DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191736

СИМВОЛІКА МОНСАЛЬВАТУ І ВАЛГАЛЛИ У МУЗИЧНІЙ ДРАМАТУРГІЇ ОПЕРНОГО МІФУ Р. ВАГНЕРА «ЛОЕНГРІН»

Олена Рощенко

Abstract


 

Мета роботи – вичзначити символіку Монсальвату і Валгалли у хронотопі-sacra оперного міфу Р. Вагнера «Лоенгрін». Методологія базується на засадах міфооперології, музичної ономатології (вивчення міфологізованої топоніміки); інтроміфологічному, енциклопедичному (розгляд «нового міфу» як романтичного docta stilo), функціонально-типологічному, міфолого-символічному видах аналізу. Наукова новизна полягає у розкритті специфіки функціонування міфологізованих оронімів у хронотопі-sacra. Замість міфологізовоного ороніму Валгалла у «молитві» Ортруд уведені імена власні колишніх володарів германо-скандинавського світу, за якими міститься прихований сюжет про священну гору старого світу. Валгаллі і Монсальвату у різні історичні належали подібні функції (світова гора воскресіння, замок із священною залою, помешкання небесних воїнів світла), що надало їм значення семантичних двійників. Христианізація обумовила витіснення поганської міфології за межі сакрального хронотопу: в одній міфологічній картині світу немає місця двом сакральним об’єктам, чиї функції співпадають. Валгалла, зайнявши підземний локус, перетворюється на суперника Монсальват. Оперна трансміфологія «Лоенгріна» основана на об’єднанні в сюжетну єдність міфологізованих історій Валгалли і Монсальвату. Їх протистояння розглянуто як поєдинок Wunder і Zauber, важливу роль у розгорненні якого має міфологема-образ зачарованого лицаря. Уведення імені Парсифаля сприяє долученню сюжетних аналогій з Клінгзором – горою-замком, втіленням Zauber, ще одним суперником Монсальват з останньої опери Вагнера. Час розвитку дії «Лоенгріну» подано як добу знищеного Клінгозру. Висновки. Тема протистояння світла і темряви нерідко знаходить вираження завдяки зверненню композитора до міфологеми «чарівної гори». Символіку Монсальвату та Валгалли у музичній драматургії опері імені визначено завдяки зверненню до міфооперологія як науки, основаної на синтезі засад міфо- та оперології, застосуванню основ музичної ономатології, поширеної на обидві сфери міфологізованої ономастики: антропо- та топоніміку. Через символіку явного (Монсальват) і прихованого оронімів (Валгалла та її аналогів – Венерина гора, Клінгзор) у міфологізованій топоніміці opera as myth відбувається розкриття ідеї протистояння світла і темряви, християнства та язичництва. Драматургію опери тлумачено як поєдинок Монсальвату та Валгалли за володарювання над Брабантом (Midgard) і Asgard.