МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ: ДИСКУРС ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ПОЧАТКУ НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ (У ТОЧЦІ ПЕРЕТИНУ – CROSSOVER POINT)

Автор(и)

  • Mikhailo Poplavsky Київський національний університет культури і мистецтв, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166955

Ключові слова:

проектна діяльність – «crossover point», мистецькі проекти, crossover–проекти, синтез мистецтв, проектнування у сфері культури.

Анотація

Мета статті – охарактеризувати феномен проектної діяльності – «crossover point» і його поширення в сучасній мистецькій практиці. Необхідність такого підходу зумовлена тим, що побутування художньої культури у суспільній практиці здійснюється відповідно до законів бізнесу, у якому комерційна складова набуває вирішального значення. Методологія дослідження розбудована у річищі міждисциплінарного інтегрування методів сучасного мистецтвознавства і культурології. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що розглянуто явище проектної діяльності – «crossover point» і його актуалізацію в сучасній мистецькій практиці, зумовлену зростанням масового попиту на видовищність та музично-театральний проект як нову форму синтезу кількох видів мистецтв, породжену втіленням нових технологій. Висновки. Термін «проект» у контексті мистецької практики розуміється не лише як результат оригінального плану, а як унікальна сукупність скоординованих дій, спрямованих на досягнення конкретної культуротворчої, естетико-художньої мети. Протягом історії відбувається активний пошук нових форм художньої творчості, щоб відобразити і осягнути зміну дійсності. Мистецькі проекти стали логічним виявом розвитку культури. Проектна діяльність у сфері культури на новому рівні «підключила» українське мистецтво до світових художніх тенденцій, кардинально змінила картину буття української художньої культури. Мистецькі проекти становлять нову форму синкретично-синтезованого видовища, феномен, опосередкований особливостями й реаліями світової культури початку ХХІ століття. У контексті статті «проектну цілісність» розуміємо як перетини проектного конструювання ідей та їх втілень («crossover point»), різновекторних, але спрямованих в актуальне сьогодні-майбутнє, які розкривають потенціал і суспільне значення культурно-креативної практики. Створення синтезованих художніх «crossover–проектів» потребує зусиль групи менеджерів і виконавців з урахуванням запитів ринку художніх потреб, комплексного сприйняття їх широкою аудиторією, нетрадиційними підходами до постановки класичних творів з урахуванням особливостей локації. Показовою з цього погляду є проектна діяльність Т. Філевської – арт-менеджера, куратора багатьох проектів, присвячених українському авангардному мистецтву, засновниці громадської організації «Інститут Малевича». Її творчість вписується в концепцію «crossover–проектів» та відповідає головному принципу – синтезу кількох видів діяльності: мистецько-пошукової, мистецько-просвітницької і художньої із створенням локусу подієвості.

Біографія автора

Mikhailo Poplavsky, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор педагогічних наук,професор

Посилання

Goodman N. Languages of art. An approach to a theory of symbols. New York : The Bobbs-Merrill Company, 1968. 277 р.

Гессе Г. Игра в бисер / пер. с нем. Д. Каравкиной и Вс. Розанова ; ред., коммент. и пер. стихов С. Аверинцева. Москва : Худож. лит., 1969. 277 с.

Хейзинга Й. Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури / пер. з англ. О. Мокровольського. Київ : Основи, 1994. 544 с.

Маслоу А. Х. Мотивация и личность. 3е изд. / пер. Т. Гутман, Н. Мухина. Санкт-Петербург : Питер, 2016. 352 с.

Ортега-и-Гассет Х. Миссия университета / пер. с исп. М. Н. Голубевой ; ред. перевода А. М. Корбут ; под общ. ред. М. А. Гусаковского. Минск : БГУ, 2005. 104 с.

Шола Т. Вечность здесь больше не живёт: толковый словарь музейных грехов / Музей-усадьба Л. Н. Толстого «Ясная Поляна». Тула, 2013. 356 p.

Словарь иностранных слов. Москва, 2008. 324 с.

Статут громадської організації «Культурна асамблея» (нова редакція). Київ, 2016. 32 с.

Вермюлен В., ван ден Аккер Р. Заметки о метамодернизме / пер. с англ. А. Есипенко // Metamoden. Журнал о метамодернизме. 2015. 2 декабря. URL: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism (дата зверення: грудень 2017).

Goodman N. (1968). Languages of art. An approach to a theory of symbols. New York: The Bobbs-Merrill Company [in English].

Gesse G. (1969). Ygra v byser. Moskva : Xudozh. lyt. [in Russian].

Xejzynga J. (1994). Homo Ludens. Dosvid vyznachennya igrovogo elementa kultury / per. z angl. O. Mokrovolskogo. Kyyiv : Osnovy [in Ukrainian].

Maslow A. X. (2016). Motyvacyya y lychnost. Sankt-Peterburg: Pyter [in Russian].

Ortega-y-Gasset X. (2005). Myssyya unyversyteta. Mynsk : BGU [in Russian].

Shola T. (2013). Vechnost zdes bolshe ne zhyvёt: tolkovij slovar muzejnix grexov. Tula [in Russian].

Slovar ynostrannix slov (2008). Moskva [in Russian].

Statut gromadskoyi organizaciyi «Kulturna asambleya» (nova redakciya)( 2016). Kyyiv [in Ukrainian].

Vermyulen V., van den Akker R. Zametky o metamodernyzme. Metamoden. Zhurnal o metamodernyzme. 2015. 2 dekabrya. URL: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-22

Номер

Розділ

Мистецтвознавство