DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191793

НЕПРАВДА ЯК МОРАЛЬНЕ ЗЛО В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ

Олена Кундеревич

Abstract


Метою роботи є аналіз різновидів морального зла і проектів їх реалізації в історії культури, а також феномену неправди як прояву морального зла, аналіз способів виходу людства на шляхи суто особистої відповідальності, що веде до розвитку й вдосконалення особистості. Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема: аналізу, синтезу, логічного методу та методу узагальнень. Наукова новизна полягає у запропонуванні методологічних підходів, що узагальнюють принципові позиції щодо розуміння феномену неправди (метафізична та інструментальна концепція) при аналізі історії філософсько-культурних інтерпретацій цього феномену. Висновки Реагуючи на умови оточуючого світу люди створюють основу розуміння дійсності, що відбивається в пам’яті загальної культури. Століттями вироблялася парадигма «морального захисту» себе від світу, влади, конкурентів тощо за допомогою механізмів неправди, омани, брехні, яка базувалася на феномені страху. Успадкована від далеких предків агресія є однією з необхідних якостей всього живого, але завданням культури є – переорієнтація агресивних імпульсів в суспільно-корисне русло

Keywords


феномен неправди, моральне зло, агресія, страх, моральна природа, історія культури, відповідальність, суспільна свідомість, самосвідомість, свобода.

References


Baudrillard J. La Transparence du Mal. 1990; Бодрийяр Жан. Прозрачность зла. Пер. с фр. Л. Любарская, Е. Марковская. Москва. 2000. Центр гуманитарных технологий. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/3413/3424.

Рикер Поль. Очерки о герменевтике. Пер. с фр., вступ. ст. и коммент. И. С. Вдовиной. Москва: Академ. Проект, 2008. 695 с.

Летурно Ш. Прогресс нравственности. (Научно-популярная библиотека). Издание Ф. Павленкова. Пер. с фр. Э. Зауэр. Санкт-Петербург: Типография, Москва. Меркушева, 1910. XVI, Санкт-Петербург, 1910. 384 с.

Ricoeur P. The symbolism of evil. Boston. 1969. P. 172-174

Августин Аврелий. Исповедь. Москва: Республика, 1992. 335 с.

Монтень М. Опыты. Избранные главы: Пер.с фр. / Сост., ступ. Ст., примеч. В.П. Яковлев. Москва: Изд-во «Феникс», 1998. 554 с.

Кант И. Основоположения к метафизике нравственности . Сочинения. В 6 т. Т. 4. Ч. 1. Москва, 1964. 510 с.

Бердяев Н.А. Диалектика божественного и человеческого. Москва: АСТ; Харьков: Фолио, 2005. 622 с.

Скрипник А.П. Зло как онтологическая проблема. Проблема зла и теодицеи: Материалы междунар. конф., Москва, 6-9 июня 2005 г. 239 с.

Бердяев Н.А. Парадокс лжи. Человек. 1999. № 2. С. 104,106.