ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ СТВОРЕННЯ ЗВУКОВОГО СУПРОВОДУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ТВОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250306Анотація
Метою статті є дослідження основних складових технологічного процесу при формації звукового супроводу аудіовізуального простору. Методологія дослідження базується на використанні методів пошуку джерел, систематизації та порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у репрезентації спроби створення теоретичної концепції, що стосується значення технологічних процесів при створенні звукового оформлення творів. Висновки. У статті викладена концепція технологічних процесів зі створення звукового супроводу в аудіовізуальному контексті, як наукового і практичного феномену, у вигляді панорамної картини. Дослідження слугуватиме стимулом пошуку оновлених варіантів поєднання вже наявних елементів фонової композиції, а також для створення раніше не використовуваних звукових ефектів.
Ключові слова: звукорежисерська майстерність, фонова композиція, одиниця звукового поля, прийоми звукозапису, саунд-дизайн.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
