Музично-інструментальні засади сучасних технік композиції
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177791Ключові слова:
музичний інструмент, музичний інструменталізм, сучасні техніки композиції, алеаторика, сонористика, музичне мислення, звук, звукові засоби, фактура.Анотація
Мета роботи. У статті здійснюється аналіз інструментальної природи сучасних технік композиції в єдності їх когнітивних (виконавських та композиторських) та інструментально-звукових параметрів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, компаративного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про генезис музичного мистецтва на основі аналізу співвідношень музично-інструментальних засад та природи сучасних технік композиції. Висновки. Інструментальна природа сучасних технік композиції зумовлюється триваючими процесами індивідуалізації композиторської творчості у сферах авторського бачення звукового матеріалу, відношення до нотного тексту, музичного хронотопу, музичної мови, тембрики, фактури, формотворення і т.д. Фактор граничної різноманітності, технічної складності, а часто і неможливості голосового втілення звукового матеріалу композицій – не тільки сонористичних, пуантилістичних, алеаторичних, тембрально-характерних, тощо, а й надмелодійних (з мелодію більш високого порядку, що складається не з окремих тонів, але з усієї тканини, коли вся тканина стає мелодією) прямо демонструє інструментальний характер відповідної техніки, що відтворюється у жанрових спрямуваннях музики – переважно, без використання голосів або з їх використанням у «невокальному», інструментальному форматі звучання, часто позавербального смислу. Нарешті, саме музичне мислення у сучасних техніках композиції набуває якості інструменталізації.
Посилання
Академические тетради. Выпуск 13: Единая интонология. М., 2009. URL: http://independent-academy.net/science/ tetradi/13/index.html
Болашвили K. Сонористические средства и проблемы крупной ин¬струментальной композиции: дисс. ... канд. искусствоведения: 17. 00. 02. / Рос. ин-т искусствознания. М., 1994. 269 с.
Демешко Г. А. Диалогические традиции современного отечественного инструментализма: дисс… докт. искусств.: 17.00.02 / Новосиб. гос. конс. имени М.И. Глинки. Новосибирск, 2002. 333 с.
Игламова А.А. Фортепианное исполнительство как феномен культуры: дис. ... канд. филос. наук: 24.00.01 / Казан. гос. ун-т культ. и искусств. Казань, 2006. 116 с.
Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века. М.: Музыка, 1976. 367 с.
Переверзева М.В. Алеаторика как принцип композиции: дисс… докт. искусствов.: 17.00.02 / Моск. гос. конс. имени П.И. Чайковского. Москва, 2014.
Путилова С.М. Соноризм как художественное явление в музыке польских композиторов 60-70-х годов XX века: дисс… канд. искусств.: 17.00.02 / Рос. акад. музыки имени Гнесиных. Москва, 2011. 159 с.
Соколов А. Введение в музыкальную композицию XX века. М.: ВЛАДОС, 2004. 231с.
Холопов Ю., Кириллина Л. и др. Музыкально-теоретические системы. М., 2006. 632 с.
Холопова В. Типология музыкальных форм второй половины ХХ века (50–80-е годы). Проблемы музыкальной формы в теоретических курсах вуза. М.: РАМ имени Гнесиных; РГК им. С. В. Рахманинова, 1994. С. 46–69.
Хруст Н.Ю. Новые инструментальные техники: опыт классификации: дис... канд. искусств.: 17.00.02 / Моск. гос. конс. имени П.И. Чайковского. Москва, 2018. 480 с.
Academic notebooks. Issue 13: Common intonology (2009). Moscow. URL: http://independent-academy.net/science/ tetradi/13/index.html [in Russian]
Bolashvili, K. (1994). Sonoristic means and problems of large instrumental composition. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Grew up Institute of Art Studies [in Russian]
Demeshko, G.A. (2002). Dialogic traditions of modern domestic instrumentalism. Doctor’s thesis. Novosibirsk: Novosib. state cons. behalf of MI Glinka [in Russian]
Iglamova, A.A. (2006). Piano performance as a cultural phenomenon. Extended abstract of candidate’s thesis. Kazan: Kazan. state un-t cult. and arts [in Russian]
Kogoutek C. (1976). Technique of composition in the music of the XX century. Moscow: Music [in Russian]
Pereverzeva, M.V. (2014). Aleatoric as a principle of composition. Doctor’s thesis. Moscow: Mosk. state cons. named PI Tchaikovsky [in Russian]
Putilova, S.M. (2011). Sonorism as an artistic phenomenon in the music of Polish composers of the 60-70s of the XX century. Сandidate’s thesis. Moscow: Russian Gnesin Music Academy [in Russian]
Sokolov, A. (2004). Introduction to the musical composition of the XX century. Moscow: VLADOS [in Russian]
Kholopov, Yu., Kirillina, L., et al. (2006). Music theoretical systems. Moscow [in Russian]
Kholopova, V. (1994). Typology of musical forms of the second half of the twentieth century (50-80s). Problems of musical form in the theoretical courses of the university. Moscow: RAM Gnessin; RGC them. S.V. Rakhmaninov. Pp. 46–69. [in Russian]
Crust, N. Yu. (2018). New instrumental techniques: classification experience. Сandidate’s thesis. Moscow: Mosk. state cons. named PI Tchaikovsky [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
