ПРО ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ ОПЕРИ М. ЛЕОНТОВИЧА «НА РУСАЛЧИН ВЕЛИКДЕНЬ»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2021.229577Анотація
Метою дослідження є визначення особливостей відродження незакінченої опери М.Леонтовича «На Русалчин Великдень». Методологія дослідження полягає в застосуванні методів історіографічного аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення, персонології, теорії особистості ,джерелознавчого та герменевтичного підходів. Це дало можливість зібрати та дослідити невідомі та маловідомі факти написання опери М. Леонтовича «На Русалчин Великдень», виявити та схарактеризувати етапи її відродження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні новаторського стилю музичної мови опери М. Леонтовича «На Русалчин Великдень, її місця та ролі не лише у музичній творчості композитора, а й усього оперного мистецтва України. Висновки. Діяльність видатного українського композитора М. Леонтовича, незважаючи на переслідування, державні та цензурні утиски, зробила значний внесок у розвиток національного музичного мистецтва, пропагувала фольклорні основи та традиції українського народу. Його опера «На русалчин Великдень» стала закономірним продовженням хорової творчості, яка була композиторською лабораторією, де відточувалася майстерність поліфоніста, інтерпретатора поетичного змісту, відбувалися пошуки новаторського підходу до поєднання національних та загальнолюдських музичних цінностей.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
