Homo parvus mundus est1: уява як інструмент пізнання і творення світу
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166922Ключові слова:
уява, свідомість, нейроестетика, нейромистецтво, міждисциплінарні дослідженняАнотація
Мета дослідження полягає у виявленні сутності поняття уяви як інструменту пізнання і творення світу. Методи дослідження. Вибір дослідницьких стратегій у розкритті мети дослідження визначив застосування системного та комплексного підходів, а також порівняльного і евристичного методів, зумовлених активним розвитком суміжних наукових дисциплін. В цьому контексті використовуємо також прогностичний аспект дослідження, що передбачає формування нових ціннісних моделей і символів, що відображають культурно-мистецькі форми сучасної цивілізації. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не отримала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше. Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що результати осмислення сутності уяви можуть слугувати важливою складовою у дослідженні сучасних культурно-мистецьких здобутків, а також у пізнанні граней людської свідомості, зосереджених в ділянці нейронаукових відкриттів сьогодення. Висновки. Розвиток культури людства задемонстрував різні форми впливу людини на формування світу. Виокремлення уяви як буквального інструментарією в цьому процесі визначає здатність змінювати світ. Заакцентовано, що саме уява найповніше відображає внутрішні механізми людського мозку, що активують діяльність людини, спрямовану на пізнання і творення світу.
Посилання
Кові C. Восьма звичка. Від ефективності до величі. Харків, 2017. 486 c.
Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія. Харків, 2017. 686 с.
Рамачандран В. Мозг рассказывает: Что делает нас людьми. Москва, 2015. 422 с.
Овідій Назон, Публій. Метаморфози / переклад Андрій Содомора. Київ, 1985. 304 с.
Bremer J. Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce? // Estetyka i Krytyka. Warszawa, 2013. №. 1. P. 9–28.
Chaterjee A. The Aesthetc Brain: How We Eiolied to Desire Beauty and Enjoy Art. Oxford, 2014. 160 p.
Freedberg D, Gallese V. Motion, emotion and empathy in esthetic experience // Trends in Cognitive Science. Phaidon, 2007, № 11. P. 197–202.
Gombrich E. H. Art and Illusion: A Study in the Psychology of Pictorial Representaton. Phaidon, 1977. 444 р.
Karpov V., Syrotynska N. Neuroаrt in the context of creativitу // Вісник Національної академії культури і мистецтва: наук. журнал. Київ: Міленіум, 2018. № 1. С. 21–36.
Kędziora Ł. Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Toruń, 2014. S. 223–252.
Mallgrave H. F. The Architect's Brain: Neuroscience, Creatiity, and Architectur. Wilet-Blackwell, 2011. 268 р.
Onians J. European Art: A Neuroarthistory. Yale, 2018.
Onians J. Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki. Yale, 2007.
Zeki S. Inner Vision: An Exploraton of Art and the Brain. Oxford, 1999. Toruń 2014, s. 223-252.
Kovi, S. (2017). Eighth habit. From efficiency to grandeur. Kharkiv [in Ukrainian].
Мукерджі, С. (2017). Gene. An extraordinary story, Kharkiv [in Ukrainian].
Ramachandran, V. (2015). Brain recounts: What makes us human, Moscow [in Russian].
Ovidij, Nazon, Publij, (1985). Methamorphozy, Кyiv [in Ukrainian].
Bremer, J. (2013). Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce, Estetyka i Krytyka, № 1, Warszawa, 9–28 [in Polish].
Chaterjee, A. (2014). The Aesthetc Brain: How We Eiolied to Desire Beauty and Enjoy Art, Oxford [in English].
Freedberg, D. Gallese V. Motion, emotion and empathy in esthetic experience // Trends in Cognitive Science, 11, Phaidon, 2007, 197–202 [in English].
Gombrich, E.H. (1977). Art and Illusion: A Study in the Psychology of Pictorial Representaton, Phaidon, 1977, [in English].
Karpov, V., Syrotynska, N. Neuroаrt in the context of creativitу // Bulletin of the National Academy of Culture and Arts, 1, 21 – 36. Kyiv [in English].
Kędziora, Ł. (2014) Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki, sztuki // Acta Universitatis Nicolai Copernici, 45, Toruń, 223–252 [in Polish].
Mallgrave, H.F. (2011). The Architect's Brain: Neuroscience, Creatiity, and Architectur, Wilet-Blackwell [in English].
Onians, J. (2017). European Art: A Neuroarthistory. Yale [in English].
Onians, J. (2007). Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki, Yale, 2007 [in English].
Zek,i S. (1999). Inner Vision: An Exploraton of Art and the Brain., Oxford [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
