АКСІОЛОГІЯ ТАНЦЮ В КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ПАРАДИГМІ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277634Анотація
Мета – розкрити методологічну парадигму культурологічного дослідження аксіології танцю на тлі теоретичної взаємодії традицій та сучасності. Методологія дослідження. Міждисциплінарний характер розвідки базується на поєднанні теоретичного обґрунтування традицій та практичного спрямування в сучасні наративи. Сила впливу змісту знання культури полягає в поясненні сучасного через минуле та в проєктуванні майбутнього поступу. Так ми розглядаємо методологічний ключ до розуміння діалектичної єдності феноменів традиції та новації в їх культурному розвитку. Єднальною ланкою між минулим, теперішнім і майбутнім є своєрідність історичного місця культури народу, його національний дух, заглиблений в етнокультурогенез. У статті зосереджено увагу на структурно-функціональному методі як провідному між традиціями й нинішніми історико-культурними процесами, хронотопами культурологічної регіоніки від філософів давніх епох, митців літератури до провідних культурологів сучасної України. Наукова новизна. Розкрито взаємодію традицій із сучасною системою культурології на ґрунті аксіології танцю. Аксіологія танцю виступає феноменом у культурологічній парадигмі специфіки конституювання результатів танцювальної культури в просторі етнокультури. Висновки. Аксіологію танцю розглянуто в площині культуротворчого феномену. Висвітлено динаміку етичних цінностей у часопросторовій інтроєкції, які продукуються танцем та унормовуються як важливий компонент у системі соціокультурних зв’язків у збереженні традицій. Танець протягом тисячолітнього історико-культурного розвою демонструє духовну єдність народу, цілісність культурної парадигми як чинника ціннісної основи особистості, яка інтегрується в соціум, усвідомлюючи мотивацію духовних потреб.
Ключові слова: культурологія, танець, аксіологія, традиції, особистість.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
