https://journals.uran.ua/ald/issue/feedARS LINGUODIDACTICAE2026-01-03T18:27:48+02:00Olesia Liubashenkoalessialiubashenko@gmail.comOpen Journal Systems<p dir="ltr" style="line-height: 1.295; margin-top: 0pt; margin-bottom: 8pt;"><span style="font-size: 14pt; font-family: 'Times New Roman'; color: #000000; background-color: transparent; font-weight: bold; font-style: normal; font-variant: small-caps; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">ПРО ЖУРНАЛ</span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt; padding: 4pt 0pt 12pt 0pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">Журнал публікує оригінальні матеріали, в яких розглядаються та критично переосмислюються актуальні питання навчання української та іноземних мов і літератур у середній та вищій школах, теоретичні засади контролю та оцінювання іншомовних навичок та вмінь, проблеми навчання перекладу, зокрема емпіричні та історичні дослідження з лінгводидактики, а також практичні розробки та методичні рекомендації з окресленої проблематики.</span></span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt; padding: 4pt 0pt 12pt 0pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">Згідно з наказом № 420 ДАК України від 15.04. 2021 р, журнал внесено до переліку фахових видань категорії Б (Педагогічні науки).</span></span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt; padding: 0pt 0pt 12pt 0pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">Ars Linguodidacticae є журналом, у якому можуть публікувати результати своїх досліджень викладачі, аспіранти, студенти магістратури. Це журнал з відкритим доступом, що означає, що весь вміст є безкоштовно доступним для користувача або його/її установи. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати або посилатися на повні тексти статей чи використовувати їх для будь-яких інших законних цілей без попереднього дозволу видавця або автора. Це відповідає визначенню відкритого доступу BOAI</span></span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt; padding: 0pt 0pt 12pt 0pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">Формат журналу відповідає міжнародним стандартам. Всі статті проходять процедуру рецензування. Анотації англійською, українською/російською мовами відображають основний зміст наукових досліджень. Списки довідників копіюються латинським алфавітом для індексації в міжнародних абстрактних і цитаткових базах даних.</span></span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 0pt; padding: 0pt 0pt 12pt 0pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">ISSN: 2663-0303</span></span></p> <p dir="ltr" style="line-height: 1.2; background-color: #ffffff; margin-top: 0pt; margin-bottom: 12pt;"><span style="color: #000000;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman'; background-color: transparent; font-weight: 400; font-style: normal; font-variant: normal; text-decoration: none; vertical-align: baseline; white-space: pre-wrap;">DOI: https://doi.org/10.17721/2663-0303</span></span></p>https://journals.uran.ua/ald/article/view/349316Оцінювальна грамотність у мовній освіті в контексті досягнень, впливів і перспектив розвитку2026-01-03T18:09:27+02:00Тамара Кавицькаkawicka_t@ukr.net<p>У рецензії розглядається англійськомовна колективна монографія "Transforming Language Teacher Assessment Literacy: Achievements, Impact, Way Forward" (за редакцією О. Квасової та ін.), присвячена 10-річчю Української асоціації з мовного тестування та оцінювання (ВУАМТО). Монографія містить 20 розділів українських науковців та їхніх зарубіжних колег з Великої Британії, Німеччини, Греції та Норвегії, об'єднаних у три частини.</p> <p>Частина I "Розвиток оцінювальної грамотності: від теоретичних до інституційних досягнень" включає розділи Лінди Тейлор (особистий шлях та історія дисципліни), Діни Цагарі (залежність від контексту та стратегії розвитку), Карін Фогт (професійний розвиток вчителів), Ентоні Гріна та Ольги Квасової (дослідження ВУАМТО на основі опитування), В'ячеслава Шовкового та Тетяни Шовкової (співпраця з університетом).</p> <p>Частина II "Переосмислення мовного оцінювання: інтегровані, інклюзивні та контекстно орієнтовані підходи" охоплює нові підходи до оцінювання: медіацію (Керолін Вестбрук), інтегроване оцінювання письма (Тамара Кавицька та Оксана Олійник, Юлія Лавренчук та Тамара Кавицька), прагматичну компетентність (Ольга Квасова), CLIL-оцінювання (Елені Мелетіаду), інклюзивне оцінювання (Іріні-Реніка Папакаммену) та оцінювання в умовах війни (Людмила Гнаповська та Наталія Лямзіна).</p> <p>Частина III "Оцінювання для навчання та фаховий розвиток" зосереджена на практичних питаннях: оцінювання говоріння (Чіхіро Інуї), літературну компетентність і креативність (Вікторія Осідак та Ольга Драгінда, Ольга Дацьків), самооцінювання (Олена Жигадло), портфоліо (Мар'яна Нацюк, Людмила Бабій), взаємооцінювання (Тетяна Король), лінгвістичні знання (Ольга Українська), несвідоме набуття компетентності (Ольга Коломінова та Любов Зеня).</p> <p>У рецензії виділено сильні сторони монографії: наукову обґрунтованість, поєднання світового досвіду з місцевими потребами, практичну цінність, спільну роботу авторів. Особливо цінним є внесок у теорію оцінювання з урахуванням травми та викладання під час війни. Монографія показує, як професійні спільноти на місцях розвивають оцінювальну грамотність з огляду на свій контекст, доводячи, що місцеві умови стають джерелом нових знань, які збагачують світову науку.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Тамара Кавицькаhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349317Урок з англійської мови для 10 класу середньої школи (рівень стандарту) з теми "First and second conditionals through comprehensible input" (на основі гіпотези мовного введення Стівена Крашена)2026-01-03T18:27:48+02:00Карина Єрмакkarina.ermak.1605@gmail.comДарина Стафеєваdarina01102004d@gmail.com<p>У публікації наведено план уроку з навчання англійської граматики учнів 10-го класу закладів загальної середньої освіти на основі вхідної гіпотези Стівена Крашена. Запропонований урок зосереджений на розвитку розуміння учнів та практичного використання структур First and Second Conditionals через зрозумілий вхідний матеріал та навчальне середовище з низьким рівнем тривожності. Урок інтегрує кілька етапів: вправи для зниження афективного фільтра; завдання на аудіювання, орієнтовані на зміст; кероване засвоєння цільових структур; експліцитне пояснення граматичних моделей; та комунікативну парну роботу для стимулювання спонтанного мовлення. Завдання надають учням можливості сприймати граматичні структури в змістовних контекстах, порівнювати реальні та гіпотетичні ситуації та впроваджувати умовні речення в мовленнєві вправи. Особливий наголос зроблено на переході від імпліцитного засвоєння до експліцитного знання через керовані та структуровані вправи. Етап комунікативного продукування заохочує учнів створювати власні речення та брати участь у творчих і ситуативних обговореннях. Запропонована методика сприяє природніше засвоєння граматики через зрозумілий вхідний матеріал, тоді як інтерактивні завдання спрямовані на підвищення мотивації, креативності та впевненості учнів у спілкуванні. Структура уроку інтегрує когнітивні, комунікативні та соціальні компетентності, що робить його методично відповідним для сучасних закладів загальної середньої освіти.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Карина Єрмак, Дарина Стафеєваhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349302Курс з теорії англійської мови: поєднання знань про другу іноземну мову з їх застосуванням у методиці навчання2026-01-03T14:44:28+02:00Ольга Квасоваolga.kvasova1610@gmail.com<p><strong>Постановка проблеми.</strong> Знання теоретичних аспектів мови, що яку опановують студенти, вважається в Україні важливою передумовою якісної підготовки фахівця з іноземних мов. Студенти, які оволодівають англійською мовою, слухають курси теоретичної фонетики та граматики, лексикології та стилістики, які часто тривають протягом семестру. Студентам інших спеціальностей, які вивчають англійську як додаткову спеціалізацію, пропонуються курс "Теорія іноземної мови", де лінгвістичні дисципліни викладаються інтегровано: кожній дисципліні присвячується один модуль. Ця практика є традиційною в українській мовній освіті. Проте досі не вивчено ставлення студентів до такого курсу, бракує інформації про його цінність для майбутнього професійного життя студентів та про труднощі, з якими вони стикаються. Для з'ясування цих питань було проведене дослідження, представлене у статті.</p> <p><strong>Методологія</strong>. Учасниками у дослідженні стали 17 студенток четвертого курсу, що навчаються у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка та здобувають кваліфікації вчителя української мови та літератури, англійської мови у середній школі. Для отримання даних студентам було запропоновано опитувальник, який містив вісім запитань з вибірковою відповіддю та два запитання, що вимагали розгорнутої відповіді (не менше 50 слів). Таким чином, до методів дослідження увійшли кількісний та якісний інструменти.</p> <p><strong>Результати та обговорення</strong>. Аналіз виявив цілком позитивне ставлення студенток до змісту курсу, який вони вважали дуже важливим для узагальнення та систематизації теоретичних знань з англійської мови напередодні закінчення бакалаврату. Опитувальник також допоміг з'ясувати, які саме аспекти англійської мови респондентки вважають ключовими для роботи вчителя і як їх можна застосувати на практиці. Розгорнуті відповіді висвітлили вплив теоретичного курсу англійської мови на розвиток студенток як лінгвістів, вчителів та освічених особистостей. Курс дав їм змогу поглибити вже здобуті знання та отримати нові, які спонукали до читання додаткової літератури та пошуку відповідей на питання, що виникли. Студентки збагатили власний словниковий запас, глибше зрозуміли взаємозв'язки між структурними рівнями мови тощо. Усі ці знання, на їхню думку, здатні вплинути на їхню вправність у методиці викладання мови, уміння рефлексувати та впевнено почуватися під час пояснення складних мовних явищ.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Результати надають цінні висновки для розробників курсу "Теорія англійської мови", оновлення його змісту та вдосконалення викладання. Наголошено на необхідності адаптації курсу до вимог, що ставляться до освіченого вчителя-мовника у наш час.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Ольга Квасоваhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349309Інтегроване навчання студентів-германістів емотивного мовлення в читанні та говорінні на рівні незалежного користувача2026-01-03T17:28:35+02:00Тетяна Шовковаtschovk@ukr.net<p>Стаття присвячена розробленню методики інтегрованого навчання студентів-германістів емотивного мовлення в читанні та говорінні на рівні незалежного користувача, а також апробації авторської методики. Обґрунтовано доцільність поєднання читання й говоріння як взаємопов'язаних видів мовленнєвої діяльності в контексті діяльнісно-компетентнісного підходу. У статті детально описано структуру роботи з текстом, що охоплює дотекстовий, текстовий і післятекстовий етапи. На текстовому етапі реалізовано комунікативно спрямовані завдання, орієнтовані на сприйняття, аналіз й інтерпретацію емотивності мовлення, закладеної в тексті на лексичному та стилістичному рівнях. Наголошено на важливості читання з фокусом розуміння емотивності, що забезпечує багаторівневе розуміння тексту – фактичне, концептуальне й емотивне – та сприяє розвитку критичного мислення й емпатії. Післятекстовий етап передбачав контроль і поглиблення розуміння емотивності тексту шляхом виконання студентами тестових завдань, аналізу мовних маркерів емотивності, а також використання ментальних карт як ключового засобу інтегрованого навчання читання та говоріння. Доведено, що ментальні карти сприяють структуризації змісту, систематизації емотивної лексики, активізації усного мовлення. Результати експериментального зрізу засвідчили ефективність запропонованої методики: більшість студентів продемонстрували високий рівень розуміння емотивності тексту, а близько 83 % емотивно маркованих мовних засобів були використані ними у процесі говоріння. Це підтвердило доцільність застосування інтегрованого підходу до навчання емотивного мовлення у професійній підготовці студентів-германістів.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Тетяна Шовковаhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349311Розвиток латерального мислення в онлайн-навчанні письмового англійського мовлення учнів середньої школи2026-01-03T17:49:11+02:00Оксана Бойкоkseniabojko05@gmail.com<p><strong>Постановка проблеми</strong>. Згідно з Законом України "Про освіту" та концепцією "Нова українська школа", всебічний розвиток здобувачів освіти є метою базової загальної середньої освіти. Проте віртуалізація всіх сфер життя вимагає нових підходів до реалізації поставлених цілей. Без розвитку латерального мислення всебічний розвиток учнів стає неможливим. Перед вчителями іноземних мов постає завдання використовувати наявні ресурси так, щоб здобувачі освіти не лише навчилися комунікувати іноземною мовою онлайн, а й розвивали творче мислення. Перспективним рішенням може стати концепція Едварда де Боно та впровадження його методів на уроках англійської мови. Типові програми вивчення іноземних мов визначають онлайн-взаємодію одним із очікуваних результатів навчання, а письмове та онлайн-висловлювання описуються як синонімічні типи мовленнєвої діяльності.</p> <p><strong>Мета статті</strong> полягає в огляді методичних ресурсів розвитку латерального мислення учнів середньої школи на уроках письмового онлайн-спілкування англійською мовою.</p> <p><strong>Методологія дослідження</strong>. Методи аналізу та синтезу використано для огляду наукової літератури та змісту сучасних автентичних підручників англійської мови для 5-9 класів, придатних для онлайн-навчання. Методи порівняння та опису використано для виявлення особливостей письмових завдань у різних підручниках та представлення можливих застосувань методів Едварда де Боно. Аналіз проведено на основі підручників двох видавництв Pearson, детально представлених у статті. Обидва видавництва пропонують онлайн-платформи для виконання завдань.</p> <p><strong>Результати</strong>. Незалежно від обраного посібника, наявні письмові завдання для 5-9 класу сприяють розвитку латерального мислення. Написання текстів різних жанрів дозволяє використовувати різні методи Едварда де Боно: розгляд усіх фактів, вільне письмо, метод малюнків, плюс-мінус-цікаво, погляд інших людей, провокаційна операція, наслідки та продовження, альтернативи, можливості, вибір та шість капелюхів мислення. Виконання проєктів з письмовим завданням надає можливість для комбінування методів де Боно. Використання методів розвитку латерального мислення збільшує час говоріння учнів. Навчальні матеріали, зокрема від видавництва Pirson та Cambridge, сприяють навчанню віртуальної англомовної письмової комунікації завдяки можливості виконання письмових завдань на електронній платформі. Проте будь-яке письмове завдання, виконане в онлайн-форматі, стає письмовою інтернет-комунікацією. У цьому випадку вчитель враховує комунікативний, нормативний, семіотичний, антропологічний та, можливо, ігровий аспекти віртуальної комунікації.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Оксана Бойкоhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349300Розвиток мовленнєвих компетенцій учнів в ігровому проєкті з дослідницькими видами діяльності: відновлення шкільної залученості2026-01-03T13:24:37+02:00Олеся Любашенкоalessialiubashenko@gmail.comМарина Драчукmariinadrachuk@gmail.comАліна Коваленкоal.ol.kovalenko@gmail.com<p>У статті репрезентовано дизайн проєктного навчання української мови учнів середньої школи, які мають стійкий інтерес до природничих дисциплін. Таке навчання, на думку авторок, сприяє шкільній залученості, потребу в якій відчувають сучасні школярі через кризові умови здобуття освіти в постепідемічному світі та в Україні під час війни. Запропоновано об'єднати в проєкті дослідницькі та ігрові активності для розвитку предметної й мовної грамотності школярів. До структури проєктної діяльності віднесено мотиваційно-підготовчий, дослідницько-аналітичний, креативно-мовленнєвий, рефлексивно-оцінювальний етапи. Апробація проєкту із 22 учнями 9 класу, контрольні заходи та бесіда довели, що розв'язання прикладного завдання з природничих наук в рольових, змагальних та конкурсних ігрових техніках дає змогу дев'ятикласникам опанувати спеціальну термінологію, вдосконалити мовлення в описах ландшафтів, території, видів рослин та описах дизайнерських пропозицій для облаштування природного простору Підсумкове опитування та тести підтвердили прогрес у використанні й тлумаченні спеціальної лексики, розвиток описових текстотвірних умінь школярів, відчуття задоволення від шкільної залученості і командних форм навчання.</p>2025-12-29T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 Олеся Любашенко, Марина Драчук, Аліна Коваленкоhttps://journals.uran.ua/ald/article/view/349301Класифікація вправ з української мови2026-01-03T14:06:04+02:00В'ячеслав Шовковийslavshovk@gmail.com<p>Стаття присвячена розробленню системної класифікації вправ з української мови, у якій враховано сучасні напрацювання в галузі лінгводидактики, вимоги до навчання української мови, прописані в навчальних програмах, а також практичний досвід розробки вправ, відображений у підручниках з української мови. Розроблена класифікація вправ охоплює такі типи: за мовно-мовленнєвою спрямованістю, характером розумової та мовленнєвої діяльності, об'єктом навчання, структурою, формою мовлення, функцією в навчальному процесі, способом організації, місцем виконання, ступенем керування, наявністю/відсутністю опор та ігрового компонента. За характером розумової діяльності вправи поділяються на проблемно-аналітичні, проблемно-конструктивні, пошукові, творчі та дослідницькі, що сприяє розвитку аналітичного мислення, мовної креативності та дослідницьких умінь. За мовленнєвою діяльністю виокремлено рецептивно-аналітичні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно-продуктивні та продуктивні вправи, що забезпечують формування навичок сприймати, аналізувати та продукувати усне й письмове мовлення. Вправи за об'єктом навчання охоплюють фонетику, орфоепію, лексику, морфеміку, словотвір, морфологію, синтаксис, орфографію, пунктуацію, стилістику, говоріння, письмо, аудіювання та читання. За структурою – прості та комплексні, за формою – усні, письмові та усно-письмові, за функцією – підготовчі, тренувальні та контрольні. Також виокремлено вправи фронтальні, хорові, парні, групові та індивідуальні; класні та домашні; з жорстким, частковим та мінімальним керуванням; з опорами чи без них; з ігровим компонентом або без нього. Запропонована класифікація може бути використана для методичної підготовки майбутніх учителів, розроблення підручників і навчальних посібників, а також для наукових досліджень, вона забезпечує системність та ефективність навчання української мови відповідно до діяльнісно-компетентнісного підходу.</p>2026-01-03T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 В'ячеслав Шовковий