КИТАЙСЬКА ТЕМА В НІМЕЦЬКОМУ Й УКРАЇНСЬКОМУ СИМВОЛІЗМІ (НА ПРИКЛАДІ ПОРІВНЯННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ФАКТУРИ В «ПІСНІ ПРО ЗЕМЛЮ» Г.МАЛЕРА Й ЦИКЛУ НА ВІРШІ КИТАЙСЬКИХ ПОЕТІВ Б.ЛЯТОШИНСЬКОГО)

Анотація

Метою роботи є висвітлення символістських аспектів методу творчості Г.Малера й Б.Лятошинського – на матеріалі інструментальних партій «Пісні про землю» Малера й фортепіанної партії циклу на вірші китайських поетів Лятошинського. Методологічною основою роботи є інтонаційна концепція музики школи Б.Асафьєва  в Україні, у руслі якої розробляється аналітичний, стильово-порівняльний, історичний і герменевтический методи дослідження. Спеціальна увага приділена працям Ж.Кассу, Ф.Клодона й Д.Андросової, у яких підкреслюється символістська складова композиторського підходу названих майстрів. Наукова новизна роботи визначена самостійністю теоретичного трактування індивідуально-стильової озброєності названих авторів, а також тим, що вперше в зазначеному ракурсі розглядаються названі твори австрійського й українського композиторів. Висновки.  Символістські аспекти творчого методу  Г.Малера й Б.Лятошинського виявляються чітко, по-перше, самим змістом звертання до китайської класичної поезії, що воскресає староєвропейську манеру статично-споглядального, нормативно-естетичного осмислення світу – у його досконалості й бідуваності (див. наявність і в Малера, і в Лятошинского  «лейттональностей ХХ ст.» у вигляді опорностей  Е-f/Fis). Пентатонність стає периферійною ознакою музичного втілення китайської поезії, сполучаючись скоріше із загальсимволістським-староцерковним колоритом безполутонового мелодизму. По-друге, інструментальні партії «Пісні про землю» Малера й фортепианна партія циклу на вірші китайських поетів Лятошинського демонструють особливого роду лінеаризацію фактури, що категорично відстоїть від гомофонно-гармонічних конструкцій творів європейської класики Нового часу, наближаючись до лінеарно-гетерофонних побудов китайської театральної інструментальності.