Музичний етос епохи Середньовіччя
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177744Ключові слова:
етос, музика, мистецькі форми, культуропростір.Анотація
Мета. Дослідження спрямоване на вивчення поняття музичного етосу, як характерної універсалії в умовах культуропростору епохи Середньовіччя. Зазначена тема формує наступне завдання: зазначити основні аспекти формування поняття етосу музики в епоху Середньовіччя. Методологія роботи полягає у використанні компаративного, історико-логічного методів, гіпотетико-дедуктивному метод, що дозволяє припустити потребу існування універсальних понять в мистецькому культуропросторі, де існують певні поняття, які вивчаються в епоху Середньовіччя. Музика розглядається автором як форма де поєднується духовне та реальне. Музичний етос культури середньовіччя перш за все вивчається з позицій церкви, водночас не втрачаючи своєї матеріальної сутності. Наукова новизна. В культурному просторі музичний етос є духовним стрижнем, морально-психологічною платформою, на котрій вибудовується образно-естетична модель сучасного людству буття та світосприйняття. Музичний етос характеризується як ідеальне втілення матеріального музичного субстрату, в процесі опанування типових ознак часу. Висновки. Музичний етос розглядається як певне універсальне поняття. Саме музичний етос втілює соціо-психологічну орієнтацію картини світу та загальну ментальну установку на формування культуро-цивілізаційного процесу, його здатність генерувати і культивувати нові типи реакцій, уявлень, смаків саме в цих формах. Таким чином саме музичний етос постає ґенезою для імплементації у мистецьких формах вподобань та образів культури.
Посилання
Беляев В.А. Кризис интеркультуры и «столкновение цивилизаций». NB: Философские исследования.-2013.-8.-C. 117-146. DOI: 10.7256/2306-0174.2013.8.662.
Кузнецов Ю. В. Мультикультурализм и запрет аргумента ad hominem в научной дискуссии. Философия и культура. 2013, № 4. C. 476-487. DOI: 10.7256/1999-2793.2013.04.6
Личковах В. А. Дивосад культури: Вибрані статті з естетики, культурології, філософії мистецтва. Чернігів: РВК «Деснянська правда»,2006. 160 с.
Dufrenne M. Phénoménologie de l'expérience esthétique: Thèse. — Paris: Presses univ. de France, 1953. 692 p.
Harrison L., Huntington S. Culture Matters: How Values Shape Human Progress. — New York: Basic Books, 2000. 320 p.
Belyaev V.A. (2013) Krizis interkul'tury i «stolknovenie tsivilizatsii». NB: Filosofskie issledovaniya. DOI: 10.7256/2306-0174.2013.8.662. [in Russian]
Kuznetsov Yu. V. (2013) Multiculturalism and the prohibition of the argument ad hominem in scientific discussion. Philosophy and Culture. Vol.4. p.476-487. DOI: 10.7256/1999-2793.2013.04.6 [in Russian]
Lichkovakh V. (2006) Divosad Kultura: Selected articles on aesthetics, cultural studies, philosophy of art. Chernigov: RVC " Desnianskaya Pravda"[in Ukrainian].
Dufrenne M. (1953) Phénoménologie de l'expérience esthétique: Thèse. — Paris: Presses univ. de France [in Russian]
Harrison L., Huntington S. (2000) Culture Matters: How Values Shape Human Progress. New York: Basic Books. [in USA]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
