ПРО РОЗРІЗНЕННЯ ЗМІСТОВОЇ КОНФІГУРАЦІЇ ТА СТРУКТУРУ ІНТЕНЦІОНАЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • Олександр Опанасюк

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196560

Ключові слова:

інтенціональність, змістова конфігурація і структура інтенціональності, тетрактида

Анотація

Мета статті – визначення змістової конфігурації і структури інтенціональності на основі актуалізації факторів об’єктності, процесуальності та фундаментальної структури тетрактиди. Методологія дослідження передбачає використання методів: структурно-смислової визначеності (ґрунтується на визначених історичною практикою смислах, співвіднесених із певним числом; у статті – з тетрактидою), процесуально-структурного (сприяє визначенню змісту структурної динаміки), порівняльного (дає змогу виявити характерні й типологічні моменти в процесуальному бутті явищ). Наукова новизна. Уперше визначаються змістова конфігурація і структура інтенціональності (в контексті структурно-смислових параметрів тетрактиди). Висновки. Зважаючи на те, що (інтенціональне) буття явищ може перебувати на різному рівні розвитку, це вказує на недостатність аналізу інтенціональності в суб’єктно-об’єктній площині, або ж на основі бінарної структури. Корегування цієї позиції здійснено з урахуванням факторів об’єктності та процесуальності. Динаміку і структуру інтенціональності обумовлюють чотири щаблі формування, які визначені поняттями: ‟принципˮ, ‟становленняˮ, ‟означенняˮ, ‟спосіб існуванняˮ. Відкривається нова перспектива інтенціонального дослідження явищ, як і онтології інтенціональності загалом. Стає можливим досліджувати культурно-художні явища не тільки в площині фіксації зосередженості художнього матеріалу на певних смислах, що пов’язується з інтенціональністю, вибудовує суб’єктно-об’єктну перспективу аналізу та що є типовим для мистецтвознавчої науки, а й на основі четверної структури інтенціональності. Водночас можна говорити про спектральний (спектрально-інтенціональний) аналіз, тобто про дослідження культурно-художніх явищ на рівні їхнього принципу, становлення, означення, способу існування / способу звершеного буття та всього, що ці поняття на смисловому рівні передбачають і виражають.

Посилання

Абу Али Ибн Сина. Канон врачебной науки. В 5-и книгах. Книга II / Пер. с араб. Ю. Завадовского и С. Мирзаева. 2-е изд. Ташкент: ФАН Узбекской ССР, 1982. 834 с.

Аристотель. О душе. Аристотель. Сочинения: в 4 томах. Т. 1 / Ред. В. Ф. Асмус. М.: Мысль, 1976. С. 369–448.

Блаженный Иоанн Дунс Скот. Избранное / Перев. с лат., сост. и общ. редакция Г. Г. Майорова. М.: Издательство Францисканцев, 2001. 584 с.

Брентано Ф. Избранные работы / Составл., перев. с нем. В. Анашвили. М.: Дом интеллектуальной книги. Русское феноменологическое общество, 1996. 176 с.

Вострикова Е. Интенциональность. Современная западная философия. Энциклопедический сло-варь / Под ред. О. Хеффе, В. С. Малахова, В. П. Филатова, при участии Т. А. Дмитриева ; Институт философии. М.: Культурная революция, 2009. С. 144–145.

Г.О.М. Курс энциклопедии оккультизма. Изд. 2-е. М.: Энигма, 2012. 528 с.

Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера земли. М.: АСТ, 2005. 548, [12] с.

Дао дэ цзин / Пер. и прим. Ян Хин-Шуна. СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2018. 144 с.

Ибн Сина. Избранные философские произведения. М.: Наука, 1980. 552 с.

Исаева Н. В. Джняна. Индийская философия: энциклопедия / Отв. ред. М. Т. Степанянц ; Ин-т фи-лософии РАН. М.: Восточная литература, 2009. С. 355–356.

Исаева Н. В. Упадхи. Индийская философия: энциклопедия / Отв. ред. М. Т. Степанянц ; Ин-т фи-лософии РАН. – М. : Восточная литература, 2009. – С. 821.

Лосев А. Ф. Музыка как предмет логики. Из ранних произведений. М.: Правда, 1990. С. 195–390.

Лысенко В. Г. Абхава. Индийская философия: энциклопедия / Отв. ред. М. Т. Степанянц ; Ин-т фи-лософии РАН. М.: Восточная литература, 2009. С. 27–30.

Меррелл-Вольф Ф. Пути в иные измерения / Пер. с англ. М.: София, 2009. 384 с.

Мишлав Дж. Корни сознания. Психические исследования в прошлом и настоящем / Пер. с англ. В. Данченко. К.: София, Ltd., 1995. 416 с.

Молчанов В. И. Интенциональность. Современная западная философия: Словарь / Сост.: В. С. Малахов, В. П. Филатов. М.: Политиздат, 1991. С. 113–114.

Мотрошилова И. В. Интенциональность. Новая философская энциклопедия: В 4-х томах. Т. II / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн. фонд; Научно-ред. совет: предис. В. С. Степин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. М.: Мысль, 2010. С. 133–134.

Мэй Р. Любовь и воля / Пер. с англ. О. О. Чистякова, А. П. Хомник. М.: Рефл-бук ; К.: Ваклер, 1997. 384 с.

Оккам У. Избранное / Пер. с лат. А. В. Апполонова и М. А. Гарнцева; под. общ. ред. А. В. Апполоно-ва. М.: Едиториал УРСС, 2002. 272 с.

Опанасюк О. П. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти: монографія. 2-ге вид., перероблене та доповнене. К.: Аура Букс, 2018. 472 с.

Сальм А. А. Интенциональная динамика в фортепианных сонатах Валентина Сильвестрова. Вест-ник Российской академии музыки имени Гнесиных. 2007. Вып. № 2. С. 135–143.

Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1. Гештальт и действительность / Пер. с нем., вступ. ст. и примеч. К. А. Свасьяна. М.: Мысль, 1993. 663, [1] с., 1 л. портр.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-17

Номер

Розділ

Мистецтвознавство