ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ КЛАРНЕТНОЇ ТЕХНІКИ Й КОНЦЕПЦІЯ ВІРТУОЗНОЇ ГРИ НА ЦЬОМУ ІНСТРУМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177724Ключові слова:
інструменталізм, майстерність кларнетиста, стиль в музиці, виконавський стиль, віртуозність, діамантовий – «жюперле» стиль.Анотація
Метою роботи постає виявлення прилученості до «діамантової – жю перлин» гри інструментального мислення у цілому, виділяючи кларнетову пальцеву техніку як найбільш відповідну щодо можливостей стилю гри «флейтових стакатісімо» на цьому інструменті. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б.Асафьєва в Україні, з опорою на аналітико-структурний принцип і на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики «інтонаційного словника епохи» за Асафьєвим і подальших розробок в працях О.Сокола, О. Маркової та ін. Наукова новизна праці виражена в авторській самостійності ідеї «теорії історії музики» (за М.Друскіним) щодо естетичної й художньо-технологічної цінності етапу інструментальної «діамантовості» і особливо сприятливої щодо розвитку пальцевої техніки кларнетистів, ритмофактурної мобільності вираження, поза яких неможливе буття високих здобутків музики ХХ і початку ХХІ століть. Висновки. Цей принцип оркестральності запліднив всю сукупність гри професіоналів-інструменталістів, привносячи у виконання максимальну розмаїтість темпових, динамічних, тембральних, артикуляційних і т.ін. засобів. «Багатозвуччя» фортепіано заохочувало регістрове розширення й інших інструментів, а також освоєння ними всієї повноти хроматичного темперованого ладу. Так і кларнетна техніка від Нового часу до новітнього періоду визначилася в опорі на віртуозну «діамантовість», долаючи її «шаріння» театральним різноманіттям симфонізації-оркестралізації гри.
Посилання
Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч. 1, 2. Москва: Музыка. 1988. 415 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Виртуоз Г. Коган. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 5. Москва: Сов. энциклопедия, 1973. С. 802 – 803.
Гудман Ф. Магические символы. Москва: Издат. Ассоц. Духовного объединения «Золотой век», 1995. 289 с.
Друскин М. Зарубежнаямузыкальнаяисториография. Москва: Музыка, 1994. 63с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев: Музична Україна, 1990. 182 с.
Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса: Астропринт, 2012. 164 с.
Пассаж Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4.Москва: Сов. энциклопедия, 1978. С. 198.
Рабинович А. Избранные статьи и материалы. Москва: Советский композитор, 1959. 258 с.
Рубинштейн А. Музыка и ее представители. Москва: Музыка, 1982.
Сапонов М. Искусство импровизации. Москва: Музыка, 1982. 78 с.
Cеров А. Избранные статьи. Т. 1. Москва-Ленинград, 1950.
Холопова В. Музыка как вид искусства. Москва: Научно-творч.центр «Консерватрия», 1994. 260 с.
Чумаченко Е. К вопросу о бриллиантовом стиле в фортепианной музыке. Магистерская работа. Одесса, 2000. 66 с.
Аlеksеjеv А. (1988). The history of piano art. Parts 1, 2.Моskow: Мuzykа [in Russian].
Аsаfiev B. (1974). Мusic form as process. Books first and sekond. Мoscow: Мuzykа [in Russian].
Virtuoso [ G. Коgаn Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow: Sov.encyklopedija, 802 – 803 [in Russian].
Gudman F. (1995). Magic symbols. Моscow: Izdat. Аssоc. Duhovnogo objedinenija «Zоlоtоy vjеk» [in Russian].
Druskin, M. (1994). Foreign music historiography, Moskow: Muzyka [in Russian].
Markova, E. (1990). Intonation type of music art. Kyiv: MuzychnaUkrajina [in Ukrainian].
Markova E. (2012). The problem of music culturology. Odessa, Astroprint, [in Ukrainian].
Passage (1978). Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow, Sov.encyklopedija. V.4. P. 198 [in Russian].
Rаbinovich, А. Elected articles and material. Moscow: Sov. Kompozytor [in Russian].
Rubinschtein, А. (1982). Music and her representatives. Moscow: Muzyka[in Russian].
Sаponov, М. (1982). The art of improvisation. Moscow: Muzyka [in Russian].
Sеrоv, А. (1950). Elected articles. V. 1. Moscow-Lеningrad [in Russian].
Holopova, V. (1994). Music as view of art. Moscow, Nauchno-tvorch.centr "Konservatoriya" [inRussian].
Сhumachenko, Е. (2000). By question about diamond style in piano music. Маster work. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
