421-422.
Кассу Ж. Энциклопедия символизма. Москва, Республика,1999. 412 с.
Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.
Методологическая функция Христианского мировоззрения в музыкознании. Межвузовский сб.научных статей / Отв.редактор-составитель В.В. Медушевский / Московская государственная консерватория им. П.И. Чайковского, УГАИ им. З. Исмагилова. Москва-Уфа, 2007. 219 с.
Сен-Санс К. [Е. Бронфин. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4. Москва, Сов.энциклопедия, 1978 . С. 919-923.
Скребков С. Художественные принципы музыкальных стилей. Москва, Музыка, 1973. 447 с.
Цян Чен Третий концерт С. Рахманинова в исполнении В. Горовица и М. Аргерих. Магистерская раб. Библ. ОГМА им. А.В. Неждановой. Одесса, 2007. 60 с.
Adler G. Der Stil in der Musik. Lpz.: Breitkopf und Härtel, 1911. 46 S.
Riemann H. Kleines Handbuch der Musikgeschichte mit der Periodisierung nach Stilprinzipien und Formen. Siebende Auflage. Leipzig: Verlag von Breitkopf & Härtel, 1947. 480 S.
Alshvang, A. (1967). P.I. Chaikovsky. Moscow: Music [in Russian].
Asafiev, B. (1971). Music form as process. Moscow-Leningrad: Muzyka [in Russian].
Belyi, A. (1994). Symbolism as a world view. Moscow: Republic [in Russian].
Burel, A. (2017). Instrumental concerts of C. Saint-Saens in the context of the French genre tradition of the XIX - early XX centuries. Candidate Thesis. Kharkov [in Russian].
Van Silin. (2007). Concert for piano and orchestra by A. Scriabin in the context of the performing preferences of the art of the XX - beginning of the XXI century. Master Slave. Odessa [in Russian].
Druskin, M. (1980). History of foreign music. The second half of the XIX century. Mosco: Music, Vol. 4 [in Russian].
Dubrovina, E. (2015). Rococo and Neorococco: stylistic correspondences in historically different stages of cultural evolution. Bachelor. ONMA named after A.V. Nezhdanova [in Russian].
Zavadsky, Mikhail Adamovich (1974). Sidorenko N.N. Musical encyclopedia in 6 volumes. Moscow, Soviet. Encyclopedia, 421-422 [in Russian].
Cashier, J. (1999).The Encyclopedia of Symbolism. Moscow: Republic [in Russian].
Markova, E. (2012) Problem of musical culturogy. Odessa, Astrоprint, P. 99-134 [in Ukrainian]
Methodological function of the Christian worldview in musicology. (2007). Interuniversity sb.nauchnyh articles. Moscow-Ufa [in Russian].
Saint-Saens, K. (1978). E. Bronfin. Musical Encyclopedia in 6 volumes. T. 4. Moscow, Sov. Encyclopedia, 919-923 [in Russian].
Skrebkov, S. (1973). Artistic principles of musical styles. Moscow: Music [in Russian].
Qiang Chen (2007). Third concert of S. Rakhmaninov performed by V. Horowitz and M. Argerich. Master Slave. Bible ONMA them. A.V. Nezhdanova. Odessa [in Russian].
Adler, G. (1911). Der Stil in der Musik Leipzig: Breitkopf und Härtel [in Germany].
Riemann, H. (1947). Kleines Handbuch der Musikgeschichte mit der Periodisierung nach Stilprinzipien und Formen. Siebende Auflage. Leipzig: Verlag von Breitkopf & Härtel. [in Germany].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
