ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ У ІНТЕРМЕДІАЛЬНОМУ ВИМІРІ ФРАНСІС ПУЛЕНК «ЗАРУЧИНИ ЖАРТОМА»

Автор(и)

  • Iryna Vezhnevets

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220131

Ключові слова:

інтермедіальність, символізм, наратив, психологізм «музичного портрета», інтерпретація.

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати особливості інтерпретації художніх текстів вокального циклу Ф. Пуленка на вірші Луїзи де Вільморен «Заручини жартома» в інтермедіальному вимірі. Крім загальної характеристики камерно-вокального циклу Ф. Пуленка, аналізу поетичного тексту, особливостей його композиторського прочитання, осмислити значущість форми французького вокального культури «музичного портрета». Окреслити інтермедіальність як явище мистецтва у просторі культури. Методологія дослідження полягає в застосовані: компаративного, структурного методів та наративного аналізу для розуміння глибинних психологічних процесів, що виникають під час інтерпретації «музичних портретів». Наукова новизна полягає у дослідженні взаємовпливу поетичного стилю та форми «музичного портрета» як основи внутрішньо текстових зв’язків художнього твору, та взаємозв’язків художньої мови різних видів мистецтв, що узгоджуються в процесі інтерпретації в інтермедіальний простір. Висновки Музичне портретування обґрунтовано як різновид інтермедіальної інтерпретації художніх текстів. «Музичний портрет» як форма французької вокальної культури є повноцінним семіотичним простором, з універсальною текстовою категорією інтертекстуальності, наряду із специфічними характеристиками своєї знакової системи, що передає «образну» інформацію. Кореляція поетичних текстів, особливостей інтерсеміотичного перекладу образних структур які несуть інформацію засобами і за рахунок естетичних можливостей інших видів мистецтв – є актуальною темою сучасності. Утворюється особливий тип внутрітекстових взаємозв'язків у художньому творі – інтермедіальність, яка ґрунтується на взаємодії художніх кодів різних видів мистецтв. Тобто, розуміється як створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури, і як особливий тип внутрітекстових взаємин у художньому творі, де взаємодіють різні види мистецтва. Інтермедіальність надає безліч можливостей інтертекстуальніх зв’язків, від вербальних знаків до будь яких художніх. Багаторівневість дозволяє взаємодію з будь-яким компонентом художніх текстів, з яким він вступає в інтертекстуальний зв'язок.

Посилання

Bernac P. (2001). Francis Poulenc: The Man and his Songs. London: Kahn & Averill [in English]

Bérard, S. (2016). Fiançailles pour rire; une oeuvre emblématique de Francis Poulenc. Charnay-lès-Mâcon: Editions Robert Martin. [in French]

Ilyin I. P. (1998). Some concepts of the art of postmodernism in modern foreign studies. Moscow: Іntrada [in Russian]

Moreva A. (2016). Intertextuality in the practice of musical composition. Tauride scientific observer. Yalta, No. 10 (15). pp. 120–124 [in Russian]

Prosalova V. (2013). Intermediality as a phenomenon of art and a method of analysis. Philological seminars.Issue 16. pp. 46-53 [in Ukrainian]

Poulenc F. (1993). Journal de mes mélodies, complete edition and notes compiled by Renaud Machart, Paris: Cicero [in French]

Rysak O. (1996). Melodies and colors of the word: Problems of synthesis of arts in the Ukrainian literature of the end of the XIX - the beginning of the XX century. Lutsk: Nadstyria. 98 p. [in Ukrainian]

Tishunina N. V. (1998). Western European symbolism and the problem of the interaction of arts: the experience of intermedial analysis. SPb: Publishing House of the Russian State Pedagogical University [in Russian]

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Музичне мистецтво