ARS LINGUODIDACTICAE

Інтегрована система одиниць усної мовленнєвої взаємодії у підготовці вчителів англійської мови

2026-05-27T20:41:00+03:00

Вступ. Усна взаємодія посідає центральне місце у викладанні іноземних мов, однак інтеракційний вимір професійної підготовки вчителів англійської мови як іноземної (АМІ) залишається значно недорозвиненим. Чотири ключові одиниці усної взаємодії – репліковий крок, суміжна пара, мовленнєвий акт та комунікативний хід – традиційно досліджувалися відокремлено в різних галузях лінгвістики і досі не розглядалися як єдина педагогічно орієнтована система.

Мета статті полягає в інтеграції чотирьох зазначених одиниць у цілісну систему опису комунікативної професійної компетентності вчителів АМІ з акцентом на професійно орієнтоване мовлення.

Методологія дослідження ґрунтується на теоретичному і концептуальному аналізі як визнаному методологічному підході в прикладній лінгвістиці (Varpio et al., 2017). Для кожної з чотирьох одиниць було проведено трирівневий аналіз: огляд фундаментальних джерел в аналізі розмови, теорії мовленнєвих актів і освітньої лінгвістики; вивчення кожної одиниці в контексті викладання АМІ та інституційного дискурсу; порівняльний аналіз взаємозв'язків між усіма одиницями для побудови інтегрованої моделі.

Результати й обговорення. Аналіз засвідчив, що чотири одиниці функціонують як ієрархічно організовані і взаємопов'язані рівні будь-якої конкретної ситуації інституційного усного спілкування: репліковий крок є структурним носієм взаємодії; суміжна пара визначає її послідовну когерентність; мовленнєвий акт визначає соціальну дію, яку виконує висловлення; а комунікативний хід операціоналізує інтеракційні стратегії для досягнення професійних та педагогічних цілей. Встановлено, що вільне та усвідомлене оперування цією інтегрованою системою є особливим видом професійної компетентності, на яку програми підготовки вчителів АМІ досі недостатньо звертають увагу. Окрім того, виявлено міжкультурні відмінності норм усної взаємодії у контексті англомовного професійно орієнтованого мовлення. У статті сформульовано вісім педагогічних імплікацій для системи фахової підготовки вчителів АМІ, що охоплюють: розвиток усвідомлення суміжних пар і навчання мовленнєвим актам; формування репертуару комунікативних ходів і розроблення діалогічних навчальних завдань; розвиток інтеракційної суб'єктності учнів, ознайомлення з міжкультурними нормами усного спілкування, а також розроблення критеріїв оцінювання усної взаємодії, чутливих до інтеракційних аспектів мовлення.

Превентивне втручання до курсу "Контроль та оцінювання результатів навчання": формування умінь розроблення тестових завдань типу "множинний вибір"

2026-05-27T21:04:07+03:00

Вступ. Сучасна підготовка вчителя іноземної мови передбачає не лише високий рівень володіння мовою, а й розвинену оцінювальну грамотність (language assessment literacy). Одним із найбільш складних аспектів для студентів є розробка якісних тестових завдань, зокрема на множинний вибір (multiple choice questions), які вимагають дотримання суворих лінгвістичних та технічних принципів розробки. Попри тривалу практику викладання курсу "Контроль та оцінювання результатів навчання", у студентських роботах спостерігається стійка тенденція до порушення принципів створення дистракторів та недотримання паралелізму. У статті описано методику та результати впровадження превентивного втручання, спрямованого на подолання цих викликів.

Методологія. Учасниками дослідження стали 8 студенток третього курсу, які навчаються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та здобувають кваліфікацію вчителя української мови та літератури і англійської мови. Робота базувалася на змішаному підході (mixedmethods approach). Для оцінки ефективності втручання було використано результати підсумкового тесту на розробку MCQs, а також онлайн-опитувальник, що складався з десяти тверджень за шкалою Лікерта та п'яти запитань, які вимагали розгорнутої відповіді. Таким чином, до методів дослідження увійшли кількісний та якісний інструменти.

Результати та обговорення. Аналіз результатів підсумкового тесту підтвердив високу ефективність превентивного втручання: середній бал студентів склав 8.63 з 10, що свідчить про успішне опанування принципів конструювання MCQ. Дані опитування показали, що 92% відгуків відповідають високому рівню задоволеності (4 та 5 за шкалою Лікерта). Студенти зазначили, що найбільш корисними були вправи на порівняння правильних і помилкових варіантів відповідей та засвоєння правил щодо однорідності дистракторів. Водночас якісний аналіз відповідей виявив, що найбільш трудомістким аспектом залишається вирівнювання довжини варіантів відповідей та створення правдоподібних, але однозначно неправильних дистракторів. Більшість респондентів висловила намір застосовувати здобуті знання в майбутній педагогічній діяльності для забезпечення валідності оцінювання.

Висновки. Результати дослідження доводять, що використання цілеспрямованого превентивного втручання, заснованого на аналізі помилок, значно підвищує рівень професійної грамотності майбутніх учителів у області тестування. Матеріали втручання можуть бути інтегровані в курс "Контроль та оцінювання результатів навчання", використані у розробці інструментів оцінювання.під час підготовки магістерських робіт, а також для самостійного професійного розвитку.

Розвиток монологічного мовлення та презентаційних умінь студентів на основі TED Talk-підходу

2026-05-27T21:32:49+03:00

Постановка проблеми. Сучасні процеси глобалізації, академічної мобільності та цифровізації освіти зумовлюють зростання вимог до рівня іншомовної комунікативної компетентності студентів закладів вищої освіти. Особливої актуальності набуває розвиток умінь усного монологічного мовлення, академічної презентації та публічного виступу англійською мовою, оскільки майбутні фахівці повинні вміти чітко, логічно й переконливо презентувати ідеї в академічному й професійному середовищі. Попри зростання уваги до розвитку іншомовного мовлення у вищій школі, багато студентів зазнають труднощів під час підготовки й проведення презентацій, зокрема у структуруванні змісту, формулюванні аргументів, взаємодії з аудиторією та подоланні страху публічного виступу. Одним із перспективних засобів удосконалення навичок презентаційного мовлення є використання TED Talk-підходу, який поєднує автентичне мовлення, сторітелінг, чітку організацію виступу, риторичні стратегії та активне залучення слухачів. Однак питання системного впровадження TEDорієнтованих завдань у практику навчання монологічного мовлення студентів університету залишається недостатньо дослідженим.

Мета статті полягає у висвітленні перебігу та результатів експериментального навчання студентів, спрямованого на розвиток умінь монологічного мовлення та презентаційної компетентності англійською мовою на основі TED Talk-підходу, а також у визначенні ефективності впровадження TED-стилізованих презентацій у практику навчання англійської мови у закладах вищої освіти.

Методологія дослідження. Дослідження ґрунтувалося на поєднанні кількісного та якісного підходів і спиралося на компетентнісний, комунікативний, конструктивістський та діяльнісно орієнтований підходи до навчання іноземних мов. Експериментальне навчання було організовано у форматі практичних воркшопів, які забезпечували поступовий розвиток навичок презентаційного мовлення через аналіз автентичних TED Talks, виконання підготовчих і мовленнєвих завдань, взаємонавчання та рефлексію. У дослідженні взяли участь 21 студент бакалаврату Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які здобували фахову підготовку в галузі мовної освіти. Експериментальна підготовка була проведена в межах навчального процесу у 2026 році та передбачала три етапи: передекспериментальний зріз, основний етап (чотири воркшопи) і післяекспериментальний зріз. Під час воркшопів студенти аналізували TED Talks, вивчали структуру успішного виступу, опрацьовували мовні та риторичні засоби, практикували вимову, інтонацію, невербальну комунікацію та створювали власні презентації у стилі TED Talk.

Результати. Результати дослідження засвідчили позитивний вплив TED Talk-підходу на розвиток умінь монологічного мовлення та презентаційної компетентності студентів. Встановлено, що використання TED-орієнтованих навчальних завдань сприяло підвищенню впевненості студентів під час публічних виступів, покращенню структурованості висловлювання, розвитку навичок взаємодії з аудиторією та використання переконливих мовленнєвих стратегій. Студенти продемонстрували прогрес у логічній організації презентацій, використанні прикладів і сторітелінгу, а також у розвитку зв'язності мовлення та вимови. Аналіз рефлексивних щоденників засвідчив зростання усвідомлення студентами власних сильних сторін і труднощів у процесі публічного виступу. Отримані результати дають підстави стверджувати, що TED Talk-підхід є ефективним педагогічним інструментом для розвитку академічного мовлення та презентаційної грамотності у студентів закладів вищої освіти.

Колаборативне письмо в англомовному навчанні у вищій школі: огляд досліджень і педагогічної практики

2026-05-27T21:49:42+03:00

Актуальність. В умовах глобалізації та цифровізації вищої освіти англомовне академічне письмо набуває статусу ключової фахової компетентності студентів різних спеціальностей. Воно забезпечує ефективну участь у науковій комунікації, академічну успішність та інтеграцію в міжнародний науковий простір. Колаборативне навчання, що ґрунтується на засадах соціального конструктивізму, дедалі активніше впроваджується у практику викладання академічного письма як засіб розвитку не лише мовленнєвих умінь, а й критичного мислення, автономії учіння та міжкультурної компетентності.

Мета статті – проаналізувати міжнародні та українські дослідження в галузі навчання англомовного академічного письма у вищій школі з метою виявлення спільних рис і відмінностей між двома науковими традиціями щодо теоретичних засад та емпіричних результатів упровадження колаборативних підходів.

Методологія. Стаття є тематичним оглядом літератури. Джерела добиралися цілеспрямовано для представлення ключових теоретичних концепцій, значущих емпіричних досліджень і актуальних публікацій в міжнародному та українському науковому дискурсі. Огляд організовано тематично за трьома напрямами: теоретичні концептуалізації академічного письма, міжнародні емпіричні дослідження колаборативного письма та українська педагогічна наука і практика.

Результати та обговорення. Обидві наукові традиції (міжнародна та українська) розглядають академічне письмо як соціально зумовлену, дисциплінарно-специфічну та когнітивно складну практику. Обидві визнають колаборативне письмо педагогічно цінним засобом розвитку письмової компетентності, жанрової обізнаності, критичного мислення та автономії. Відмінності полягають переважно в тому, що міжнародні дослідження зосереджені на інтеракційних і когнітивних механізмах колаборації та мають ширшу емпіричну базу; українська наука, залишаючись дедалі більш емпіричною, традиційно акцентує методичну структурованість, експліцитне навчання та цифрову інтеграцію. Щодо впливу на швидкість письма, хоча результати досліджень тривалий час були суперечливими, нові дані свідчать про позитивний ефект структурованого колаборативного письма як на рівні спільно створених, так і індивідуальних текстів. Українська педагогічна практика демонструє стійку тенденцію до зближення з міжнародними компетентнісно-орієнтованими та жанровими підходами.

Генеративний штучний інтелект у лінгводидактичних дослідженнях: практики використання, очікування та орієнтири відповідального застосування

2026-05-27T19:25:02+03:00

У статті розглянуто проблему використання генеративного штучного інтелекту в наукових дослідженнях у галузі лінгводидактики. Проаналізовано сучасний український і англомовний науковий дискурс щодо ролі ШІ в освіті, мовному навчанні та дослідницькій діяльності. Встановлено основні тенденції в поглядах українських і зарубіжних науковців на можливості та ризики генеративного ШІ, зокрема в аспектах академічного письма, ШІ-грамотності, академічної доброчесності, дослідницької етики та меж допустимого використання ШІ-асистованих інструментів у науковій роботі. Проведене опитування 26 студентів, аспірантів і випускників українських закладів вищої освіти, які мають досвід підготовки тез конференцій, наукових статей або магістерських робіт з лінгводидактики, дало змогу узагальнити сучасні практики використання генеративного ШІ в дослідницькій діяльності. Зроблено висновок про потребу вироблення спільного професійного підходу до регулювання ШІасистованого наукового пошуку в лінгводидактичних наукових дослідженнях.

Розвиток усного публічного мовлення та медіаграмотності старшокласників у позакласній діяльності гуманітарного та бібліотечно-бібліографічного спрямувань

2026-05-27T20:08:28+03:00

У статті представлено аналіз типів позаурочної діяльності та визначено ті, які доцільно організовувати для розвитку усного публічного мовлення старшокласників. Автори пропонують технологію позакласного заходу, спрямовану на підвищення рівня медіаграмотності учнів старших класів, що відповідає завданням гуманітарного та бібліотечнобібліографічного напрямів позашкільної освіти. Зміст технології передбачає інтеграцію мовно-мовленнєвих умінь у процес критичного аналізу медіаконтенту. Дослідження лексичних маркерів невірогідності, синтаксичних особливостей клікбейту та риторичних стратегій у публічних дебатах становить основу технології розвитку усного публічного мовлення. До структури заходу залучено воркшоп, дебати та соціальний експеримент, що дає змогу учням розвивати тезаурус, використовувати інформаційні ресурси для аргументації та захисту власної позиції в інформаційному просторі. Запропоновану технологію можна впроваджувати у позакласних та позашкільних заходах із популяризації медіаграмотності та формування критичного мислення, в яких відбувається розвиток усного публічного українського мовлення учнів

Практичне заняття з теми “Лінгводидактична система вищої освіти українців в університетах XVII–XVIII століть” для бакалаврів мовноосвітніх спеціальностей

2026-05-27T22:12:27+03:00

У публікації представлено план, сценарій, критерії оцінювання та методичні рекомендації до практичного заняття для студентів старших курсів бакалаврату, які опановують мовноосвітні спеціальності в університеті. Заняття присвячене формуванню комунікативної компетентності студентів, їхнього цілісного розуміння історичних моделей мовної освіти та наслідування їх традицій в сучасних університетах; вмінням колективного обговорення українською мовою теми та письмового аналізу джерел. Метою є формування в студентів умінь характеризувати та порівнювати освітні моделі Києво-Могилянської академії, Замойської академії та Ягеллонського університету, аналізувати витоки сучасних методів навчання мов. Для проведення заняття передбачено кілька етапів: 1) попереднє опрацювання матеріалу, запропонованого викладачем та доповненого самостійним пошуком студентів щодо структури навчання та методів викладання мов в університетах, зокрема, відповідно до кодексу Ratio Studiorum (1599); 2) вправи для актуалізації знань в аудиторії; завдання для опрацювання нового матеріалу, 3) групове спілкування в аудиторії задля порівняння викладання мов у кількох стародавніх університетах і визначення впливу традиції на методи викладання мов сучасних університетів; 4) засвоєння ключових понять теми і письмовий аналіз освітніх систем з власними висновками студентів.