СЦЕНІЧНІ ПРАКТИКИ ЯК ЗАСІБ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ГРЕЦЬКОГО ЕТНОСУ ПРИАЗОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250249Анотація
Мета статті – виявити особливості відродження етнічної самоідентифікації греками Приазов’я засобами сценічних практик. Методологія дослідження. Застосовано історико-культурний метод (для дослідження історичного періоду формування та розвитку грецького етносу Приазов’я); теоретичний метод (для узагальнення даних матеріалу, що аналізується в статті з метою виокремлення основних тенденцій сценічних практик греків Приазов’я); структурно-функціональний метод (для аналізу структури етнокультурної самоідентифікації); культурно-семіотичний метод (для дослідження способу конструювання етнокультурної самоідентифікації як ментальної структури через символічні форми) та ін. Наукова новизна. Досліджено основні константи етнокультурної ідентичності; розглянуто можливість конструювання позитивної етнічної ідентичності в сучасному сценічному мистецтві загалом та етнічної групи греків Приазов’я зокрема; виявлено особливості відродження етнічної самоідентифікації греками Приазов’я засобами сценічних практик. Висновки. Прояв етнокультурної самоідентифікації культурних та мистецьких практиках має складну змістово-виражальну структуру і виявляється як багаторівнева система. Відповідно до конструктивізму та культурно-семіотичного підходу сценічні практики грецького етносу Приазов’я пропонують спосіб конструювання етнокультурної самоідентифікації як ментальної структури через такі символічні форми як світогляд, етнічний світогляд та мистецький світогляд. Вони відображають свідомість людини та суспільства в цілому, а також те, що важливо для грецького етносу і мають найбільший потенціал для побудови позитивного іміджу етнічної спільноти.
Ключові слова: грецький етнос, греки Приазов’я, сценічні практики, етнокультурна самоідентифікація.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
