Диференціація трактувань комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177793Ключові слова:
гіпероболонка, комп’ютерне формотворення, архітектурний дизайн, постмодернізмАнотація
Мета дослідження – деталізувати диференційовані поняття щодо комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму. Методи дослідження. У межах поставлених завдань було проведено аналіз та синтез наукових доробок dідомих науковців та дизайнерів в архітектурі, використані методи узагальнення та систематизації предмету дослідження. Наукова новизна. У роботі вперше представлено розгорнуте пояснення комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму. Деталізовані і поглиблені поняття «гіпероболонки». Визначено роль і місце комп’ютера, який перетворюється в елемент парадигмальної синергетичної реальності за допомоги якого відбувається перенесення інтелекту. Висновки. Отже, в результаті диференціації та аналізу понять комп’ютерного формотворення, що застосовуються в архітектурному дизайні постмодернізму, можна зробити наступні узагальнення: 1) гіпероболонка створюється як простір, який не розподіляє, а охоплює, при цьому відбувається єднання авангардної і звичайної системи в загальній людській культурі; 2) комп’ютер із належного чинника проектного процесу як екстеріорно визначеного засобу інтерпретації перетворюється в комп’ютерну реальність і набуває ознак парадигмальної синергетичної реальності; 3) відбувається автоматизація думки, символом котрої стають комп`ютери, відбувається перенос інтелекту на системи і це питання культури творчості. Позбавитись цього неможливо, але творцем, першоджерелом залишається архітектор або дизайнер.
Посилання
Авдеева В.В. История зарубежного искусства. Архитектура XX века. Москва : Юрайт, 2018. 112 с.
Добрицына И.А. От постмодернизма – к нелинейной архитектуре. Москва : Прогресс-Традиция, 2004. 416 с.
Игнатьева И.Ф. Антропология техники: Человек как субъект мира техники. Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 1992. 130 с.
Легенький Ю.Г. Культурология изображения (опыт композиционного синтеза). Киев : ГАЛПУ, 1995. 412 с.
Легенький Ю.Г. Об архитектуре (очерки теории дизайна интерьера). Киев : Изд. центр КНУКиМ, 2005. 692 с.
Моисеев И.И. Универсум. Информация. Общество. Москва: Устойчивый мир, 2001. 199 с.
Рыклин М. Великий Автомат. Беседа с Полем Вирилио. Деконструкция и деструкция : беседы с философами. Москва : Логос, 2002. С. 124-138.
Хасиева М.А. Концепция постмодернизма в философии метаболизма К. Курокавы. Гуманитарный вектор. 2018. № 13 (3). С. 75-83.
Эстетические ценности предметно-пространственной среды / под. ред. А.В. Иконникова. Москва : Стройиздат, 1990. 335 с.
Perrella S. Hypersurface Theory: Architecture & Culture. Architectura & Design. 1998. № 68 (5/6). С. 7-15.
Avdeeva, V.V. (2018). History of foreign art. The architecture of the XX century. Moscow: Yurayt [in Russian].
Dobritsyina, I.A. (2004). From postmodernism to non-linear architecture. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Ignateva, I.F. (1992). Anthropology of technology: Man as a subject of the world of technology. Yekaterinburg: Izdatelstvo Uralskogo universiteta [in Russian].
Legenkiy, Yu.G. (1995). Image culture (experience of compositional synthesis). Kyiv: GALPU [in Russian].
Legenkiy, Yu.G. (2005). About architecture (essays on the theory of interior design). Kyiv: KNUKiM Publishing [in Russian].
Moiseev, I.I. (2001). Universum. Information. Society. Moscow: Ustoychivyiy mir [in Russian].
Ryiklin, M. (2002). Great Automaton. Conversation with Paul Virilio. In Deconstruction and destruction: Conversations with philosophers (pp. 124-138). Moscow: Logos [in Russian].
Hasieva, M.A. (2018). The concept of postmodernism in the philosophy of metabolism K. Kurokawa. Gumanitarnyiy vektor, 13 (3), 75-83 [in Russian].
Ikonnikov, A.V. (Ed). (1990). Aesthetic values of the subject-spatial environment. Moscow: Stroyizdat [in Russian].
Perrella, S. (1998). Hypersurface Theory: Architecture & Culture. Architectura & Design, 68 (5-6), 7-15 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
