DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191812

СОЦРЕАЛІСТИЧНИЙ КАНОН ТА БАЛЕТНА КРИТИКА СЕРЕДИНИ 30-Х РР. ХХ СТ.

Аліна Підлипська

Abstract


Мета дослідження – проаналізувати естетичний канон соцреалізму та принципи Д. Лукача та М. Ліфшица у проекції на балетну критику середини 30-х рр. ХХ ст. (на прикладі балету «Світлий струмок» Шостаковича-Лопухова, 1936). Методологія. Застосування методів аналізу джерел, концепцій, порівняння критично-оцінних підходів до розгляду балету «Світлий струмок» забезпечили об’єктивне проведення дослідження. Наукова новизна. Вперше естетичні принципи Лукача-Ліфшица та соцреалістичного канону екстрапольовано у площину балетної критики середини 30-х рр. ХХ ст. (на прикладі балету «Світлий струмок» Шостаковича-Лопухова, 1936). Висновки. Вимоги дотримання принципів соціалістичного реалізму у мистецтві, основними з яких були партійність та народність, транслювалися через критичні статті. Виступаючи проти спрощеного розуміння реалізму і його зведення до усталених стилістичних канонів, засновники журналу «Літературний критик» (Москва, 1933–1940) Д. Лукач, М. Ліфшиц та ін. відстоювали позастильову критику, оскільки художня цінність твору не може виявлятися виключно крізь призму стилю; обґрунтовували реалістичність мистецтва через доведення дійсності змісту будь-якого художнього твору; впроваджували принципи дружньої дискусії і глибокої взаємної поваги критика і митця. Стаття «Балетна фальш» (6.02.1936, критика балету Шостаковича-Лопухова «Світлий струмок» в Великому театрі, Москва) відіграла роль транслятора естетичних вимог влади до мистецтва балету, зразка пропаганди моноідеології через критику. Стаття стала своєрідним попередженням критиків щодо наслідків схвальних оцінок балетів без співвіднесення їх із каноном соціалістичного реалізму.


Keywords


критика балету, соцреалізм, естетика соцреалізму, балет «Світлий струмок».

References


Асмус В. Ф. О нормативной эстетике. Социалистический реализм и проблемы эстетики. Вып. 2. Москва, 1970. С. 197–237.

Балетная фальш. Правда. 1936. 6 февраля. № 38(6642). С. 3.

Гендова М. Ю. «Время, вперед!». К проблеме социокультурного контекста советских балетов 1930-х. Вестник Академии Русского балета им. А. Я. Вагановой. 2015. № 4(39). С. 122–134.

Гулыга А. В. Эстетика в свете аксиологии. Санкт-Петербург, 2000. 447 с.

Гюнтер Х. Советская литературная критика и формирование эстетики соцреализма: 1932—1940. История русской литературной критики: советская и постсоветская эпохи. Под ред. Е. Добренко, Г. Тиханова. Москва : Новое литературное обозрение, 2011. С. 248–280.

Кларк К. Марксистско-ленинская эстетика. Соцреалистический канон : сборник статей под общей редакцией Х. Гюнтера и Е. Добренко. Санкт-Петербург : Академический проект, 2000. С. 352–361.

Ксьондзик Н. «Естетична» теорія соціалістичного реалізму. Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. 2010. Вип. 18. С. 109–115.

Левчук Л. Т. «Нормативна естетика» Валентина Асмуса: «за» і «проти». Гуманітарний часопис. 2012. № 3. С. 5–14.

Лукач Г. К проблеми объективности художественной формы. Литературный критик. 1935. № 9. С. 5–23.

Макарова З. М. Балет Дмитра Шостаковича «Світлий струмок» у редакціях Федора Лопухова та Олексія Ратманського: хореографічні трансформації. Вісник НАКККіМ. 2018. № 3. С. 406–410.

Потапов В. Возвращение к танцу. «Светлый ручей» в Большом театре. Вечерняя Москва. 1935. 2 дек. № 277. С. 3.

Потапов В. Еще раз о «Светлом ручье». Второй состав исполнителей. Вечерняя Москва. 1935. 5 дек. № 279. С. 3.

Розинер Ф. Соцреализм в советской музыке. Соцреалистический канон : сборник статей под общей редакцией Х. Гюнтера и Е. Добренко. Санкт-Петербург : Академический проект, 2000. С. 166–179.

Святославский А. В. Социалистический реализм: проблемы веры и интерпретации. Культурологический журнал. 2015. № 2(20). URL : https://cyberleninka.ru/article/v/sotsialisticheskiy-realizm-problemy-very-i-interpretatsii

Соллертинский И. «Светлый ручей». Балетная премьера в Большом театре. Советское искусство. 1935. 5 дек. № 56. С. 3.

Соллертинский И. «Светлый ручей» в Малом оперном театре. Рабочий и театр. 1935. № 12. URL : https://www.belcanto.ru/07042910.html

Стыкалин А. С. Теория «высокого реализма» Д. Лукача в марксистской эстетической мысли 1930–40-х годов. Знакомый незнакомец: Социалистический реализм как историко-культурная проблема. Москва : Институт славяноведения и балканистики РАН, 1995. С. 39–63.

Сумбур вместо музыки: Об опере «Леди Макбет Мценского уезда. Правда. 1936. 28 января. № 27(6633). С. 3.

Тальников Д. Опыт советского балета («Светлый ручей» в ГАБТ). Литературная газета. 1936. 10 янв. № 2. С. 5.

Фунтова Д. А. Соцреализм как культурный концепт: генезис и современная интерпретация. Вестник культуры и искусств. 2017. № 4(52). С. 122–126.

Хрусталева А. В. Из истории становления термина «соцреалистический метод» в отечественном литературоведческом дискурсе. Альманах современной науки и образования. 2013. № 4(71). С. 197–199.

Эрлих А. «Светлый ручей» в Большом театре. Правда. 1935. 2 дек. № 331. С. 6.