Музичний етос епохи Середньовіччя
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177744Ключові слова:
етос, музика, мистецькі форми, культуропростір.Анотація
Мета. Дослідження спрямоване на вивчення поняття музичного етосу, як характерної універсалії в умовах культуропростору епохи Середньовіччя. Зазначена тема формує наступне завдання: зазначити основні аспекти формування поняття етосу музики в епоху Середньовіччя. Методологія роботи полягає у використанні компаративного, історико-логічного методів, гіпотетико-дедуктивному метод, що дозволяє припустити потребу існування універсальних понять в мистецькому культуропросторі, де існують певні поняття, які вивчаються в епоху Середньовіччя. Музика розглядається автором як форма де поєднується духовне та реальне. Музичний етос культури середньовіччя перш за все вивчається з позицій церкви, водночас не втрачаючи своєї матеріальної сутності. Наукова новизна. В культурному просторі музичний етос є духовним стрижнем, морально-психологічною платформою, на котрій вибудовується образно-естетична модель сучасного людству буття та світосприйняття. Музичний етос характеризується як ідеальне втілення матеріального музичного субстрату, в процесі опанування типових ознак часу. Висновки. Музичний етос розглядається як певне універсальне поняття. Саме музичний етос втілює соціо-психологічну орієнтацію картини світу та загальну ментальну установку на формування культуро-цивілізаційного процесу, його здатність генерувати і культивувати нові типи реакцій, уявлень, смаків саме в цих формах. Таким чином саме музичний етос постає ґенезою для імплементації у мистецьких формах вподобань та образів культури.
Посилання
Беляев В.А. Кризис интеркультуры и «столкновение цивилизаций». NB: Философские исследования.-2013.-8.-C. 117-146. DOI: 10.7256/2306-0174.2013.8.662.
Кузнецов Ю. В. Мультикультурализм и запрет аргумента ad hominem в научной дискуссии. Философия и культура. 2013, № 4. C. 476-487. DOI: 10.7256/1999-2793.2013.04.6
Личковах В. А. Дивосад культури: Вибрані статті з естетики, культурології, філософії мистецтва. Чернігів: РВК «Деснянська правда»,2006. 160 с.
Dufrenne M. Phénoménologie de l'expérience esthétique: Thèse. — Paris: Presses univ. de France, 1953. 692 p.
Harrison L., Huntington S. Culture Matters: How Values Shape Human Progress. — New York: Basic Books, 2000. 320 p.
Belyaev V.A. (2013) Krizis interkul'tury i «stolknovenie tsivilizatsii». NB: Filosofskie issledovaniya. DOI: 10.7256/2306-0174.2013.8.662. [in Russian]
Kuznetsov Yu. V. (2013) Multiculturalism and the prohibition of the argument ad hominem in scientific discussion. Philosophy and Culture. Vol.4. p.476-487. DOI: 10.7256/1999-2793.2013.04.6 [in Russian]
Lichkovakh V. (2006) Divosad Kultura: Selected articles on aesthetics, cultural studies, philosophy of art. Chernigov: RVC " Desnianskaya Pravda"[in Ukrainian].
Dufrenne M. (1953) Phénoménologie de l'expérience esthétique: Thèse. — Paris: Presses univ. de France [in Russian]
Harrison L., Huntington S. (2000) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. New York: Basic Books. [in USA]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
