Анали Мечниковського Інституту

National AIDS Control Organisation - National Tuberculosis Elimination Programme, India: Should they go hand in hand?

2026-01-21T10:49:24+02:00

Introduction: Tuberculosis (TB) and human immunodeficiency virus/acquired immunodeficiency syndrome (HIV/AIDS) comprise the major burden of infectious disease in resource-limited countries. In the individual host, the two pathogens, Mycobacterium tuberculosis and HIV, potentiate one another, accelerating the deterioration of immunological functions. Aim: The aim of this study was to compare prevalence of HIV infection in two cohorts of patients: First, people who sought help on their own (client initiated) as well as those who were referred by a doctor or health care provider (provider initiated) coming to Sampoorna Suraksha Kendra (SSK). Second, Among all patients referred from National Tuberculosis Elimination Programme (NTEP) and hence to assess whether linking of National AIDS Control Organisation (NACO) with NTEP is a useful government policy or not. Co-morbidities among HIV positive patients were also studied. Methods: A seven-month (April 2024 to October 2024) document review was done on 6880 patients (including both client initiated as well as provider initiated) who came to SSK. These patients included 1072 patients referred from NTEP. Data analysis was done by using SPSS version 20 software. Results: HIV incidence among all 6880 screened patients in SSK was 0.97% (67patients). After excluding in-referrals from NTEP (1072 patients), 1.03% (60 patients)were HIV positive.Among 4S (cough, fever, weight loss and/or night sweats) symptomatic patients referred from NTEP (i.e. 1072 patients), 0.65% (7patients) were HIV positive. Although 13.2% (7 out of 53 patients) pulmonary TB positive patients which were referred from NTEP were also found to be HIV positive. Conclusion: In-referral of TB positive patients from NTEP for HIV screening is a useful government policy but referral of all patients (i.e. both TB positive and TB negative) from NTEP should be re-considered.

Сучасні тенденції та перспективи у розробці фармацевтичних композицій пролонгованої дії на основі полі(лактид-ко-гліколіду): огляд літератури

2026-02-15T13:34:31+02:00

Розробка лікарських засобів із пролонгованою дією є актуальним та перспективним напрямком сучасної фармацевтичної науки і практики. Одним із найкращих полімерних носіїв для створення пролонгованих лікарських форм вважається полі(лактид-ко-гліколід) (PLGA), що обумовлено його біосумісністю, здатністю до біодеградації та керованими фізико-хімічними властивостями. Мета роботи – систематичний аналіз наукової літератури щодо використання полі(лактид-ко-гліколіду) у розробці фармацевтичних композицій пролонгованої дії, що включає характеристику фізико-хімічних властивостей полімеру, дослідження асортиментного портфелю лікарських засобів на його основі, огляд методів їхнього отримання, а також визначення перспективних напрямів подальших наукових розвідок. Матеріали та методи. Методологія дослідження ґрунтувалася на комплексному аналітичному огляді наукових робіт, які опубліковані у журналах, що індексуються в міжнародних науково-метричних базах даних Scopus і Web of Science, а також представлені у спеціалізованій базі PubMed. У роботі застосовано методи критичного аналізу, структуризації інформації, порівняльної оцінки даних та узагальнення результатів. Результати. У даній роботі проведено аналітичний літературний огляд щодо використання полімерного носія PLGA для розробки фармацевтичних композицій з контрольованим і пролонгованим вивільненням активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ). Описано методи синтезу та фізико-хімічні властивості PLGA, а також встановлено ключові фактори, що впливають на деградацію полімеру. Здійснено комплексний аналіз фармацевтичного ринку лікарських засобів на основі PLGA. Охарактеризовано різні типи ін'єкційних фармацевтичних композицій на основі PLGA, а саме систем на основі полімерних мікросфер та гелей, що після введення підшкірно формують in situ імпланти, включно з аналізом механізмів вивільнення АФІ з цих форм. Проаналізовано сучасні перспективні методи отримання мікросфер PLGA з пролонгованим вивільненням АФІ, такі як емульгування, коацервація, розпилювальне сушіння, метод надкритичних рідин та мікрофлюїдні технології. Охарактеризовано властивості гелів, що формують in situ імпланти, включаючи механізми фазової інверсії та фактори, що впливають на кінетику вивільнення АФІ із розроблених рецептур. Визначено основні складнощі у розробці фармацевтичних композицій на основі PLGA, зокрема проблему початкового швидкого вивільнення АФІ, відсутність стандартизованих методів оцінки кінетики вивільнення діючих речовин та вплив варіативності властивостей полімеру на відтворюваність характеристик готових лікарських форм. Висновки. Результати дослідження підкреслюють ефективність використання PLGA як полімерного носія для створення високоефективних лікарських засобів із пролонгованою дією, які застосовуються для лікування широкого спектру захворювань. Ключовими завданнями майбутніх наукових розвідок є розробка та валідація стандартизованих методів вивчення кінетики вивільнення діючих речовин, а також оцінки ефективності PLGA-систем із застосуванням кореляції між in vitro та in vivo дослідженнями. Крім того, актуальним напрямом залишається створення уніфікованих підходів до контролю якості виробничих процесів для забезпечення відтворюваності та стабільності інноваційних фармацевтичних композицій на основі PLGA.

Зміни в етіології кандидозів: аналіз частоти виявлення Candida spp. серед пацієнтів з запальними захворюваннями дихальних шляхів у Харківському регіоні, Україна (2019-2021)

2026-02-24T12:25:48+02:00

У клінічній практиці інвазивні мікози набувають дедалі більшого значення через зростання захворюваності у світі, швидке поширення резистентних штамів та критичну нестачу нових протигрибкових препаратів. Провідна етіологічна роль у розвитку мікотичних інфекцій належить грибам роду Candida, серед яких вид Candida albicans залишається традиційно домінуючим, проте епідеміологічна картина кандидозу поступово змінюється через збільшення частки групи Candida non-albicans у мікотичній патології. Метою цього дослідження було вивчення поширеності та видової структури клінічно значущих ізолятів Candida spp ., що циркулюють серед пацієнтів із запальними захворюваннями дихальних шляхів – мешканців міста Харкова та Харківської громади (Україна). Матеріали та методи. Протягом трирічного періоду спостереження (з 2019 по 2021 рік) автори провели мікробіологічне дослідження клінічного матеріалу (зразків слизової оболонки ротоглотки) від 1150 осіб із запальними захворюваннями дихальних шляхів. Лабораторна діагностика включала стандартний набір мікологічних методів, а остаточна ідентифікація та тестування на чутливість до протигрибкових препаратів проводилися за допомогою автоматизованої системи Vitek2 Compact. Результати та обговорення . Отримані результати свідчать про зростання персистенції Candida spp . у групах спостереження з 3,7% у 2019 році до 4% у 2020 році та 5,7% у 2021 році. У групі non-albicans домінував вид Candida krusei – 6,9%, інші види Candida виділялися значно рідше: C. glabrata, C. tropicalis, C. kefyr – 4,3%, 3,4%, 2,6% відповідно. Було вивчено профіль чутливості виділених ізолятів до ітраконазолу, флуконазолу та вориконазолу: штами Candida non-albicans продемонстрували підвищену стійкість до ітраконазолу (42,8%) та вориконазолу (57,2%), тоді як ізоляти C. albicans характеризувалися вищим рівнем резистентності до флуконазолу (31,6%). Аналіз отриманих результатів дозволяє прогнозувати подальше зростання інфекційних ускладнень, спричинених Candida, серед пацієнтів із запальними процесами дихальних шляхів, що може вимагати обов'язкового лабораторного контролю та корекції терапевтичного лікування з метою запобігання виникненню інвазивного кандидозу.

Medical Technologies: Pharmaceutical Cosmetology, Cosmeceuticals – Opportunities and Limitations

2026-02-26T20:46:24+02:00

Introduction. Pharmaceutical cosmetology is an interdisciplinary field at the junction of pharmacy, dermatology, and aesthetic medicine. The active development of cosmeceuticals is associated with the growing demand for products that combine a cosmetic effect with a biological effect on the skin. At the same time, the lack of a single regulatory status and mandatory randomized clinical trials creates several scientific and legal challenges. Purpose. To analyze the possibilities and limitations of cosmeceuticals in pharmaceutical cosmetology from the standpoint of modern medical technologies, evidence-based medicine, and pharmaceutical care. Methods. A systematic literature review was conducted using the PRISMA protocol using the PubMed, Scopus, Web of Science and Cochrane Library databases for 2015–2026. Out of 1243 publications, 62 sources with evidence levels I–II according to the Oxford Centre for Evidence-Based Medicine were selected after screening. Results. The article summarizes modern technological platforms of cosmeceuticals, including nanoemulsions, liposomes, multiple emulsions, and probiotic complexes, which increase the bioavailability of active ingredients by 3-5 times. The main groups of cosmeceutical active ingredients and their clinical efficacy in photoaging, acne, hyperpigmentation and alopecia are systematized. The importance of pharmaceutical care and consulting algorithms for increasing the safety of cosmeceutical use is shown. The prospects for personalized cosmeceuticals based on genetic tests and artificial intelligence are identified. Regulatory gaps in the USA, EU and Ukraine are outlined. Conclusions. Cosmeceuticals are a promising direction of integration of pharmacy, dermatology, and digital technologies, which demonstrates proven effectiveness in mild forms of dermatoses and prevention of photoaging. Further development requires standardization of the term, development of national regulatory approaches and implementation of pharmacovigilance systems.

Differential Diagnostic and Therapeutic Tactics of Pleurisy in Pancreatitis and Hepatitis: ABC and ABC/VED Analysis of Pathogenetic Pharmacotherapy

2026-02-26T19:45:26+02:00

Introduction. Pleurisy associated with pancreatitis and liver diseases is accompanied by malabsorption and deficiency of fat-soluble vitamins, which justifies the use of vitamin pathogenetic pharmacotherapy. At the same time, the structure of the pharmaceutical market of vitamin drugs may not meet real clinical needs, which requires pharmacoeconomic assessment. Purpose. Clinical and pharmaceutical justification of the use of vitamin pharmacotherapy in patients with exudative pleurisy on the background of pancreatitis and hepatitis based on the analysis of the frequency of prescriptions and integrated ABC/VED-analysis of the range of drugs. Materials and methods. A retrospective observational study of 398 patients with exudative pleurisy who underwent inpatient treatment was conducted. The frequency of prescribing vitamin A, vitamin D, vitamin E and vitamin K as part of complex pharmacotherapy was analyzed. The pharmaceutical analysis included a study of the range of vitamin drugs registered in Ukraine using structural ABC analysis, clinically oriented ABC analysis by frequency of prescriptions and VED classification. Results. Established that the range of fat-soluble vitamins is represented by 19 drugs, among which vitamin E drugs dominate (68.42% of positions). Clinical analysis showed that vitamin E was the most frequently prescribed active pharmaceutical ingredient in patients with pancreatogenic and hepatogenic pleurisy. Integrated ABC/VED analysis identified vitamin E drugs as the priority category AV, while vitamin D and vitamin A formed the BE group, and vitamin K - the CD group. A discrepancy between the structure of the pharmaceutical market and the real clinical need was revealed, which indicates the duplication of trade names of vitamin E preparations.

Порівняльне дослідження елементного складу листя бузку звичайного сортів аметист та Надія

2026-02-13T12:06:11+02:00

Вступ. Макро- та мікроелементи є важливими та цінними складовими загальної гомеостатичної системи людського організму, які життєвонеобхідні для регуляції діяльності всіх органів та систем. Функціональне значення та біологічна цінність макро- та мікроелементів проявляється на всіх рівнях життєдіяльності: клітинному, молекулярному, субклітинному, тканинному, а також на рівні всього організму. Вони забезпечують активацію більшості ферментативних систем організму, сприяють стимуляції процесів тканинного дихання, активують процеси енергетичного обміну, кровотворення, впливають на імунні реакції, синтез біологічно активних сполук та різних гормонів, метаболізм білків, ліпідів, нуклеїнових кислот, вуглеводів та корегують різні вільнорадикальні процеси в людському організмі. Найбільш цінними елементами є натрій, калій, кальцій, магній, ферум, цинк та фосфор. Натрій необхідний у транспорті амінокислот і глюкози до клітин організму, підтримує осмотичний баланс у клітинах, а також забезпечує стабільний рівень pH крові, проведення нервових імпульсів і скорочення серцевого м'яза. Не менш важливе значення має калій, який регулює та забезпечує нормальний артеріальний тиск, а також підтримує стабільний серцевий ритм. Калій виконує важливу роль у різних фізіологічних реакціях, а його нестача або значна концентрація може впливати на стан здоров'я людини. Кальцій забезпечує активацію таких ферментів, як ліпаза підшлункової залози та синтез нейромедіатору ацетилхоліну. Магній є важливим для проведення ферментативних реакцій в організмі людини, метаболізму поживних речовин, він забезпечує передачу нервових імпульсів, підтримку сталої температури тіла. Завдяки здатності вступати у зворотні хелатоподібні зв’язки з органічними речовинами магній забезпечує перебіг численних біохімічних реакцій. Mg²⁺ є внутрішньоклітинним катіоном, де за кількістю посідає друге місце після К⁺ і міститься головним чином у мітохондріях, ядрі та рибосомах. До 90 % інтрацелюлярного Mg²⁺ зв’язано з АТФ, тому рівень АТФ є одним з основних чинників, що лімітують його запаси. Іони Mg²⁺ входять до складу 13 металопротеїнів, понад 300 ферментів. У організмі Mg²⁺ виконує ряд важливих функцій: бере участь у синтезі нуклеїнових кислот та білків, сприяє утворенню жирів (синтез ліпопротеїнових комплексів на рибосомах), регулює баланс триацилгліцеринів і ліпопротеїнів високої та низької щільності. Ферум є необхідним елементом складової міоглобіну, гемоглобіну та низки ферментів, що відіграють важливу роль в окисненні еритроцитів, а також забезпечує функціювання нервової системи та профілактику розвитку анемії в організмі. Цинк забезпечує стабільну діяльність різних ферментів (карбоангідрази РНК-полімерази, алкогольдегідрогенази, та алкенфосфатази). Відсутність у раціоні харчування цинку може стати основною причиною затримки статевого дозрівання, випадання волосся, порушення загоєння ран та емоційних розладів. Фосфор є одним з найважливіших елементів, що відповідає за розвиток плоду, вироблення сперми та відповідну функцію імунної відповіді, а також є компонентом понад 240 ферментів. Значний дефіцит фосфору в організмі супроводжується комплексною дисфункцією всіх органів та систем. У організмі людини в залежності від кількості всі елементи умовно поділяють на макроелементи (Cl, P, Mg, K, Na, Ca), кількісний вміст яких сягає від 10 % до 0,001 % від маси тіла, та мікроелементи (Ge, B, Cr, Sn, Zn, F, I, Co, Si, Li, Mn, Cu, Mo, Ni, Se, V, Fe), концентрація яких становить від 0,001 % до 0,000001 % маси тіла. Макро- та мікроелементи, без яких різноманітні фізіологічні процеси в організмі є неможливими, називаються ессенціальними (кальцій, селен, цинк, ферум, хром, купрум, йод, манган, молібден, кобальт). Саме тому пошук нових рослинних джерел перспективних за вмістом макро- та мікроелементів є актуальним напрямком фітохімічних досліджень. Бузок звичайний та його сорти, що культивуються на території України, можуть бути багатими на різні елементи, оскільки містять цінні біологічно активні сполуки (іридоїди, лігнани, флавоноїди, дубильні речовини, елеутерозиди, ефірну олію тощо). Метою роботи є вивчення макро- та мікроелементного складу листя бузку звичайного сортів Аметист та Надія для визначення їх потенціалу як джерел макро- та мікроелементів. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження було листя бузку звичайного сортів Аметист та Надія, заготовлені на ділянках ботанічного саду НФаУ, висушені конвекційним способом та подрібнені. Отримані порошки були використані для визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних сполук методом атомно-адсорбційної спектроскопії. Результати та їх обговорення. У листі бузку звичайного сортів Аметист та Надія виявлено по 18 макро- та мікроелементів, з яких домінували калій (3330,00-3200,00 мкг/100 г), магній (550,00-500,00 мкг/100 г), кальцій (1000,00–985,00 мкг/100 г) та кремній (440,00-400,0 мкг/100 г). Серед мікроелементів у досліджуваних сортах бузку звичайного у найменшій кількості знаходилися нікель (0,45-0,30 мкг/100 г), молібден та плюмбум (<0,03 мкг/100 г). Концентрація важких металів, таких як кобальт, кадмій, арсен та меркурій були в межах гранично допустимих концентрацій, що повністю відповідає вимогам Державної фармакопеї України до рослинної сировини. Висновки. Методом атомно-емісійної спектроскопії у листі бузку звичайного сортів Аметист та Надія було проведене дослідження вмісту мікро- та макроелементів. У досліджуваній сировині було виявлено накопичення 18 елементів, які за кількісним вмістом варіювали незначно із переважанням у листі рослини сорту Аметист. За вмістом у обох досліджуваних сортах переважали калій, магній, кальцій та кремній. Зважаючи на те, що на вміст калію припадало понад 50 % від загального вмісту мінеральних сполук, листя бузку звичайного може бути використано як перспективне джерело лікарських засобів для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань.

Characteristics of Balms (Balsams) as drugs and cosmetics. Analysis of domestic pharmaceutical market

2026-02-24T12:19:21+02:00

The aim of the study. Data systematization of Ukrainian regulatory documents regarding the definition of Balms (Balsams) as medicinal and cosmetic remedies, their classification, formulation peculiarities and application; study of the domestic market of drugs and cosmetics distributed in the dosage form of Balms (Balsams). Materials and Methods. The data sources included the publications of domestic and foreign scientists, the State Register of Medicinal Products of Ukraine, the Compendium reference book, mobile application tabletki.ua. Information-analytical and marketing research methods were used. Results. "Balsams" as plants raw materials, are a type of oleoresins containing solutions of diterpenes in benzoic and/or cinnamic acids and their esters, namely: balsam of Peru, balsam of Tolu, benzoin, storax. They have a long history of applications in medicine, aromatherapy and cosmetology. An analysis of the nomenclature, composition of APIs and excipients, as well as the medical use of registered drugs in the dosage form "balm", and those drugs that use the term "balm" in their trade name was conducted. We have proposed terms to define “Balms for oral application” and “Balms for cutaneous application”. The definition, expanded classification, formulation ingredients of cosmetic balms for various functional purposes are provided. Conclusions. Today in Ukraine there are no valid regulatory documents regulating the definition and quality control of both medicinal and cosmetic Balms (Balsames). However, on the pharmaceutical and, especially, on the cosmetic market, drugs and cosmetic products called Balsames (Balms) are widely represented. All medical and cosmetic Balms regardless of their functions contain complex of active plant ingredients and cause intense action on the skin, their appendages or whole body.

Study of the content of hydroxycinnamic acids in carrot root crops depending on their storage period

2026-02-14T19:59:27+02:00

Вступ. Морква посівна (Daucus carota L.) з родини Селерові (Apiaceae) культивується у багатьох країнах світу як овочева культура. Моркви коренеплоди вживають у свіжому та переробленому вигляді. В Україні переважно вирощують сорти цієї культури Яскрава, Нантська харківська, Оленка, які внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Моркви коренеплоди мають високу харчову, лікувально-профілактичну цінність та можливість тривалого зберігання. Хімічний склад коренеплодів представлений фенольними сполуками, зокрема флавоноїдами, гідроксикоричними кислотами, танінами, стероїдами, тритерпеноїдами, поліацетиленами, вуглеводами, вітамінами та провітамінами, мінеральними комплексами. Особливої уваги заслуговують фенольні сполуки, зокрема гідроксикоричні кислоти. Ці речовини виявляють антиксидантну, кардіопротекторну, гепатопротекторну, протизапальну, протиракову активність, покращують травлення, функції серцево-судинної та нервової системи. Отже, гідроксикоричні кислоти є цінними нутрієнтами моркви посівної коренеплодів, завдяки яким ця сировина є корисним харчовим та лікувально-профілактичним продуктом. Дослідження вмісту біологічно активних гідроксикоричних кислот у залежності від первинної обробки сировини та терміну її зберігання є актуальним. Метою роботи було визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах сортів Яскрава, Нантська харківська, Оленка в залежності від терміну їх зберігання. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були моркви посівної коренеплоди сортів Яскрава, Нантська харківська, Оленка. Сировину заготовляли наприкінці жовтня 2025 року у Харківській області (Україна). Коренеплоди після заготівлі відділяли від надземної частини, промивали у холодній воді, просушували, видаляли дрібні корені та зберігали у холодильнику за температури +7-8 °C упродовж 3 місяців. Для експерименту з моркви коренеплодів свіжих через 1, 2 та 3 місяці зберігання відбирали зразки, сировину різали ножем на смужки розміром 1,0´0,5 см та висушували їх у сушильній шафі за температури 45-50 °C. Вміст гідроксикоричних кислот визначали спектрофотометричним методом за методикою національної частини монографії «Кропиви листя» ДФУ 2.0.3. Отримані результати опрацьовано методом математичної статистики. Результати та обговорення. За даними літератури відомо, що технологічна обробка моркви коренеплодів викликає стрес і стимулює накопичення гідроксикоричних кислот. Нами було досліджено мінімально технологічно оброблену сировину моркви посівної трьох сортів, які переважно культивують в Україні. У результаті досліджень встановлено, що протягом першого місяця зберігання моркви посівної коренеплодів усіх досліджуваних сортів спостерігалось збільшення вмісту гідроксикоричних кислот у декілька разів, що не суперечило даним літератури. Рекордсменом по накопиченню гідроксикоричних кислот у підземних органах моркви посівної після першого місяця зберігання виявився сорт Нантська харківська (2,66 ± 0,05 %). У коренеплодах сорту Яскрава вміст досліджуваних сполук збільшився у 3,5 рази, сорту Нантська харківська – у 3,8, сорту Оленка – у 3,6 рази. Упродовж подальшого зберігання моркви корнеплодів вміст гідроксикоричних кислот дещо зменшувався. Через 2 місяці вміст гідроксикоричних кислот у сировині моркви сорту Яскрава знизився у межах відхилення, через 3 місяця – на 0,13 ± 0,01 %. Коренеплоди сорту Нантська харківська втратили на 2 місяць зберігання 3,76 % гідроксикоричних кислот, на 3 місяць – 6,77 % по відношенню до 1 місяця. У сировині моркви посівної сорту Оленка зниження вмісту досліджуваних фенольних кислот дорівнювало 6,57 % на 2 місяць та 13,13 % на 3 місяць зберігання. Зниження вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах на 3 місяць зберігання у порівнянні з 2 місяцем для усіх досліджуваних сортів було незначним. Висновки. У результаті визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у моркви посівної коренеплодах сортів Яскрава, Нантська харківська та Оленка виявлено збільшення вмісту цих сполук у досліджуваній сировині в 3,5-3,8 рази через 1 місяць та незначне зниження їхнього вмісту через 2 та 3 місяці зберігання коренеплодів за температури +7-8 °C. Отже, моркви посівної коренеплоди досліджуваних вітчизняних сортів селекції можуть бути корисним джерелом необхідних для організму людини нутрієнтів, зокрема гідроксикоричних кислот, протягом тривалого зберігання, що безумовно дозволить покращити якість харчування широких верств населення нашої країни.

Дослідження вуглеводного складу Свербіжниці польової трави

2026-02-10T21:55:22+02:00

Вступ. Однією з рослин України, використання якої рекомендується для лікування широкого кола різних захворювань, є свербіжниця польова (Knautia arvensis (L.) Coult.) – багаторічна трав'яниста євразійська рослина, широко поширена майже по всій Європі, в Україні, зустрічається у районах північно-західної Африки та Азії. Рослину традиційно використовують як антисептичний, протизапальний, відхаркувальний, кровоочисний засіб. Ідентифікація та дослідження кількісного вмісту полісахаридів (ПС) свербіжниці польової трави є доцільним та актуальним напрямком досліджень. Мета. Порівняльне визначення кількісного вмісту фракцій полісахаридів у свербіжниці польової траві: водорозчинних полісахаридів (ВРПС), пектинових речовин (ПР), а також геміцелюлоз (ГЦ) А та ГЦ Б з різних локацій зростання – Харківської та Вінницької областей та ідентифікація і визначення кількісного вмісту моносахаридного складу кожної з полісахаридних фракцій. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження була свербіжниці польової трава, яку заготовляли на територіях Харківської і Вінницької областей на початку цвітіння (травень-червень 2025 року). Сушіння сировини здійснювали повітряно-тіньовим способом за температури не вище ніж 25 °С. Результати та їх обговорення. У результаті проведених досліджень свербіжниці польової трави різних локацій збору вперше було виділено полісахаридні комплекси за фракціями, виявлено їх мономерний склад та визначено кількісний вміст. Висновки. Серед фракцій у полісахаридному комплексі свербіжниці польової трави домінують фракції ПР, вміст яких складає 8,77±0,06% (для зразка з Вінницької області і 8,07±0,12% (для зразка з Харківської області). Отримані результати щодо фракційного складу полісахаридного комплексу свербіжниці польової трави свідчать про перспективність застосування у медичній практиці свербіжниці польової трави та будуть використані при розробці методик контролю якості на лікарську рослинну сировину та субстанції на її основі.

Порівняльний аналіз вмісту летких компонентів у траві Шоломниці високої та Шоломниці білуватої

2025-12-23T14:24:49+02:00

Вступ. Рослини роду шоломниця містять широкий спектр біологічно активних речовин, основними з яких є флавоноїди, терпеноїди та іридоїди. Дані рослини традиційно використовуються як заспокійливий засіб для лікування нервових розладів. А також вони мають широкий спектр біологічної активності, включаючи антиоксидантну, протизапальну, противірусну, антибактеріальну, нейропротекторну, протипухлинну та гепатопротекторну дії. Шоломниця висока широко застосовується у традиційній медицині. Настій із трави даної рослини використовують як відхаркувальний, а також сечогінний і заспокійливий засіб при таких станах, як підвищений артеріальний тиск та набряки. Шоломниця білувата володіє протизапальними та жарознижувальними властивостями. Оскільки у доступних нам джерелах літератури ми не знайшли достатньо інформації про вміст летких сполук у даних видах шоломниці, тому актуальним було дослідити та порівняти їх вміст, використовуючи газову хромато-мас-спектрометрію. Мета дослідження – визначити та порівняти якісний склад та кількісний вміст летких сполук у траві досліджуваних рослин. Матеріали та методи дослідження. Матеріалом для досліджень були трава S. albida та S. altissima, які заготовляли на дослідних ділянках Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Кількісний вміст летких сполук визначали використовуючи ГХ/МС метод. Результати. Дослідження летких сполук шоломниці білуватої та шоломниці високої дозволило ідентифікувати 35 та 22 компоненти відповідно. Сумарний вміст цих речовин у першому виді склав 902,95 мкг/г, а в другому — 391,63 мкг/г. Аналіз виявив 15 спільних компонентів, серед яких кількісно переважали гермакрен D та ліналоол. Висновок. Завдяки наявності цих сполук, що мають седативні та антиоксидантні властивості, обидва види шоломниці є потенційною сировиною для створення нових фармацевтичних препаратів.