QUR’ANIYYUN: IMPLICATIONS TOWARDS THE MINDSET OF THE ISLAMIC COMMUNITY
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.173617Анотація
Abstract. The Qur’aniyyun or better known as the Quranic Congregation is a modern anti-Hadith movement. This group claims that the Quran is clear enough and is more than sufficient as a guide in life and rejects the hadith as a source of legal theology. They also deny the general affiliation of the Prophet Muhammad (pbuh) as the cornerstone of Islam, but attributes to Him merely the role of being an Apostle who simply conveyed the Quranic verses to man. Some might assume that this anti-Hadith issue is trivial and does not spur any negative implications in everyday life. However, the existence of this group is considered very dangerous because it can undermine faith, destroy the practices of worship, and even taint ones morals and values. Hence, this article discusses the debilitating doctrine that has been spread by the Qur’aniyyun to the Islamic masses. Using the content analysis method, this article finds that the Qur’aniyyun doubts and questions the status of the hadith due to its narrative point of view and claims that there are many irregularities to it. The secular ideology brought on by this group has succeeded in planting the seeds of doubt on the narrative of the hadith and thus has the potential of misleading the society at large.
Key words: Qur’aniyyun, hadith, anti-hadith, Islamic law, secular.
Посилання
Darussamin, Z. (2016). Kassim Ahmad pelopor inkar sunnah di Malaysia. Al-Fikra, 8(1), 1-34.
Usman, A. H., Wazir, R., & Ismail, Z. (2017). The notion of liberalisation on the anti-hadith movement and itsimpact on society. Al-Irsyad: Journal of Islamic and Contemporary Issues, 2(2), 8-94.
Ghazali, M. A., Abd Aziz, A., & Ahmad Shah, F. (2007). Pengaruh pemikiran golongan anti hadith (GAH) kepada umat Islam di Malaysia: Kajian khusus di Lembah Klang, in F. Deraman, et. al. (eds.), Sunnah Nabi Realiti Dan Cabaran Semasa. Kuala Lumpur: Universiti Malaya, pp. 49-60.
Sudi, S., Wazir, R., Usman, A. H., Nasir, M. N., Ismail, Z., Salleh, S., & Rahman, A. A. (2016). Sejarah penulisan hadis: Pembetulan fakta dari hujah anti hadis. In 1st INHAD International Muzakarah and Mu’tamar on Hadith, pp. 1-7.
Hussin, H., Mohd Khafidz, S., Farhah Zaidar, M. R., & Rosni, W. (2006). Kelangsungan pengajian hadis cabaran dan masa depan. Selangor: Kolej Universiti Islam Antarabangsa Selangor.
Maulida, A. (2017). Inkarus sunnah dari kalangan Muslim dalam lintasan sejarah. Al-Tadabbur: Jurnal Ilmu Al-Qur’an dan Tafsir, 1(1), 128-148.
Khon, A. M. (2017). Paham ingkar sunah di Indonesia (studi tentang pemikirannya). Jurnal Theologia, 23(1), 57-74.
Mhd Zain, A. (1998). Membongkar kekeliruan fiqrah inkar al-sunnah. Kuala Lumpur: Jabatan Kemajuan Islam Malaysia.
Rahman, M. M. A. (1996). Al-Hadith: Kedudukan dan peranannya dalam Islam. Jurnal Usuluddin, 4, 27-40.
Sabjan, M. A., & Akhir, N. S. M. (2016). Reaksi terhadap pemikiran anti hadis berdasarkan karya hadis: Jawapan kepada pengkritik. Jurnal Akidah & Pemikiran Islam, 18, 73-88.
Rahman, S. M. (2006). Permasalahan sekitar qada' dan qadar. Jurnal Akidah & Pemikiran Islam, 7(1), 63-92.
Jafarli, D. (2017). The historical conditions for the emergence of the Quranist movement in Egypt in the 19th- 20th centuries. МОВА І КУЛЬТУРА, 91-99.
Ushama, T., & Osmani, N. M. (2006). Sayyid Mawdudi's contribution towards Islamic revivalism. IIUC Studies, 3, 93-104.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
