Аналіз фундаментальних аспектів аграрної політики Китайської Народної Республіки

Анотація

У статті розглянуто проблеми розвитку аграрної політики КНР як різновиду економічної політики, а також особливості проведення реформ на селі в часовому просторі через призму виникнення та розгортання спочатку теорії західної, а потім і соціалістичної модернізації, як суто китайського національного явища, що охопило всі стороні китайського суспільства, у тому числі економіку і, безпосередньо, аграрну сферу. Показано механізм підвищення продуктивних сил праці на селі, його трансформацію, сучасний стан і проблеми, що постають перед ним. Продемонстровано, що поряд з розширенням національного внутрішнього відбувається розвиток і зовнішнього ринку через розширення можливостей процесів соціалізації у такій формі, як регульований ринок. Особливу увагу приділено питанням як вже вирішених проблем на селі, так і новим, а також способам їх реалізації. Відзначено, що динамічний рух економіки Китаю з 1978 року зберігає кращі напрацювання від ідей Сунь Ятсена, Мао Цзедуна, Ден Сяопіна до Сі Цзіньпіна. Наочно продемонстровано як динамічне зростання в державі обсягу сільськогосподарського виробництва, а за ним і промислового, за останні два десятиліття перетворило Китай на одну з провідних країн світу. Відзначено, що КНР, займаючи лідируючі позиції у світі з виробництва багатьох видів сільськогосподарської продукції, водночас, поки що зосереджена на необхідності збільшення внутрішнього споживання, щоб зробити економіку менш залежною від експорту в майбутньому. Обгрунтовано ідею стосовно того, що сучасний розвиток продуктивних сил на селі все більше вимагає пошуку нових шляхів підйому соціальної сфери, яка повинна вмонтуватися у нові процеси урбанізації та стратегію розвитку країни.