Науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія»

Вплив соціально-психологічних чинників інформа-ційної діяльності на прийняття управлінських рі-шень

Вікторія Шабуніна — 2023-12-21

Мета статті – здійснити комплексний аналіз соціально-психологічних чинників інформаційної діяльності та з’ясувати їх вплив на прийняття управлінських рішень. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи вивчення проблематики, зокрема аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення і абстрагування, оглядово-аналітичного, класифікаційного методів, а також опису та порівняння, що дозволило досягти поставленої мети. Сукупність застосованих методів уможливила з’ясування ролі соціально-психологічних чинників інформаційної діяльності, настанов і стереотипів у підготовці та реалізації ефективних управлінських рішень. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні основних підходів до проблеми забезпечення ефективної управлінської діяльності, адекватного сприйняття інформації та прийняття обґрунтованих рішень в інформаційній сфері. Автори констатують, що результативна управлінська діяльність має будуватися на усвідомленні реальних соціально-психологічних явищ, які супроводжують економічні, політичні та духовно-ідеологічні процеси суспільного розвитку, на врахуванні співвідношення управлінських зусиль влади і внутрішніх тенденцій розвитку суспільства, на знаннях психологічних особливостей індивідуальної і групової поведінки, психологічних основ управлінського спілкування та здійснення управлінського впливу. Висновки. Проведене дослідження дозволило стверджувати, що від правильності прийнятого рішення залежить ефективність діяльності організації, в тому числі й інформаційної установи. Запропоновано найбільш імовірні напрями застосування досягнень психології особистості у сфері інформаційної діяльності. Зазначено, що існують різні підходи до процесу прийняття рішень – інтуїтивний, раціональний та заснований на судженнях. Наголошено, що між типами рішень і підходами до їх прийняття є певна залежність. Розглянуто механізм групового впливу на поведінку окремих індивідів і прийняття колективних рішень та запропоновано дієвий спосіб подолання цього феномену. Схарактеризовано основні етапи прийняття управлінських рішень та визначено проблеми, які виникають на кожному з етапів. Названі основні помилки, яких припускаються керівники у процесі інформаційної діяльності, готуючи рішення. Наголошено, що на процес прийняття керівником ефективних управлінських рішень суттєво впливають об’єктивні та суб’єктивні чинники. Автори підкреслюють, що необхідною й достатньою умовою ефективного розв’язання конкретної проблеми є наявність у децидента характеристик, що входять до об’єктивного набору психологічних якостей, зокрема рівня знань для оцінки ситуації, навичок для вирішення подібних проблем, певних здібностей, уміння знайти вихід із ситуації з урахуванням зовнішніх та організаційних умов, уміння передбачати результат своєї діяльності й визначати своє ставлення до проблеми.

Ключові слова: інформація, інформаційна діяльність, психологічні механізми, соціально-психологічні чинники, управлінські рішення.

ЕЛЕКТРОННИЙ АРХІВ ЯК ЗАСІБ ШВИДКОГО ДОСТУПУ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Руслан Кравець — 2023-12-21

Мета роботи – здійснити комплексний аналіз документообігу міської ради та розробити моделі, що висвітлюватимуть внутрішні процеси електронного документообігу після його впровадження в установі. Методологія дослідження полягає в вивченні наукових праць, що висвітлюють методи роботи електронних архівів та зберіганні у них електронних документів, аналізі діяльності міської ради у впровадженні інформаційних технологій в процес роботи установи та підбір необхідного програмного забезпечення, вивчаючи економічні можливості установи та перспективи використання тих чи інших електронних продуктів у сфері документообігу. Наукова новизна полягає розширенні розуміння необхідності модернізації документообігу в державних установах України, шляхом аналізу перспектив таких нововведень, деталізації внутрішніх процесів електронного архіву та вибору технологічного вирішення поставлених цілей. Висновки. Переведення державних установ на електронні архіви дасть змогу пришвидшити процеси документообігу та дозволить економити на забезпеченні фізичних архівів. Впровадження онлайн рішень для документообігу стає дедалі поширенішим явищем, адже Україна стрімкими темпами цифровізується, однак залишаються і проблемні сектори, як от установи у невеликих містах та селах. Процес впровадження електронних архівів на базі професійних систем коштує чималих грошей, однак, якщо громада не володіє необхідними коштами, це можна реалізувати цілком безкоштовно, з допомогою «Google Таблиці». Система електронних архівів дозволить установам працювати не лише ефективніше, але і безпечніше, адже у час війни завжди існують ризики для працівників, тож у разі необхідності, доступ до системи буде із будь-якого місця, де є доступ до інтернету.

Ключові слова: електронний архів, документообіг, інтернет, інформація, цифрові ресурси, модернізація.

ЕЛЕКТРОННА КУЛЬТУРА: ДОСЯГНЕННЯ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ

Тетяна Лебідь — 2023-12-21

Мета статті полягає у розгляді правових та організаційних аспектів діджтталізації електронної культури та окреслення основних проблем її досягнення. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації матеріалів, індукції та дедукції. Наукова новизна. Дане дослідження є однією з перших комплексних праць у сфері електронної культури, спрямоване на формування єдиного комплексу знань у обраній сфері. Проведено аналіз правового поля України в системі електронної культури. Досліджено особливості досягнення визначених в нормативних документах напрямків, та проблемних аспектів, що перешкоджають нереалізації окремих запланованих цілей. Обґрунтовано підходи до визначення віртуальних музеїв. Визначено чинники, що перешкоджають цифровізації та охороні культурної спадщини. Висновки. На сьогодні недостатньо дослідженими основні проблеми та досягнення у сфері застосування передових технологій у сфері культури, а точніше, збереженні культурної спадщини, в тому числі у музеях. Враховуючи сучасні реалії, музеї залишаються основними гарантами збереження історичного й культурного надбання українського народу, які продовжують щоденно взаємодіяти з відвідувачами та відповідати на потреби суспільства. Новітні технології дають можливість перегляду творів відомих митців у віртуальних музейних середовищах, що забезпечує доступність культурної спадщини для широкого загалу, особливо маломобільних груп населення. Цифрові технології відкривають можливість наочно передати інформацію різним аудиторіям, дозволяючи кожному вибрати контент, який найбільше відповідає його інтересам. Вони допомагають не лише зберігати та обліковувати дані про пам’ятки, але і фактично комунікувати з відвідувачами. Регулярне оновлення інтерактивного контенту об'єктів дозволяє встановлювати зв'язок з сучасною публікою, для якої технології мають важливе значення, трансформуючи їх із пасивних спостерігачів у активних глядачів.

Ключові слова: електронна культура, правове забезпечення цифровізації культури, віртуальний музей, е-Спадщина.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ТА МОНІТОРИНГУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Наталія Калюжна — 2023-12-21

Мета статті – дослідити, описати та проаналізувати принципи роботи, зокрема функціональні можливості, сучасних сервісів та інструментів, призначених для моніторингу, підтримки й аналізу розповсюдження результатів наукових досліджень у вільному доступі, які можуть бути використані бібліотекарями для популяризації відкритої науки. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів і підходів. Зокрема, було застосовано контент-аналіз офіційних вебсторінок інструментів і сервісів, метод узагальнення, системний, структурно-функціональний та інформаційно-аналітичний методи, що дали змогу підкреслити необхідність створення належної інфраструктури для розвитку відкритої науки. Наукова новизна. У статті розглянуто сучасні інструменти, сервіси та застосунки, такі як OpenAlex, BISON, COKI Open Access Dashboard, Journal Tracker Tool, OPTIMETA Plugins та ін., для підтримки практик відкритої наукової комунікації. Встановлено, що вдосконалення відкритої, некомерційної інфраструктури має потенціал для значного пришвидшення переходу на відкриту модель наукової комунікації. Висновки. Результати дослідження засвідчили наявність інноваційних сервісів для аналізу та моніторингу, які можуть використовуватися бібліотекарями, науковцями та усіма зацікавленими в розвитку відкритого доступу. Ці інструменти є значущими для розширення і демократизації доступу до знань, оскільки сприяють подоланню територіальних, інституційних і дисциплінарних бар'єрів. Удосконалення відкритої, неприбуткової інфраструктури має бути ключовим завданням на шляху до впровадження практик відкритої науки. Сучасним бібліотечним працівникам важливо опанувати навички роботи з відкритими інструментами для моніторингу, аналізу та підтримки практик відкритої наукової комунікації, оскільки очевидним є потенціал онлайн-інструментів у науковій комунікації та їхня здатність поширювати результати наукової діяльності.

Ключові слова: відкритий доступ, моніторинг відкритого доступу, наукова комунікація, цифрові сервіси, відкрита наука.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Тетяна Биркович — 2023-12-21

Мета статті – комплексно дослідити сутність інформаційно-комунікативної діяльності бібліотек в умовах війни росії проти України та визначити роль комунікативних стратегій у реалізації основних їх завдань. Методологія дослідження ґрунтується на системному та ціннісному підходах, із застосуванням загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення) і спеціальних методів, зумовлених мультидисциплінарною інформаційно-комунікативною та соціально-культурною парадигмою дослідження, що дало змогу всебічно розглянути вказану проблему й отримати відповідні результати. Наукова новизна полягає в осмисленні загальних особливостей бібліотечної галузі в умовах війни. Висновки. Бібліотечна діяльність є одним з найважливіших аспектів функціонування інформаційно-комунікативної сфери України, яка в умовах війни активізувала свою діяльність з метою покращення взаємодії бібліотек і користувачів. Доведено, що бібліотеки в інформаційно-комунікативному просторі в умовах війни пройшли процес трансформації з традиційного середовища до соціального майданчика, який здатний протистояти інформаційним, культурним і психологічним впливам ворога. Зазначено, що до ефективних стратегічних напрямів її інформаційно-комунікативної діяльності належить розширення доступу до інформації аудиторії користувачів як в Україні, так і за її межами. Відбувається проведення масових заходів, направлених на підтримку молоді та пенсіонерів; співпраця з волонтерськими та громадськими організаціями; робота, спрямована на допомогу Збройним силам України та внутрішньо переміщеним особам; надання інформаційної підтримки; участь у благодійних заходах тощо. Підкреслено, що інформаційно-комунікативна діяльність бібліотек України в умовах війни набуває особливого значення і функціонує за принципом гуманності, який застосовують під час збройних конфліктів і який тісно пов’язаний із суміжними галузями міжнародного права, відображеного в національному законодавстві. Очевидно, що в умовах війни бібліотеки є чи не єдиними соціальними майданчиками популяризації освіти, правової освіти та виховання в територіальних громадах. Війна також активізувала нові форми й методи просвітницької та роз’яснювальної роботи, популяризацію бібліотечних послуг, котрі відображають конкретні запити користувачів, відповідають потребам місцевого населення та вимогам сьогодення. Усе це є важливим показником ефективності та привабливості бібліотек як інформаційно-комунікативного багатопрофільного соціального майданчика в умовах війни.

Ключові слова: бібліотека, бібліотекар, читач, інформаційно-комунікативна діяльність бібліотек, комунікативні стратегії, інформаційно-комунікативний центр, бібліотечні послуги, війна.

МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК: АНАЛІТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Володимир Варенко — 2023-12-21

Мета роботи. Наукова проблема висвітлена з метою систематизувати, узагальнити відомі та нові знання про аналітичні інструменти моделювання діяльності сучасних бібліотек в Україні. Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах усебічності пізнання, комплексності, системності, єдності теорії і практики. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (спостереження, аналізу, синтезу, моделювання, системного підходу, узагальнення) та спеціальних (бібліографічного, інформаційної діагностики (експрес-аналізу), групування) методів на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження. Наукова новизна роботи полягає в систематизації та узагальненні відомих (про моделі та моделювання) та нових знань (про використання аналітичних інструментів моделювання в практичній діяльності українських бібліотек) з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку в межах одного дослідження. Висновки. Місце і роль сучасної бібліотеки у глобальній системі цивілізаційного розвитку обумовлені її здатністю бути інформаційною базою розвитку людського потенціалу. Тобто у сучасному змінюваному світі бібліотека відповідає за збереження, розповсюдження та примноження знань, всебічної комунікації, надання вільного, безпечного та комфортного простору для навчання та розвитку, об’єднання спільнот та окремих громадян. Дослідниками пропонуються різні моделі розвитку сучасної бібліотеки: «Бібліотека – культурно-просвітницький центр», «Бібліотека – науково-інформаційний центр», «Бібліотека – загальнодоступний освітній центр», «Бібліотека – цифровий хаб», «Бібліотека – інформаційно-аналітичний центр» та інші. Зрозуміло, що деякі моделі можуть бути пріоритетними або поєднуватися. Для побудови тієї чи іншої ефективної моделі функціонування та розвитку сучасної бібліотеки в моделюванні залучаються відповідні аналітичні інструменти: побудова канви моделі, мозковий штурм, візуалізація, карта емпатії, SWOT-аналіз та інші. Вони допомагають фахівцям згенерувати інноваційні ідеї, змінити «правила гри» на ефективніші та практично трансформувати усталену форму діяльності бібліотеки на більш досконалу і сучасну. Відповідно за час упровадження нової моделі відбувається актуалізація документно-інформаційних ресурсів, підвищення рівня комунікації, посилення технологічної інфраструктури, підвищення рівня інформатизації та розвитку нових компетенцій фахівців.

Ключові слова: бібліотека, інформаційно-аналітична діяльність, модель, моделювання, інформаційний процес, інновація.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК ПОДІЛЛЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Тетяна Побережна — 2023-12-21

Мета роботи – репрезентувати основні напрями діяльності публічних бібліотек Поділля в умовах воєнного стану в Україні. Методологія дослідження полягає у використанні діяльнісного, людиноцентричного та соціокомунікаційного підходів, які відображають зміни пріоритетів у функціонуванні бібліотечно-інформаційної сфери в умовах суспільних загроз. Також застосовувалися загальнонаукові (аналізу, описовий і узагальнення) та спеціальні (бібліотекознавчі) методи, що дозволило реалізувати поставлену мету. Наукова новизна представленої роботи полягає у розширенні уявлень про роль та значення публічних бібліотек Поділля в житті громад у складний час російсько-української війни. Розкрито особливості основних напрямів діяльності публічних бібліотек Поділля в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність запропонованої теми, полягає в тому, що діяльність у період воєнного стану в Україні змістила акценти у пріоритетності базових функцій бібліотек, адже вони цілком закономірно як соціально орієнтовані установи зосередилися на консолідації українського народу на шляху до Перемоги над віроломним загарбником, що значно підвищило їхню соціальну роль і позитивно вплинуло на відповідальність перед суспільством загалом. Висновки. Доведено, що сьогодні публічні бібліотеки Поділля – це безоплатні загальнодоступні культурно-освітні заклади, що оперативно забезпечують відкритий доступ до власних фондів, інформації та знань для мешканців громади (від дошкільнят до людей похилого віку та осіб з особливими потребами), також всіх категорій віддалених користувачів, успішно задовольняють виховні, дозвіллєві, духовні, інформаційні, освітні, соціалізуючі та інші потреби читачів, намагаються «бути всім для всіх». Пріоритет загальнолюдських цінностей у діяльності публічних бібліотек Поділля, які в умовах воєнного стану функціонують у руслі загальноукраїнських тенденцій, поставив на порядок денний нові завдання, що реалізовуються через активне запровадження інноваційних форм особливо у мультимедійному середовищі.

Ключові слова: функція бібліотеки, публічні бібліотеки Поділля, інформаційний ресурс, консолідація, інформаційний простір, цифровізація.

РОБОТА З БІБЛІОТЕЧНИМИ ТА АРХІВНИМИ ФОНДАМИ: ПОШУК І ЗБІР НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Нестор Думанський — 2023-12-21

Метою роботи є дослідження та аналіз ефективності взаємодії з бібліотечними та архівними фондами в контексті сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Проводиться аналіз не лише загальних аспектів використання бібліотечних ресурсів, а й методів пошуку наукової інформації. Передбачається також надання конкретних та деталізованих рекомендацій, спрямованих на поліпшення якості та ефективності взаємодії з науковими фондами. Розглядаються актуальні можливості використання бібліотечних ресурсів, враховуючи сучасні вимоги до інформаційних технологій та стандартів комунікацій. Стаття ставить перед собою завдання розкрити не лише загальні принципи, але й важливі деталі роботи з цими фондами, зокрема, наголошуючи на оптимальних стратегіях пошуку наукової інформації. Методологія дослідження базується на аналізі спектра наукової літератури, що охоплює теоретичні та практичні основи в сфері використання бібліотечних та архівних ресурсів. Використані методи пошуку наукової інформації не обмежуються лише традиційними джерелами, включаючи різноманітні бази даних, каталоги, а також новаторські інформаційно-комунікаційні технології. Наукова новизна статті полягає у вдосконаленні стратегій та підходів до використання бібліотечних та архівних фондів, де основний акцент робиться на використанні передових інформаційно-комунікаційних технологій. Стаття розкриває потенціал цих технологій для ефективного пошуку та використанню наукової інформації, акцентуючи на важливості впровадження інновацій у сферу досліджень. Висновок. Результати дослідження вказують на необхідність постійного адаптування методів роботи з бібліотечними та архівними фондами до вимог і можливостей інформаційних технологій. Використання різноманітних баз даних та інших інформаційних ресурсів є ключовим для покращення доступності наукової інформації та забезпечення більш ефективної роботи дослідників та студентів. Такий підхід сприяє розвитку наукової спільноти, а його впровадження допомагає у висвітленні важливості інновацій у забезпеченні успішної роботи у сфері наукових досліджень та вищої освіти.

Ключові слова: бібліотечні фонди, архівні фонди, наукова інформація, інформаційно-комунікаційні технології, методи пошуку, рекомендації.

ІНТЕРНЕТ-ПРЕДСТАВНИЦТВО БІБЛІОТЕК У ПЕРІОД СОЦІАЛЬНИХ ПОТРЯСІНЬ В УКРАЇНІ: ТЕМАТИКА КОНТЕНТУ

Лілія Кравець — 2023-12-21

Метою статті є висвітлення інтернет-представництва українських бібліотек в умовах карантинних обмежень та воєнного стану, проаналізувати тематику представленого контенту. Методологічну основу статті становили інституціональний, системний, структурно-функціональний і соціокомунікаційний підходи. Також застосовано методи аналізу, когнітивний, синтезу, узагальнення та бібліотекознавчий. Наукова новизна дослідження полягає в аргументуванні адаптації функціонування українських бібліотек в умовах карантинних обмежень та воєнного стану бібліотеки України, коли вони переорієнтували свою роботу на дистанційну форму та запропонували онлайнові сервіси і електронні продукти, активно започатковували блоги, сторінки у соціальних мережах та створили YouTube-канали. Висновки. На сайті, блогах, сторінках соціальних мереж у складний період соціальних потрясінь бібліотеки України висвітлюють як новини бібліотечного життя, так і навчальні, розважальні, інформаційні, краєзнавчі матеріали. Створені бібліографічні, фактографічні, мультимедійні продукти допомагають репрезентувати культурне життя громад, творчі, літературні, культурні здобутки видатних краян та представити якнайкраще надбання України світові. Епідемія, а потім повномасштабна війна поставили українські бібліотеки у ситуацію, коли треба швидко реагувати на нагальні потреби суспільства і робити це переважно за допомогою онлайнових сервісів. Саме це і стало для більшості випробуванням на життєздатність і стійкість, на професіоналізм і затребуваність. У цей час було створено більшість важливих і потрібних ресурсів, започатковано блоги, сторінки у різних соціальних мережах, засновано YouTube-канали, активно впроваджувалися нові інформаційні технології і продукти у бібліотечні процеси. Лише через активний розвиток українські бібліотеки будуть затребуваними та корисними у цифрову епоху.

Ключові слова: бібліотеки України, бібліотечна справа, інформаційне суспільство, контент, цифровізація, сайт бібліотеки, цифровізація.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА В ПРОСТОРІ БІБЛІОТЕКИ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Богдан Ломачинський — 2023-12-21

Мета статті – визначення основних напрямів трансформації інформаційної культури у просторі сучасних бібліотек в контексті викликів сучасної цифрової доби. Методологія статті основана на поєднанні системного підходу, що уможливило аналіз інформаційної культури як поліфункціонального явища, залучення логічного, гносеологічного і онтологічного підходів при системному аналізі сприяло проблемно-теоретичному осмисленню досліджуваного феномена. В основі виконання роботи лежить використання таких загальнонаукових методів дослідження: логічний метод – при побудові структури дослідження; аналітичний метод – при осмисленні взаємозв’язків різних рівнів інформаційної культури; семантичний метод – при уточненні змісту понять; компаративний аналіз – для виявлення сутнісних особливостей різних наукових підходів до аналізу проблеми цифрових компетентностей бібліотечних працівників; методи аналізу, синтезу та узагальнення використані в процесі виокремлення найважливіших аспектів інформаційної культури у просторі бібліотеки. Наукова новизна. У роботі проаналізовано сутність інформаційної культури як динамічного поліфункціонального явища, розкрито її сутнісні особливості в контексті розвитку сучасної цифрової доби. Зокрема, 1) розкрито компетентнісні особливості інформаційної культури в етико-моральній та правовій площині; 2)розмежовано поняття «інформаційна культура», «цифрова культура», «інформаційна грамотність», «цифрова грамотність» щодо бібліотечної сфери; 3) уточнено зміст цифрових компетентностей працівників бібліотек в умовах викликів сучасності. Висновки. Сучасна інформаційна культура у просторі бібліотеки може бути представлена як система унормованих заходів щодо оцифрування, збереження, популяризації та донесення до користувачів сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людством, що постають як його знаннєвий потенціал, та реалізується шляхом підвищення рівня цифрових компетентностей бібліотечних працівників. Інформаційна культура цифрової доби – це динамічне явище, спрямоване на постійне вдосконалення та підвищення рівня цифрових компетентностей – технологічних, освітніх, логіко-інтелектуальних, збереження людської гідності та прав людини у забезпеченні рівних можливостей для самореалізації.

Ключові слова: інформаційна культура, цифрова культура, медіа культура, цифрові компетентності, інформаційний простір бібліотеки, цифрова грамотність, інформаційна грамотність, цифрова доба, інформаційна безпека

ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК ДЛЯ ДІТЕЙ У ДИСЕРТАЦІЙНИХ ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

Віталій Ільницький — 2023-12-21

Мета статті – проаналізувати основні напрями дисертаційних досліджень українських науковців щодо застосування інноваційних технологій у бібліотеках з акцентуацією уваги на бібліотеках для дітей. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення тощо) та спеціальних методах дослідження, обґрунтованих специфікою наукового завдання (бібліографічний, інформаційний аналіз, описовий контент-аналіз та ін.). Наукова новизна дослідження полягає в висвітленні основних напрямів дисертаційних напрацювань щодо застосування інформаційних технологій у бібліотеках для дітей з окресленням перспективи подальших пошуків. Висновки. Основним завданням сучасної бібліотеки стає постійне розширення пропозицій у своїй діяльності. В умовах цифровізації суспільства доступ до них повинен отримати будь-хто, у кого є комп’ютер чи інший технологічний пристрій, підключений до інтернету, а відповідно – до бібліотечної мережі. Тому в сучасній бібліотеці, зокрема дитячій, дедалі частіше до використання пропонуються найрізноманітніші цифрові елементи і ресурси, все те, що необхідно для адаптації до нових технологій і забезпечення динамічних потреб користувачів. Бібліотека не повинна протистояти дигіталізації, а навпаки - об’єднатися з нею, використання цифрових технологій повинно стати звичною і необхідною умовою її послуг. Всі ці аспекти трансформаційних змін повинні не лише враховуватися у діяльності бібліотеки для дітей, а й активно вивчатися в межах бібліотекознавчої науки. На сьогоднішній момент можна відзначити достатню артикуляцію в дисертаційних роботах українських науковців основних аспектів інформатизації, яка вважається підґрунтям становлення цифрових технологій. Утім, останній ще не приділено значної уваги у напрацюваннях бібліотекознавців. Крім того, вартує уваги дослідження основних напрямів, функцій і складових цифровізації бібліотек для дітей, які, на нашу думку, як високотехнологічні мультимедійні середовища із залученням інструментарію інформаційно-комунікаційного підходу здатні реалізувати основні завдання соціокультурної місії – соціалізації, інкультурації, формування креативності та інтересу до читання і навчання.

Ключові слова: інформаційні технології, бібліотека, бібліотека для дітей, цифровізація, дисертаційні дослідження, українські науковці.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО АГЕНТСТВА В КОНКУРЕНТНИХ УМОВАХ

Марія Комова — 2023-12-21

Мета дослідження полягає у вивченні потенціалу вебсайту як інформаційного ресурсу для популяризації діяльності туристичного агентства в конкурентних умовах. Для реалізації цієї мети необхідно розв’язати такі завдання: встановити роль інформаційно-комунікаційних технологій в стратегії просування компанії на ринку туристичних послуг; вивчити особливості використання інформаційних технології в контексті діяльності туристичного агентства; визначити функціональні особливості вебсайту туристичного агентства; визначити вимоги до спеціалізованих сайтів у сфері туристичного бізнесу. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів. Застосування методів аналізу, синтезу, логічних узагальнень дало змогу встановити роль інформаційно-комунікаційних технологій в стратегії просування компанії на ринку туристичних послуг; вивчити особливості використання інформаційних технології в контексті діяльності туристичного агентства; визначити функціональні особливості та вимоги до вебсайту туристичного агентства. Метод візуалізації у табличній і графічній формі використано для представлення ресурсів інформаційних, комунікаційних технологій в просуванні компанії на ринку туристичних послуг. Наукова новизна роботи полягає у з’ясуванні тенденцій глибокого взаємопроникнення інформаційних, комунікаційних, маркетингових технологій в діяльності компанії на ринку туристичних послуг. Висновки. До переваг популяризації діяльності туристичного підприємства з використанням сучасних інформаційних, комунікаційних, маркетингових технологій належать: можливість комунікації з цільовою аудиторією в режимі реального часу; збільшення ресурсів для охоплення клієнтської бази; покращення іміджу туристичного підприємства; появу каналів не тільки для поширення інформації про послуги, товари чи саме підприємство, а й для реалізації туристичних продуктів; підвищення ефективності комунікації з клієнтами та зменшення витрат на залучення нових клієнтів; спрощення процесів оформлення замовлень; застосування дистанційних технологій для консультування та обслуговування клієнтів.

Ключові слова: вебсайт, інформаційні технології, комунікаційні технології, туризм, туристичні послуги, туристичні агентства.

ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМОЦІЇ ЧИТАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Аліна Петрушка — 2023-12-21

Метою дослідження є формування моделі процесу популяризації читання в структурі інформаційної діяльності шкільної бібліотеки. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методу метод моделювання, контент-аналіз, статистичний метод, групування та узагальнення. Результати. Дослідження висвітлює роль мережевих ресурсів у популяризації читання шкільними бібліотеками. Представлено інформаційну та формальну модель промоції читання, використання цифрових інструментів та аналіз інформаційних ресурсів у шкільних бібліотеках. Практичний приклад відображає важливість вибору ефективного комунікаційного каналу для взаємодії з учнями та підвищення інтересу до читання. Результати опитування показали низький рівень читання серед учнів та підкреслили важливість адаптації стратегій для кращого залучення молодої аудиторії. Висновки. Інформаційні технології та мережеві ресурси – ключові інструменти для промоції читання та взаємодії з користувачами у шкільних бібліотеках. Аналіз практик, моделювання процесів популяризації та залучення цільової аудиторії - основа ефективної стратегії розвитку читання в школах. Соціальні медіа мають великий потенціал для просування читання серед учнів, але варто підходити індивідуально до вивчення їхніх інформаційних потреб та вибору оптимальних платформ для комунікації. Регулярний аналіз використання ресурсів бібліотек допомагає виявляти сильні й слабкі сторони їхньої діяльності та вдосконалювати стратегії просування читання. Врахування вподобань та потреб учнів у виборі комунікаційних каналів - важливий аспект успішної популяризації читання.

Ключові слова: соціальні медіа, бібліотека, промоція читання, інформаційна діяльність.

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МАРКЕТИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ

Наталія Головач — 2023-12-21

Метою статті є дослідження особливостей використання інноваційних маркетингових технологій в сфері культури, зокрема їх ролі у виявленні та задоволенні попиту споживачів стосовно культурних продуктів та послуг. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів як порівняльний аналіз та синтез для виокремлення особливостей використання інноваційних маркетингових технологій в сфері культури; філософсько-логічний для розкриття ролі інноваційних маркетингових технологій у виявленні та задоволенні попиту споживачів стосовно культурних продуктів та послуг. Наукова новизна роботи полягає у тому, що було проаналізовано і обґрунтовано доцільність використання інноваційних маркетингових технологій у закладах культури для створення і просування культурних продуктів і послуг та з’ясовано їх роль у ефективній комунікації з відвідувачами. Висновки. Нині заклади культури досить активно почали використовувати мережу Інтернет для просування своїх послуг та продуктів, а онлайн-канали допомагають їм ефективно комунікувати зі споживачами в будь-яких умовах. Це посприяло використанню сучасних маркетингових технологій для просування культурних продуктів та послуг у віртуальному просторі та використанню таких видів маркетингу як SMM, вірусний маркетинг, відеомаркетинг, мобільний маркетинг, контент-маркетинг тощо. А тому для маркетингу досить важливого значення набувають Інтернет-комунікації, включаючи соціальні мережі. Також заклади культури почали застосовувати і айдентику, яка є повноцінним маркетинговим інструментом, за допомогою якого створюється бажаний образ закладу, ідентифікується культурний продукт з брендом тощо. Заклади культури мають постійно використовувати інноваційні підходи та нові технології для ефективного функціонування та просування їх культурних продуктів та послуг, так як зацікавленість культурними послугами відбувається досить повільно. А тому використання інноваційних маркетингових технологій закладами культури, сприяють їх успіху на ринку культурних послуг, надають їм конкурентну перевагу та допомагають розширювати аудиторію.

Ключові слова: маркетинг культури, культурний продукт, послуга, інструменти маркетингу, інноваційні маркетингові технології, айдентика бренду.

СТРАТЕГІЇ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ВПЛИВ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ НА ЧИТАЦЬКИЙ ДОСВІД

Марина Гресько — 2023-12-21

Мета роботи — дослідження сучасних стратегій популяризації дитячої літератури крізь призму впливу цифрових трансформацій на читацькі досвіди. Методологія роботи ґрунтуються на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, контент-аналізу сучасної літератури. Наукова новизна статті в тому, що в ній простежено співіснування сучасних цифрових технологій і розвитку ринку дитячої книжки та висвітлено потенціал українських і світових видавців у використанні таких можливостей, як технології доповненої реальності, інтернет-зв’язку та віртуальної реальності. Висновки: У сучасному просторі дитячої електронної літератури важливу роль відіграють мономедійні, мультимедійні та полімедійні видання. Вони сприяють розвитку дитячої уваги за допомогою використання низки інтерактивних та цифрових технологій. Тож стратегічними напрямами популяризації дитячої літератури в умовах цифрових змін мають стати розвиток електронної літератури, використання технологій доповненої та віртуальної реальності, створення освітніх застосунків та спеціальних програм для читання книжок. Важливо створювати нові, якісні бібліотечні середовища з вільним доступом до інформації та обслуговуванням читачів у комфортному просторі. Це має базуватися на використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Отже, це дослідження демонструє, що використання цифрових технологій може бути продуктивним і позитивним чинником у популяризації дитячої літератури. Вони доповнюють традиційний досвід читання, розширюють можливості, пропонують нові способи взаємодії з контентом, сприяють розвитку різноманітних навичок та мотивують дітей та молодь до читання.

Ключові слова: цифровізація; дитяча література; доповнена реальність; видавництва; стратегічні напрями.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

Оксана Збанацька — 2023-12-21

Мета статті – представити сучасний погляд на трансформацію бібліотечної освіти в Україні через призму освітніх програм спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», розміщених на сайті Інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA». Методологія дослідження базується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, узагальнення, логічного та кількісного методів, методу візуалізації результатів дослідження. Також використано порівняльний та аналітичний моніторинг Інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», що дозволило виявити освітні програми спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Наукова новизна статті полягає в розширенні уявлень про сучасний стан бібліотечної освіти в Україні, її трансформацію під впливом цифрових технологій, гармонізацію з Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Висновки. Розглянуто деякі аспекти реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» та «Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки», що засвідчило прагнення України до світових освітніх трендів майбутнього. Проте, відбувається цей процес доволі повільно. Проаналізовано і узагальнено інформацію щодо освітніх програм спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», розміщених на сайті Інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA». Тільки окремі ЗВО розробляють освітні програми, спрямовані на отримання сучасних професій. Вміст освітніх програм має чітко відображати нагальні потреби бібліотек України. Крім того, трансформація бібліотечної освіти відбувається в умовах цифровізації інформаційної діяльності й має відповідати реальним змінам в бібліотечно-інформаційному комплексі. Створення Міжвідомчої робочої групу з питань реформування національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» допоможе гармонізувати його з із Міжнародною стандартною класифікацією занять ISCO-08. Потребує перегляду національний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», адже у ньому відсутні назви сучасних видів економічної діяльності.

Ключові слова: бібліотечна освіта, бібліотечна спеціальність, бібліотечна справа, освітні програми, сайт «Вступ.ОСВІТА.UA».

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Владислав Касьян — 2023-12-21

Мета статті – дослідити вплив виробничої практики студентів на формування їх професійних компетентностей. Методологічну основу статті сформував комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження. Використано принцип єдності взаємозв’язку із сучасними умовами; нормативний та альтернативний підходи; методи аналізу, соціально-комунікативний, когнітивний, структурно-функціональний, описовий, синтезу. Наукова новизна полягає у визначенні поняття «професійна компетентність», дослідженні особливостей формування професійних компетенцій студентів у процесі проходження ними виробничої практики, аналізі основних підходів щодо оцінювання практики. У результаті – запропоновано механізми і підходи проходження і оцінювання виробничої практики студентів. Висновки. Актуальним завданням освіти є переорієнтація освітньої парадигми закладу вищої освіти на студентоорієнтовану модель. Дієвим шляхом оновлення змісту та підвищення якості професійної освіти, узгодження з сучасними потребами виробництва є орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід та створення ефективних механізмів його запровадження. Компетентність є важливим результатом професійної підготовки сучасних фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Київському національному університеті культури і мистецтв. Під професійною компетентністю фахівця інформаційної сфери ми розуміємо базову характеристику його діяльності, яка включає знання і уміння та має такі визначальні ознаки: мобільність знань, навчання упродовж життя, критичне мислення. Пріоритетним напрямом професійної підготовки майбутніх фахівців інформаційної сфери у Київському національному університеті культури і мистецтв є розроблення сучасних моделей співробітництва з провідними бібліотеками м. Києва і України.

Ключові слова: бакалавр, викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, навчально-виховний процес, практика, професійна діяльність, професійна компетентність, здобувачі освіти.

ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ У ВИПУСКНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 029 «ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА»

Наталія Вовк — 2023-12-21

Метою роботи є висвітлити місце і роль освітньої компоненти «Івент-менеджмент» як складової освітньої програми першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методологія дослідження – застосування загальнонаукових методів аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення і абстрагування, оглядово-аналітичного, опису та порівняння, що дало змогу виявити особливості набуття компетентностей управління та організації заходів у випускників спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» через вивчення дисципліни «Івент-менеджмент». Наукова новизна роботи полягає узагальненні і систематизації знань про навчальну дисципліну «Івент-менеджмент» в освітніх програмах українських ЗВО спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», в акцентуванні уваги на її особливостях з погляду сьогодення та перспектив її розвитку. Висновки. Проведене дослідження показало, що формування компетентностей управління та організації заходів у випускників спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» є важливим компонентом їх подальшого розвитку та працевлаштування. У зв’язку із трансформацією бібліотечно-архівних установ у соціокомунікаційні центри та ростом популярності івент-індустрії зростає потреба у випускниках галузі, які можуть планувати, керувати та виконувати події різного роду. Це спричиняє необхідність включення до освітніх програм чи навчальних планів освітніх компонент, які пов’язані із івент-технологіями («Івент-менеджмент», «Креативний менеджмент», «Івент-технології», «Організація представницьких заходів» тощо). Лекційний матеріал таких курсів може включати в себе вивчення планування заходів, використання сучасних технологій для організації та просування івентів, а також управління бюджетами та інші ключові аспекти івент-індустрії. При організації практичних занять здобувачі можуть організовувати реальні івенти, де матимуть можливість набути досвід у плануванні та виконанні різних типів заходів, наприклад – корпоративні конференції, вечори творчості тощо.

Ключові слова: івент-менеджмент, освітня програма, компетентності, спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», освітня компонента.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Олексій Прігунов — 2023-12-21

Мета статті – розробка нового підходу до організації освітньої діяльності в закладах вищої освіти, який відповідатиме цілям і принципам Болонського процесу, зокрема, покликаний сприяти гнучкості, мобільності і поліпшенню якості вищої освіти відповідно до стандартів, ухвалених в Європейському освітньому просторі. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс дослідницьких підходів і методів: метод літературного огляду – для дослідження літературних джерел та аналізу попередніх досліджень щодо використання бізнес-симуляцій, зокрема у вищій освіті та їх впливу на освітній процес; метод абстрагування – для встановлення складників сучасної бізнес-симуляції; «Lean Canvas Analysis» – для аналізу ключових компонентів бізнес-моделі ІТ-застосунку. Наукова новизна виконаної роботи полягає у розробці концепції провадження активного взаємозв'язку між закладами вищої освіти та підприємствами в процесі навчання здобувачів освіти з використанням інформаційних технологій. Висновки. У процесі дослідження було виявлено важливість перетворення навчальних бізнес-симуляцій з простого елемента методичного забезпечення навчального процесу в ключовий інструмент організаційного забезпечення закладів вищої освіти. Враховуючи ці аспекти, подальші дослідження та розвиток бізнес-симуляцій у навчальних програмах можуть значно поліпшити якість підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності. Загалом, використання бізнес-симуляцій у навчанні може сприяти більш ефективному впровадженню принципів Болонського процесу, сприяючи якісній підготовці здобувачів освіти та їх готовності до викликів сучасного ринку праці. Запропонований у роботі інноваційний підхід до формування індивідуальної освітньої траєкторії на основі пропозицій стейкголдерів надає здобувачам освіти можливість отримати практичні навички, які відповідають реальним потребам робочого середовища, але також забезпечує підприємствам доступ до висококваліфікованих фахівців, які вже мають досвід у сфері їхньої діяльності.

Ключові слова: організаційне забезпечення ЗВО, інформаційне забезпечення ЗВО, якість навчання, Болонський процес.

КОМПЕТЕНТНОСТІ БІБЛІОТЕЧНОГО ФАХІВЦЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕДІАПРОСТОРУ

Світлана Хрущ — 2023-12-21

Метою роботи є системний аналіз, обґрунтування та визначення ключових компетентностей бібліотечного фахівця, необхідних для успішного впровадження інновацій у медіапростір сучасних бібліотек та вдосконалення якості обслуговування користувачів. Методологія роботи. Здійснено систематичний огляд літератури, де проаналізовано наукові публікації та дослідження, що стосуються компетентностей бібліотечних фахівців та їхнього впливу на формування інноваційного медіапростору. Використано емпіричний підхід, який включає в себе анкетування бібліотечних фахівців для збору конкретних даних щодо їхніх компетентностей та досвіду впровадження інновацій у медіапростір бібліотеки. Наукова новизна. Дослідження зосереджено на інтегрованому аналізі ключових компетентностей бібліотечного фахівця та розробці рекомендацій для підвищення ефективності бібліотечних практик, враховуючи сучасні вимоги до бібліотечної справи та стрімкі зміни в інформаційному середовищі. В статті розкривається новаторський підхід до розглядання компетентностей як динамічного інструменту, спрямованого на активне впровадження інновацій у медіапростір бібліотек, забезпечуючи їхню адаптацію до викликів цифрової епохи. Висновки. Виділено ключові компетентності, необхідні для бібліотечного фахівця в епоху цифрових трансформацій, такі як інформаційна грамотність, навички цифрового медіа та професійна комунікація. Оволодіння сучасними технологіями, зокрема інтерактивними та мультимедійними, дозволяє бібліотекарю надавати користувачам інноваційні послуги та забезпечувати їх інформаційні потреби. Запропоновано системний підхід до розвитку компетентностей, включаючи навчання, тренінги та постійне професійне вдосконалення для забезпечення актуальності навичок. Підкреслено, що розвиток компетентностей бібліотечного персоналу сприяє покращенню якості обслуговування користувачів та створює фундамент для інновацій у медіапросторі. Сформульовано рекомендації для переліку професійних компетентностей, які можуть бути враховані в Професійному стандарті «Фахівець бібліотечно-інформаційної діяльності» в контексті розвитку інноваційного медіапростору бібліотек.

Ключові слова: професійна компетентність, цифрова грамотність, підвищення кваліфікації, бібліотечний фахівець, інноваційний медіапростір бібліотеки, цифровий бібліотекар.