КЛАСИЧНА НАУКОВА КАРТИНА СВІТУ І КЛАСИЧНИЙ МУЗИЧНИЙ СТИЛЬ: ПРО ОСОБЛИВОСТІ УМОНАСТРОЮ ЕПОХИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191817Ключові слова:
умонастрій епохи, класичний музичний стиль, класична наукова картина світу, універсалізм, детермінізм, редукція.Анотація
Мета статті полягає у презентації єдиної спрямованості у відображенні світу природознавством і музичним мистецтвом XVIII століття. Методологія дослідження. У статті використано метод аналогії, а також методи порівняльного і структурного аналізу. Наукова новизна представленого тексту полягає, по-перше, у пропозиції рівнів, на яких може порівнюватися наукове і художнє світорозуміння в конкретну історичну епоху. По-друге, у визначенні фундаментальних принципів наукового і музичного мислення, що якнайяскравіше презентують класичну наукову картину світу і класичний музичний стиль. Висновки. Наприкінці XVII і у XVIII столітті було створено дивовижне за своєю єдністю, раціональністю, внутрішньою простотою і цілісністю уявлення про світ. На підставі вивчення закономірностей музичної мови класичного стилю і ньютоніанського підходу до пізнання світу було виявлено, що фундаментальними принципами, які відображають умонастрій епохи, є універсалізм, детермінізм, редукція.
Посилання
Література
Аркадьев М. Классическое и неклассическое музыкознание и фундаментальная наука // Израиль XXI. Музыкальный журнал. 2012. № 36 (ноябрь). URL: http://www.21israel-music.com/Musicology_Science.htm (Last accessed: 07.02.2014).
Борн М. Физика в жизни моего поколения. М.: Изд-во иностранной литературы, 1963. 535 с.
Вернадский В. Труды по всеобщей истории науки. М.: Наука, 1988. 336 с.
Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М.: Прогресс, 1987. 368 с.
Герасимова-Персидская Н. Музыка. Время. Пространство. К.: Дух і літера, 2012. 408 с.
Кириллина Л. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX века. М.: Издательский Дом «Композитор», 2007. Ч. II : Музыкальный язык и принципы музыкальной композиции. 224 с.
Ньютон И. Математические начала натуральной философии. М.: Наука, 1989. 688 с.
Панофский Э. Перспектива как «символическая форма». Готическая архитектура и схоластика. СПб.: Азбука-классика, 2004. 336 с.
Пенроуз Р. Новый ум короля: О компьютерах, мышлении и законах физики. М.: УРСС, Издательство ЛКИ, 2011. 400 с.
Пригожин И. Р., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 471 с.
Пясковський І. Бах і Лейбніц: світоглядні резонанси // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. К., 2008. Вип. 73. С. 136145.
Фейнберг Е. Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1992. 251 с.
Эйнштейн А. Собрание научных трудов : в 4х томах. М.: Наука, 1967. Т. IV. 599 с.
Gouk P. Music and the emergence of experimental science in early modern Europe // SoundEffects. 2012. Vol. 2, no. I. P. 6–21.
Hiller J. A. Wochentliche Nachrichten und Anmerkungen die Musik betreffend. Hildesheim – New York: Georg Olms Verlag, 1970. Bd. 1. 408 s.
Opper J. Science and the Arts: A Study in Relationships from 1600-1900. Rutherford, Madison, Teaneck: Farleigh Dickinson University Press, 1973. 226 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
