DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191802

ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІСТЬ РИТУАЛУ У ВИБУДОВІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Галина Волкова

Abstract


Мета роботи – виявлення ритуальних стимулів культурних акцій, в активізації культурно-творчих виявлень, у виробленні типологій артефактів як цінностей культурного вжитку у постмодерновому культурному середовищі. Методологія дослідження носить культурологічний, комплексний, міждисциплінарний характер і містить такі методи: системний та порівняльний аналіз; суттєвим також є комплексний підхід, обумовлений ритуальною основою культурних процесів. Наукова новизна: введено в науковий обіг поняття ритуалознавства в розширеному, науково-актуальному значенні, виходячи зі складеної практики називати цим терміним прикладну обрядоспрямовуючу частину Вед [25]. Висновки. Символічність форм європейського мистецтва і ритуалізація творчого акту, що уникає авторської унікальності вираження, утворює спеціальний предмет аналізу, що здійснюється на навчально-методичному і творчо-презентативному матеріалі. Таким чином, цінності людського буття зосереджені в троїчних розрізненнях духовного – мистецько-творчого – матеріального, що складає аналогію богословьскій тріаді Дух-душа-тіло/матерія. Феноменологічний принцип ритуалу і ритуаліки базується на зростанні соціальної затребуваності і значущості поза свідомості раціональних вимірів дій і вчинків, за якими стоїть і «релігійний інстинкт» як відміченість «людської породи», і матеріалізація цієї відміченості.


Keywords


ритуал, ритуал як культуротворчий чинник, культурні цінності, культ.

References


Література

Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. Санкт-Петербург, 1993. 253 c.

Богораз В. Эйнштейн и религия. Mосква-Петроград: Издательство Л. Д. Френкель, 1925. 53 с.

Геннеп А. ван. Обряды перехода: Систематическое изучение обрядов. Москва: Восточная литература, 2002. 217 с.

Дюркгейм Э. Элементарные формы религиозной жизни. Тотемистическая система в Австралии. (Введение, Глава 1.). Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Москва:

Издательский дом "Дело" РАНХиГС, 1998. 174-230 с.

Коллинз Р. Четыре социологических традиции. Москва: Территория будущего, 2009. 320 с. С. 192.

Куницина В. Межличностное общение. Учебник для вузов. Санкт-Петербург: Издательство Питер, 2001. 535с.

Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении . Леви – Брюль. Москва: Педагогика-Пресс, 1999. 608 с.

Леви-Стросс К. Мифологики. В 4-х томах. Т.1. Сырое и приготовленное. Москва – Санкт-Петербург: Университетская книга, 1999. 406 с. (Книга света).

Лосев А. Знак. Символ. Миф. Москва: МГУ, 1982. 480 с.

Лоренц К. Агрессия: так называемое зло. Москва: Наука, 1994. 246 с.

Лотман Ю. Типология культуры. К проблеме типологии культуры. Учен. зап. Тарт. гос. ун-та. 1967. Вып. 198. 30-38 с.

Советский энциклопедический словарь. Москва: Сов.энциклопедия. 1984. 1599 с.

Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. Москва: Худ.литература, 1946. 347 с.

Розов А. Посткультура и высшая мера гуманитарной самозащиты / А. Розов. Москва: 2008. 101 с.

Тайлор Э. Первобытная культура. Москва: Издат.полит.лит., 1989. 573 с

Топоров В. О ритуале. Введение в проблематику. Архаический ритуал в фольклорних и раннелитературных памятниках. Москва: 1988. С. 26-48.

Тэрнер В. Символ и ритуал. Москва: Наука. 1983, 277 с.

Флоренский П., свящ. Столп и утверждение истины. Опыт православной двенадцати письмах / П. Флоренский // Столп и утверждение истины. Т.1. Москва : Правда, 1990. С. 3–493.

Фюстель де Куланж Н.Д. Древний город / Переводчик: Игоревский Л.А. Москва, Издательство: Центрполиграф, 2010. 413 с. С. 34

Юрий М. Социология культуры . Киев: Кондор, 2006. 304 с.

Goode, 1951, p.15

Howells, 1948, р. 20

Moschinsky, 1934, I,s.268.

Thumwald, 1951, S. 408

Веданта URL: https:/ru.wikipedia.org/wiki/ Веданта