ARS LINGUODIDACTICAE

Аналіз використання навчального потенціалу запитань в підручниках англійської мови для української середньої школи

Валентина Паращук — 2025-05-27

Постановка проблеми. Ефективність викладання іноземної мови значною мірою залежить від якості та стратегічної реалізації техніки запитань у навчальних матеріалах. Попри визнану важливість запитань в освіті, систематичний аналіз запитань у підручниках з англійської мови, зокрема їх роль як інструментів спланованого скафолдингу, залишається недостатньо дослідженим в українському освітньому контексті. Це особливо актуально для середньої школи, де підручники слугують основним навчальним ресурсом, що робить якість та педагогічну доцільність запитань критично важливими для досягнення ефективних результатів вивчення мови.

Методологія. У дослідженні використано якісний контент-аналіз для вивчення стратегій запитань у двох українських підручниках англійської мови для 11 класу: О. Карпюк (2019, стандартний рівень) та Л. Морської (2019, спеціалізований рівень). Емпіричний аналіз охопив 315 запитань з вправ, проаналізованих за двома критеріями: розподіл типів запитань та рівень когнітивного залучення. Теоретична основа ґрунтується на переглянутій таксономії Блума, теорії спланованого скафолдингу та стратегіях запитань на основі тексту.

Результати та обговорення. Аналіз виявив значні обмеження в сучасних українських підручниках англійської мови, зокрема надмірний акцент на уміннях нижчого когнітивного порядку (запам'ятовування та розуміння), неадекватне представлення запитань вищого порядку мислення та відсутність опцій для створення запитань учнями. Результати дослідження також вказують на відсутність ефективних технік текстоцентричних запитань у завданнях, спрямованих на вдосконалення компетентності учнів у читанні.

Висновки. Підкреслено необхідність покращення дизайну запитань в українських підручниках англійської мови для середньої школи, що сприятиме критичному мисленню, автентичному використанню мови та розвитку комунікативної компетентності школярів. Результати надають цінні висновки для розробників підручників та практиків класної роботи, спрямовані на оптимізацію навчального досвіду на основі вдосконалення технік запитань в українському контексті навчання іноземних мов.

Експериментальна підготовка майбутніх учителів до оцінювання змістового наповнення інтегрованого аудіювання та письма

Юлія Лавренчук — 2025-05-27

Постановка проблеми. Суспільні процеси, пов'язані з інтернаціоналізацією та стрімким розвитком технологій штучного інтелекту, які здатні забезпечувати базове оброблення та передавання інформації, спонукають освіту до реагування та модернізації підходів до навчання школярів та студентів. Деякі з обов'язків працівників, наприклад, пошук інформації та створення текстів, тепер можуть бути виконані роботизованими системами. Тому оновлення мовної освіти, відображене, зокрема, в імплементуванні інтегрованих умінь в середній та вищій школах, набуває особливої актуальності. Навчання та оцінювання інтегрованого аудіювання і письма своєю чергою потребує підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів в університетському середовищі.

Мета статті полягає у висвітленні перебігу та результатів експериментального навчання студентів А4.01 Теорія та методика навчання української мови і літератури, іноземної мови в основній школі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Методологія дослідження. Експериментальне навчання ґрунтувалося на підвалинах конструктивістського підходу до навчання. Формою проведення навчання було обрано воркшоп, який дозволив забезпечити активність та співпрацю студентів у конструюванні знань, а також ущільнити навчальний матеріал відповідно до програми дисципліни "Контроль і оцінювання результатів навчання". Воркшопи були розроблені на основі моделі Діас-Маджолі (Diaz-Maggioli, 2004) та адаптовані відповідно до навчального контексту. В експериментальних воркшопах, які тривали з грудня 2022 року по грудень 2024 року, взяли участь 25 студентів.

Результати. На основі обраних підходів та проаналізованої літератури були розроблені матеріали для експериментального навчання майбутніх учителів оцінювання змістового наповнення інтегрованого аудіювання і письма: шкали оцінювання, завдання для навчального воркшопу та матеріали для перед- та післяекспериментального зрізів. Визначено, що проведення спеціалізованих воркшопів сприяло розвитку здатності студентів педагогічних спеціальностей надавати якісний зворотних зв'язок.

Побіжність англійського мовлення: виклики та стратегії для студентів-філологів

Олег Януш — 2025-05-27

Постановка проблеми. У сучасному глобалізованому світі зростає важливість вільного володіння англійською мовою як засобом міжнародної комунікації. Особливої актуальності набуває розвиток побіжності англійського мовлення у студентів закладів вищої освіти, зокрема філологічних спеціальностей. Англійська мова стала панівною у науковій, діловій та дипломатичній сферах, що зумовлює необхідність якісного підготування майбутніх фахівців. Дослідження зосереджується на виявленні проблем, з якими стикаються студенти під час оволодіння побіжністю мовлення, та розробленні ефективних стратегій їх подолання.

Мета дослідження. Основною метою є аналіз розвитку побіжності англійського мовлення у студентів-філологів та втілення науково обґрунтованих стратегій її вдосконалення в межах вивчення фахової дисципліни.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході, що поєднує кількісні та якісні методи. Пропоновані автором стратегії спираються на інтерактивні методи навчання, використання сучасних технологічних інструментів, роботу з автентичними матеріалами, комунікативний підхід та взаємне навчання. Оцінювання результатів автор пропонує здійснювати під час проведення експерименту щодо покращення побіжності мовлення за допомогою 10-бальної шкали, що відповідає програмі підготовки студентів, які вивчають англійську як іноземну або другу іноземну мову, та якісного аналізу зворотного зв'язку від студентів.

Результати та обговорення. Автор наголошує на прямій кореляцію між регулярністю практики усного мовлення та рівнем його побіжності. Визначає основні проблемні аспекти, що потребують додаткової уваги: психологічні бар'єри, обмежений словниковий запас та недостатня автоматизація мовленнєвих навичок та умінь. Результати дослідження підтверджують ефективність обраного комплексу стратегій для розвитку побіжності англійського мовлення. Водночас виявлено необхідність подальшого вдосконалення методики викладання з урахуванням індивідуальних особливостей студентів та специфіки їх майбутньої професійної діяльності.

Методична типологія лексики китайської мови в аспекті навчання аудіювання

Євгеній Сімоніка — 2025-05-27

Статтю присвячено методичній типології лексики китайської мови, класифікованої за рівнем складності сприйняття та розуміння. Вказано на значні відмінності між китайською та українською мовами, що обумовлюють складність сприйняття китайських лексем. Важливо враховувати, зокрема, артикуляційні, графічні, структурно-композиційні та семантичні особливості китайської мови, а саме: тональність, складний словоподіл, омонімію, фонематичні відмінності. Для створення ефективної методичної типології лексики китайської мови запропоновано аналізувати різні аспекти, такі як кількість термінальних тонів, омонімію та полісемію лексем, схожість звукового складу з українською мовою, а також семантичні особливості. Під час дослідження, проведеного автором серед студентів-китаїстів І–ІІ курсу, встановлено: кількість термінальних тонів не впливає на складність сприйняття лексеми на слух; лексеми, звукові характеристики яких схожі на українські, сприймаються краще; варіації вокальних звуків китайської мови часто призводять до внутрішньомовної інтерференції, коли студенти чують дифтонги чи трифтонги замість одиничних звуків, і навпаки; сприйняття та розрізнення складоморфем у контексті є значно важчим, ніж поза контекстом, що свідчить про необхідність вивчення лексики у напрямі від складоморфем до композитів; чим вужчий семантичний діапазон слова і чим більше воно має диференційних ознак, тим його легше сприймати; композити без омонімії сприймаються краще за синтаксично вільні лексеми, а лексеми без омонімів – краще, ніж з омонімією. Головним фактором, що методично організує сприйняття на слух, визначено розуміння значення слова.

Підходи та принципи формування у студентів-тюркологів лінгвосоціокультурної компетентності в читанні засобами поетичного твору

Павло Полюхович — 2025-05-27

У статті проаналізовано підходи до формування лінгвосоціокультурної підходи до формування лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у студентів-філологів засобами поетичних творів, серед яких компетентнісний, комунікативний, лінгвосоціокультурний та герменевтичний. Компетентнісний підхід залучено для формування лінгвосоціокультурної компетентності, яку визначено як здатність інтерпретувати тексти та розуміти культурно марковану інформацію – фактуальну, фонову, літературознавчу, підтекстову, емотивно-оцінну, а також культурно марковану лексику і символіку образів. Герменевтичний підхід орієнтований на інтерпретацію текстів і передбачає розвиток умінь аналізу і інтерпретації поетичних творів. Основним способом досягнення цієї мети є вправляння в аналізі, результатом навчання має бути здатність аналізувати твір і інтерпретувати різні види інформації. Комунікативний підхід охоплює інтеграцію читання з говорінням, використання автентичних творів для розвитку компетентності та контроль умінь читання, розуміння та інтерпретації культурно маркованої інформації та мовних одиниць. Лінгвосоціокультурний підхід закцентовано на навчанні культурно маркованих одиниць, пізнанні культури через ці одиниці, використанні поетичного твору для формування країнознавчих знань, а також розширенні культурологічних знань через реінтерпретацію твору. Основними принципами навчання визначено такі: принцип автентичного характеру мовних матеріалів, орієнтації на формування компетентності, взаємопов'язаного навчання мови і культури, урахування рідної мови та культури, розвитку креативності студентів, комунікативної спрямованості навчання, опори на мовні одиниці, залучення додаткових джерел інформації, попереднього вивчення культурного контексту поетичного твору.

Розвиток креативності в мовленні відповідно до стандартів PISA: перетин освітніх траєкторій університету та середньої школи

Олеся Любашенко — 2025-05-27

У статті винесено на обговорення результати дослідження креативності у мовленні як лінгводидактичної проблеми, пов'язаної з PISA-моніторингом українських школярів. Студентам магістерської програми університету, що готуються стати вчителями української та англійської мов, запропоновано структурований навчальний модуль розвитку креативності, змістом якого є аналіз звітів PISA, надання узагальнення методичних рекомендацій для викладання мов у середній школі, апробація колективного текстотворення та самооцінка креативності згідно з вимогами PISA. Авторами запропоновано специфічні для розвитку мовлення критерії та об'єкти оцінювання креативності на засадах когнітивного та комунікативного підходів. Виконання студентами завдань PISA заявлено як ключовий компонент підготовки до якісного оцінювання креативності школярів у майбутній учительській практиці. Серед критеріїв та об'єктів, що повинні використовуватися для оцінювання креативності мовлення: оригінальність і новизна ідеї, мовна майстерність і вміння експериментувати з мовними формами та стилем, діалогічність, структурна цілісність та інтеграція елементів тексту. Аналіз успішності навчального модуля визначено за допомогою методів дискусії та анкетування. Результати дослідження стануть у пригоді під час розроблення освітніх програм з підготовки вчителів української й англійської мов в університетах і типових освітніх програм у середній школі.

Формування професійних компетентностей майбутніх учителів-філологів у процесі педагогічної практики

В'ячеслав Шовковий — 2025-05-27

Статтю присвячено формуванню професійних компетентностей майбутніх учителів-філологів у процесі педагогічної практики, зокрема визначенню видів діяльності, які студенти-практиканти (майбутні вчителі-філологи) можуть виконувати під час проходження педагогічної практики та які спрямовані на набуття ними компетентностей, передбачених професійним стандартом "Вчитель закладу загальної середньої освіти". Відповідно до професійного стандарту освітній процес вимагає від педагога розвитку множинних компетентностей, які сприяють успішному виконанню його функцій в школі. У статті детально розглянуто шляхи набуття низки компетентностей (мовно-комунікативної, предметно-методичної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної компетентності, інклюзивної, здоров'язбережувальної, прогностичної, організаційної, оцінювальноаналітичної компетентності, а також компетентності педагогічного партнерства та здатності до навчання протягом усього життя) через практичну діяльність майбутніх учителів. Кожна компетентність описана через конкретні види діяльності та заходи, які студенти можуть виконувати під час педагогічної практики для досягнення високих результатів у навчанні. Процес набуття компетентностей передбачає проведення уроків, позаурочних заходів, участь у науково-педагогічних проєктах, аналіз законодавчих актів та навчальних програм, а також використання цифрових технологій. У підсумку, дослідження доводить, що професійні компетентності майбутнього вчителя не тільки забезпечуються теоретичною підготовкою, але й є наслідком активної практичної діяльності, що сприяє їх формуванню і вдосконаленню.