DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191725

HOMO PICTOR ТА КУЛЬТУРНА ПРАКТИКА ОБРАЗУ В КОНЦЕПЦІЇ ГОТФРІДА БЬОМА

Олена Павлова

Abstract


Метою дослідження є аналіз концепції образа Г. Бьома саме як культурної практики. Основна увага приділяється способам виробництва й споживання, семантики та прагматики образу. Методологія дослідження полягає у використанні аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також семіотичних, герменевтичних та історичних підходів. Це дало змогу виявити особливості формування культурної практики образу в логіці взаємодії презентації та репрезентації зображуваного. Наукова новизна полягає у визначенні Г. Бьомом образу як культурної практики дедиференціації серії артефактів, глядацької спільноти та культурних смислів. Даний підхід розмиває дисциплінарну автономність мистецтвознавства, соціології та філософії культури. Висновок. Доведено, культурна практика образу є єдністю репрезентації зображуваного та показом образу самого себе, що в цілому дозволяє пережити реципієнту присутність у логіці екзистенційного зростання. Існування такої культурної практики дозволяє не лише майстерне «вироблення» (на чому робив акцент Модерн), але й «одомашнення» (тобто поводження, споживання, перетворення на своє) образів. Образ одночасно повертає до того, що було, і в той же час перетворює минуле, додає нове, силою показу актуалізуючи його в теперішньому. Культурна практика образу є одночасно ідеальним зразком упорядкування світу буття людини взагалі та реальним процесом взаємодії речей та людей, а також підставою формування антропологічної моделі Homo Pictor.


Keywords


образ, культурна практика, Homo Pictor, презентація, репрезентація, зображення.

References


Александер Д.; Смит Ф. Сильная программа в культурсоциологии; пер. с анг. С. Джакупова // Cоциологическое обозрение. Т. 9. № 2. 2010. С. 11 – 30.

Арістотель. Поетика; пер. з старогр. Б. Тен. Київ: Мистецтво. 1967. 139 с.

Беньмин В. Учение о подобии; пер. с нем. І Болдырева. Москва: РГГУ, 2012. 288с.

Гадамер Г. Істина і метод; пер. з нім. О. Мокровольського. Київ: Юніверсус. 2000. 464 с.

Герчанівська П. Дихотомія Схід – Захід : історико-культурологічний контекст. Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. С. 2 – 8.

Киньяр П. Секс и страх; пер. с фр. И. Волевич. Москва: Текст, 2000. 344 с.

Леш С. Соціологія постмодернізму. Львів: Кальварія. 2003. 344 с.

Павлова О. До дефініції поняття «культурна індустрія»: дескрипція симптомів та аналіз тенденцій / Українські культурологічні студії. 2017. № 1(1). С. 39–47.

Сонтаг С. О фотографии. Москва: Ad Marginem, 2012. URL: http://artguide.com/posts/265-s-iuzien-sontagh-o-fotoghrafii-m-ad-marginem-2012-295

Boehm G. Representation, Presentation,Presence: Tracing the Homo Pictor In Alexander J., Bartmanski D., Giesen B. (Eds.) Iconic Power. Materiality and Meaning in Social Life (pp. 15 – 25). New York: Palgrave Macmillan. 2011.

Butler J. Television. Visual Storytelling and Screen Culture-Routledge. London; New York: Routledge. 2018. 553 p.

Dahlgren A. Travelling Images. Looking Across the Borderlands of Art, Media and Visual Culture. Manchester: University Press. 2018. 210 p.

Fearn D. Pindar’s Eyes: Visual and Material Culture in Epinician Poetry. Oxford: University Press. 2017. 352 р.

Lemelson R.; Tucker A. Afflictions : Steps Toward a Visual Psychological Anthropology. Cham: Springer International Publishing. 2017. 306 р.

Ryan L. The Visual Imperative. Creating a Visual Culture of Data Discovery. Cambridge: Morgan Kaufmann. 2016. 294 p.

Thomas Z., Garrett M. Suffrage and the Arts: Visual Culture, Politics and Enterprise. London: Bloomsbury Visual Arts. 2018. 272.

Toth E. Design and Visual Culture from the Bauhaus to Contemporary Art_ Optical Deconstructions. - London; New York: Routledge. 2018. 194 p.