АНТРОПОМОРФНІ СИМВОЛООБРАЗИ В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ ТАНЦЮВАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ

Анотація

Мета статті – визначити семантику акціональних форм та композиційних структур хороводів і танцювальних пантомім, головним персонажем яких виступають антропоморфні образи, характерні для традиційної календарної-річної, ініціально-посвячувальної та сімейно-побутової обрядовості, що становить першооснову художньої творчості українців. Методологія дослідження базується на засадах комплексного підходу та застосуванні аналітичного (мистецтвознавчий, філософський, культурологічний підходи до окресленої тематики), історичного (дослідженні ґенези та розвитку українського хореографічного мистецтва), культурологічного (розгляд функції, які виконує народна танцювальна культура в духовному житті українського етносу) та семіотичного (аналіз знакової структури танцю, семантики танцювальної символіки) методів. Наукова новизна: проведено комплексне мистецтвознавче дослідження антропоморфних образів, які в українській національній традиції стали символами,  встановлено їх глибинне семантичне значення та функціональну роль у вітчизняному танцювальному мистецтві. Висновки. Серед образного багатства української народної хореографії постало багато знаків-символів, персонажів-символів, які репрезентуються в просторових малюнках і фігурах танцю, відтворюються пластикою виконавців. Дослідження структурно-вербальних та символічних ознак цих хореографічних зразків дозволяють стверджувати, що вони, без сумніву, мають архаїчні витоки, і в ігровій формі відтворюють унікальний варіант перехідного обряду, пов'язаного з життям людини, її статусом і зовнішнім світом.