Збалансоване природокористування

Штучні біологічні системи для наземного та космічного землеробства: рослинномікробні комплекси та механізми адаптації

Н. І. Адамчук-Чала — 2026-02-17

У статті проаналізовано сучасний стан розвитку штучних біологічних систем (ШБС) для контрольованого землеробства на Землі та в умовах космічних польотів. Розглянуто потенціал рослинномікробних комплексів (РМК) у гідропонних і субстратних системах, а також механізми адаптації рослин до мікрогравітації та модифікованих фізичних умов. Узагальнено результати експериментів, виконаних у наземних лабораторіях, на орбітальних комплексах і в мікрогравітаційних культиваційних модулях. Показано, що мікрогравітація суттєво впливає на ультраструктуру хлоропластів, фотосинтетичний апарат, цитоскелет і гормональну регуляцію рослин. Доведено, що включення біодобрив і мікробних інокулянтів підвищує адаптивні можливості культур у контрольованих середовищах. Визначено ключові напрями оптимізації технологій для сталого вирощування рослин у системах біорегенеративного забезпечення життєдіяльності.

Економічна ефективність застосування біопрепаратів Граундфікс, Азотохелп, Липосам та Органік-Баланс у технології вирощування пшениці озимої та кукурудзи

В. А. Болоховська — 2026-02-17

Установлено економічну доцільність застосування біопрепаратів в агроценозах пшениці озимої та кукурудзи в умовах Лісостепу України. Узагальнення результатів економічної оцінки за 2021–2023 рр. показало, що використання біопрепаратів на посівах пшениці озимої в умовах північно-західної частини Правобережного Лісостепу України забезпечувало стабільно позитивний економічний ефект: середній умовно чистий прибуток становив 2 472–4 439 грн/га, а середня рентабельність додаткових витрат — 230–549%. Сумісне застосування Граундфіксу (1,5 л/га) + Азотохелпу (1,5 л/га) під передпосівну культивацію та комбінування обробки насіння Азотохелпом (1,5 л/т) + обробки рослин у фазу весняного кущення Азотохелпом (0,5 л/га) забезпечили високу агрономічну ефективність та економічну доцільність комбінованого застосування біопрепаратів. Найбільш агрономічно й економічно доцільним за вирощування кукурудзи в умовах Північно-східного Лісостепу в середньому за 2021–2023 рр. виявився варіант із застосуванням Азотохелпу (0,5 л/га), який забезпечив найвищу врожайність (10,7 т/га проти 9,5–10,2 т/га у решти варіантів, 9,3 т/га — на контролі), високі показники умовно чистого прибутку (8 916 грн/га) й середньої рентабельності додаткових витрат (2 972%). У роки з достатнім або надмірним зволоженням (2022 р.) економічна ефективність сумісного фоліарного застосування біопрепаратів Органік-Баланс (0,5 л/га) + Азотохелп (0,3 л/га) + Липосам (0,25 л/га) та окремого внесення Органік-Балансу (0,5 л/га) знижувалася. Водночас у посушливі роки (2021 і 2023) їх застосування забезпечувало істотний додатковий дохід з одиниці площі, підвищувало стабільність формування врожаю та економічну надійність технології вирощування кукурудзи. Застосування біопрепаратів Граундфікс, Азотохелп, Органік-Баланс і Липосам на основі рістстимулювальних, азотфіксувальних, фосфор- і каліймобілізувальних бактерій та їхніх метаболітів є агрономічно й економічно доцільним елементом технології вирощування зернових культур

Агроекологічне обґрунтування ефективності застосування мікробних біопрепаратів у посівах пшениці озимої в контексті збереження стійкості ґрунтів

О. П. Ткачук — 2026-02-17

Зважаючи на важливість екологізації технологій вирощування озимої пшениці, досягнення подальшого зростання продуктивності її посівів стає надзвичайно складним завданням. У зв’язку із цим головна мета роботи полягала у визначенні агроекологічної ефективності використання біопрепаратів у посівах озимої пшениці для підвищення її врожайності та покращення стабільності ґрунтового середовища. Досліджували ефективність біопрепаратів серії Біонорма, спеціалізованих на стимулюванні росту: Біонорма Азот (5 л/га), Біонорма Фосфор (5 л/га) і Біонорма Антистрес (5 л/га), порівняно з традиційним мінеральним удобренням (N₁₅₀Р₅₀К₅₀, N₁₅₀ та Р₅₀). Основну увагу приділяли їхньому впливу на врожайність озимої пшениці сорту РЖТ Реформ і стан ґрунту в агроекологічному контексті протягом 2022–2024 років. Препарати Біонорма вносили в ґрунт методом обприскування під час передпосівної культивації. Норма витрати робочої рідини становила 200 л/га. Застосування біопрепаратів серії Біонорма може стати реальною альтернативою мінеральним добривам при вирощуванні озимої пшениці. Вони не тільки сприяють підвищенню врожайності зерна, а й позитивно впливають на агроекологічний стан ґрунту. Зокрема, комбінація препаратів Біонорма Азот, Біонорма Фосфор і Біонорма Антистрес дає змогу збільшити врожайність зерна на 13,2% порівняно з варіантами без застосування добрив. Крім того, використання цих біопрепаратів сприяє зростанню вмісту лужногідролізованого азоту в ґрунті на 5 мг/кг порівняно з контрольним варіантом, а вміст рухомого фосфору збільшується на 8 мг/кг (порівняно з контролем) і на 2 мг/кг (порівняно з варіантом із мінеральним удобренням Р₅₀). Спостерігається зменшення концентрації токсичних елементів у ґрунті: рухомих форм свинцю — на 0,26 мг/кг порівняно з контролем і на 0,39 мг/кг порівняно з варіантом із мінеральним удобренням N₁₅₀; кадмію — на 0,05 мг/кг і 0,08 мг/кг; міді — на 0,13 мг/кг і 0,22 мг/кг; цинку — на 0,11 мг/кг і 0,13 мг/кг відповідно. Дослідження також підтверджують позитивний вплив комплексу біопрепаратів на оптимізацію кислотно-лужного балансу (рН) ґрунтового розчину. Рівень рН підвищується на 0,08 од. порівняно з контролем і на 0,13 од. порівняно з варіантом із застосуванням N₁₅₀. Водночас відзначено зниження гідролітичної кислотності ґрунту на 0,05 мг-екв/100 г порівняно з контролем і на 0,27 мг-екв/100 г порівняно з варіантом із внесенням азотного мінерального добрива N₁₅₀.

Ефективність використання мікродобрив у позакореневому підживленні кукурудзи на зерно в умовах Лісостепу Правобережного

Г. В. Панцирева — 2026-02-17

Дослідження присвячене вдосконаленню технології вирощування кукурудзи на зерно з метою максимального використання генетичного потенціалу гібрида ДКС 3972 і підвищення продуктивності в умовах Лісостепу Правобережного. Основну увагу приділяли оптимізації мінерального живлення рослин, раціоналізації технологічних заходів і зменшенню витрат матеріальних ресурсів у виробництві. Експериментальні дослідження виконували у 2022–2024 роках у межах прикладного дослідження “Розробка науково-технологічного забезпечення підвищення родючості ґрунтів та раціонального використання потенціалу біоресурсів”. Вивчали вплив комбінованого застосування передпосівного внесення карбаміду (150 кг/га), гранульованого добрива Eurofertil 51 TOP-Phos, що містить швидкодіючі поживні речовини кальцію та фосфору, а також дворазового позакореневого підживлення мікродобривом із сульфатом магнію (3 кг/га) та цинком (1,5 л/га) у критичні фази розвитку кукурудзи, зокрема у фазу 8 листків. Результати досліджень показали, що комбіноване застосування зазначених агротехнологічних заходів забезпечує максимальну реалізацію генетичного потенціалу гібрида, сприяє формуванню продуктивних органів, розвитку кореневої системи, підвищує стійкість рослин до стресових факторів і стабільність урожайності. Середнє підвищення врожайності зерна становило 43,61%, що підтверджує ефективність комплексного підходу. Досліджено фізіологічне значення мікроелементів, зокрема кальцію та фосфору, які стимулюють фотосинтез, енергетичне живлення рослин, формування клітинних структур і підвищують їхні адаптивні властивості. Установлено, що мінеральне живлення позитивно впливає на властивості ґрунту, зокрема реакцію середовища (рН), процеси гумусоутворення та активність ґрунтової мікробіоти. Отримані результати підтверджують практичну доцільність використання комплексного мінерального живлення для підвищення ефективності виробництва кукурудзи на зерно, зменшення виробничих витрат, зниження імпортозалежності та переходу на біоорганічні системи вирощування, що дає змогу отримати високоякісну й екологічно безпечну продукцію.

Елементи структури врожаю та врожайність проса залежно від технології вирощування у Правобережному Лісостепу

М. В. Гордієнко — 2026-02-17

Мета дослідження — визначити вплив варіантів основного удобрення, позакореневого підживлення органо-мінеральним добривом у критичні періоди розвитку рослин проса, передпосівного оброблення насіння біопрепаратом, а також їх поєднання в технології вирощування на формування елементів структури врожаю та врожайність культури. Методи: польовий (для вивчення взаємодії об’єкта досліджень із біотичними та абіотичними чинниками), морфологічний (для біологічного контролю за розвитком елементів продуктивності за етапами органогенезу), статистичний (для обробки результатів досліджень) і порівняльно-розрахунковий. У статті представлено результати щодо впливу досліджуваних агрозаходів і їх поєднання в технології вирощування на формування елементів структури врожаю та на рівень урожайності проса. Проаналізовано залежність урожайності культури від елементів структури врожаю. Залежність рівня врожайності від довжини волоті на кількості гілочок була середньою (r=0,485, 0,649 і 0,508), а від маси волоті, кількості зерен і їх масою — сильною прямою (r=0,798, 0,876 і 0,835). В умовах Правобережного Лісостепу для максимальної реалізації сортового потенціалу технологія вирощування проса повинна передбачати внесення N45P60K60 в основне удобрення та N15 у підживлення у фазі кущіння, сівбу насінням, обробленим препаратом Азогран, і позакореневе підживлення рослин органо-мінеральним добривом Браман мультикомплекс у фазі кущіння. За вказаної моделі технології вирощування формувалась урожайність 5,08 т/га за показника на абсолютному контролі 3,37 т/га. Виявлені закономірності формування врожайності проса залежно від системи удобрення та передпосівного оброблення насіння є важливим чинником у подальшому вдосконаленні технології вирощування культури.

Економічна ефективність мікробних препаратів за вирощування сільськогосподарських культур у різних сівозмінах

М. М. Пархоменко — 2026-02-17

Проведено оцінку економічної ефективності застосування біологічних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур у двох короткоротаційних сівозмінах — зерновій і картопляно-зерновій, а також визначено економічну окупність добрив. Розрахунок показників економічної ефективності застосування мікробних препаратів виконано з використанням загальноприйнятих методичних підходів, що базуються на порівнянні результатів від застосування певного агрозаходу з витратами на його проведення. Методи дослідження: моделювання, розрахунково-конструктивний, порівняльний аналіз. За підсумками проведеного аналізу зроблено висновки, що передпосівна інокуляція насіння сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва, передусім за рахунок випереджального зростання продуктивності порівняно з додатковими витратами. Використання мікробних препаратів також зумовлює зростання економічної окупності добрив унаслідок підвищення ступеня засвоєння рослинами елементів живлення. Це дає змогу оптимізувати норми внесення мінеральних добрив з урахуванням цінових параметрів. Попри певну строкатість отриманих результатів при вирощуванні окремих культур, аналіз узагальнених по сівозмінах показників свідчить про економічну доцільність застосування зазначених засобів біологізації виробництва.

Економічна оцінка технології вирощування томата за різних способів вирощування розсади

І. М. Дідур — 2026-02-17

Проаналізовано економічну ефективність технології вирощування томатів, що дало змогу визначити найбільш раціональні агротехнічні підходи для забезпечення високої врожайності й оптимального використання ресурсів у Вінницькій області. У статті представлено результати дворічних досліджень (2024–2025 рр.) з економічної оцінки технологій вирощування розсади томата в умовах тепличного господарства Навчально-наукового інституту агротехнологій та природокористування Вінницького національного аграрного університету. Метою роботи було проведення комплексної економічної оцінки технологій вирощування томатів в умовах тепличного господарства Вінницького національного аграрного університету з науковим обґрунтуванням їхньої економічної доцільності й екологічної стійкості. Використовували ранньостиглий детермінантний гібрид томата F1 1015, який характеризується високою адаптивністю до гідротермічних умов, стійкістю до спеки й хвороб, кубовидно-округлою формою плодів і вмістом сухих розчинних речовин понад 5,5 Bx. Розсаду вирощували в торф’яному субстраті Jiffy з контрольованим рівнем pH і поживних елементів, посів проводили напівавтоматично з дотриманням заданої густоти. Під час дослідження визначали врожайність та економічні показники продукції, включно із собівартістю, рівнем рентабельності й чистим прибутком. Результати показали, що перевалочний спосіб забезпечує вищу врожайність (92,37±1,45 т/га) порівняно з безперевалочним (84,25 ± 1,32 т/га). Економічна оцінка свідчить, що перевалочний метод вирощування розсади характеризується нижчими витратами на одиницю продукції та вищим рівнем рентабельності (100 % проти 33 %). Це підтверджує доцільність застосування перевалки для підвищення ефективності тепличного овочівництва. Отримані дані мають практичне значення для оптимізації агротехнологій томата, підвищення прибутковості підприємств і раціонального використання виробничих ресурсів, а також сприяють підвищенню конкурентоспроможності продукції на регіональному, внутрішньому й зовнішньому ринках.

Флуоресцентне тестування бука європейського в Національному природному парку “Північне Поділля”

В. І. Мокрий — 2026-02-17

Досліджено флуоресцентні параметри бука європейського в лісових угрупованнях Національного природного парку (НПП) “Північне Поділля”. Обґрунтовано науково-практичне значення аналізу флуоресцентних параметрів для комплексного моніторингу стану лісових екосистем. Актуальність моніторингових досліджень стану дендрофлори зумовлена необхідністю формування базового рівня екологічних даних для оцінки стану й динаміки екосистем парку. Проведено рекогносцирувальні обстеження лісових насаджень, виміряно інтенсивність флуоресценції різновікових дерев, які зростають у різних лісоекологічних умовах. На основі числових характеристик динаміки інтенсивності флуоресценції розраховано індекс життєвості дерев, індикаторні показники впливу екзогенних та ендогенних чинників. Максимальне значення індексу життєвості зафіксовано для старовікових дерев, що зумовлено оптимальними умовами освітленості й місцезростання. У піднаметових дерев підросту внаслідок зменшення освітленості спостерігається зниження значень індексу життєвості, що відображає зниження потенціальної активності фотосинтетичного апарату рослин. Визначено зміни індексу життєвості дерев у різних типах умов місцезростання. Фіксоване зменшення індексу життєвості дерев зумовлене порівняно меншою родючістю ґрунту й забезпеченістю вологою, відображає стресову адаптованість фізіологічних функцій рослин до різних екологічних умов і є основною причиною інактивації фотосинтезу. За результатами флуоресцентного тестування й біоінформативного аналізу визначено фізіологічний стан та адаптивний потенціал бука європейського в межах НПП “Північне Поділля”. Отримані дані щодо змін флуоресцентних параметрів дерев підтверджують чутливість фотосинтетичного апарату до впливу екологічних факторів, а також доцільність вибору бука європейського як тест-об’єкта для оцінки едафічних і гідрогеологічних умов території. Встановлено, що застосування флуоресцентного методу є перспективним під час контролю санітарного стану насаджень, оскільки забезпечує визначення інтегрального наукоємного параметра — індексу життєвості дерев. Обґрунтовано практичне використання сучасних методів флуоресцентного експрес-тестування рослинності, які забезпечують кореляційний синтез фотобіологічних механізмів фотосинтезу й графоаналітичної інформації, що є необхідним під час створення інформаційно-діагностичних систем для комплексного моніторингу екосистем, збереження біорізноманіття та охорони флористичного генофонду природно-заповідних територій.

Менеджмент природних екосистем НПП “Кармелюкове Поділля” для досягнення цілей сталого розвитку Східноподільського регіону

О. В. Мудрак — 2026-05-28

У статті здійснено аналіз управління охоронними екосистемами Національного природного парку (НПП) “Кармелюкове Поділля” в контексті реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР) та надання екосистемних послуг Східноподільського регіону. Територія парку є важливим осередком збереження біорізноманіття i природних ландшафтів Східного Поділля та поєднує природоохоронні, еколого-освітні й рекреаційні функції, що зумовлює необхідність застосування інтегрованих підходів до менеджменту екосистем. Проаналізовано становлення та розвиток еколого-освітніх програм, рекреаційних і туристичних маршрутів як складових сучасної екологічної політики в межах НПП. Установлено, що реалізація екологічних ініціатив, діяльність екологічної школи й упровадження освітніх проєктів сприяють формуванню екологічної свідомості місцевого населення та залученню молоді до природоохоронної діяльності. Охарактеризовано мережу екологічних стежок і рекреаційних пунктів. Зокрема, виділено такі маршрути: “До чистих джерел Поділля”, “Ромашково”, “Подорожуємо з НПП “Кармелюкове Поділля””, “В гості до сусідів”, “Весела Маланка”, “Загублений світ”, “Загублений світ-2”, “Заповідними місцями НПП “Кармелюкове Поділля””, “Поїхали з нами”; серед еколого-освітніх та еколого-пізнавальних стежок — “Пізнай і збережи”, “Вишенька”, “Стежками партизанської слави”, “Книга природи НПП “Кармелюкове Поділля””, “Природа — не смітник”, “Пасіка”, “Іпорелакс”, “Куби” як елементи сталого розвитку екологічного туризму; cеред рекреаційних об’єктів у межах НПП (з урахуванням антропогенного навантаження) — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення “Три криниці”, рекреаційні пункти на екологічній стежці “Вишенька”, “Криниця Лотоцького”, “Анютине джерело”, “Юрково”, “Біля верби”. Обґрунтовано роль екосистемних послуг (підтримувальних, культурних, постачальних, регулювальних) у забезпеченні сталого функціонування природних екосистем та узгодженні природоохоронних цілей із соціально-економічними потребами регіону. На основі проведеного SWOT-аналізу оцінено сучасний стан екосистем НПП, виявлено сильні та слабкі сторони, визначено можливості та загрози. Побудовано ситуаційну модель управління, що сприяє обґрунтуванню планування, підвищенню ефективності менеджменту та вибору оптимальних стратегій розвитку. Установлено першопричини й істотні загрози для природних екосистем, виділено пріоритетну природну цінність та основні екосистемні послуги, цілі й цінності добробуту. Розроблено комплекс заходів із менеджменту охоронних екосистем та оптимізації функціонального зонування НПП “Кармелюкове Поділля”, спрямованих на реалізацію цілей сталого розвитку Східного Поділля.

Моніторинг та аналіз рівнів електромагнітного забруднення в урбанізованому середовищі

О. М. Тихенко — 2026-02-17

Унаслідок урбанізації та стрімкого розвитку технологій електромагнітне випромінювання призводить до негативного впливу на здоров’я людей і природні екосистеми. Проведено моніторинг та аналіз рівнів електромагнітного випромінювання в урбанізованому середовищі. Установлено, що рівні електромагнітного поля суттєво відрізняються на різних локаціях, тобто просторове поширення електромагнітного випромінювання в урбанізованому середовищі є нерівномірним і динамічним. На більшості локацій рівні електромагнітного випромінювання відповідають нормативним вимогам. Потребують додаткових досліджень території, де зафіксовано перевищення рівнів. При цьому необхідно враховувати технічні характеристики джерел випромінювання та просторове поширення електромагнітних хвиль в урбанізованому середовищі. Електромагнітна хвиля може відбиватися від стін будівель, вікон, металевих конструкцій, транспорту й навіть від землі, унаслідок чого рівень поля може істотно відрізнятися на невеликих відстанях, а його моделювання потребує складних математичних алгоритмів, що враховують усі перешкоди й джерела.

Стратегії сталого розвитку як основа інтеграції екологічної відповідальності та корпоративних інновацій

Л. В. Головань — 2026-02-17

У статті досліджено стратегії сталого розвитку як ключову основу інтеграції екологічної відповідальності й корпоративних інновацій у діяльність сучасних підприємств в умовах трансформації глобальної економіки та посилення екологічних викликів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу бізнесу до моделей функціонування, орієнтованих на принципи “зеленої” економіки, ресурсоефективності та довгострокової конкурентоспроможності. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема аналіз і синтез, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел, а також логіко-аналітичні методи. У результаті проведеного аналізу встановлено, що комплексна інтеграція екологічної відповідальності та корпоративних інновацій у стратегії сталого розвитку підприємств забезпечує системне підвищення ефективності використання ресурсів, зокрема матеріальних, енергетичних і фінансових, а також сприяє оптимізації виробничих процесів і зниженню операційних витрат. Водночас упровадження “зелених” інновацій сприяє зростанню інвестиційної привабливості компаній, формуванню довгострокових конкурентних переваг і зміцненню корпоративного капіталу. Доведено, що інтеграція екологічних ініціатив позитивно впливає на соціальний аспект діяльності підприємств, зокрема підвищує залученість і лояльність персоналу, сприяє формуванню позитивного іміджу компанії серед споживачів і стейкхолдерів, а також стимулює активну взаємодію з громадськими й регуляторними структурами. Методичний підхід до оцінювання ефективності інтеграції екологічної відповідальності та корпоративних інновацій дає змогу кількісно визначати вплив “зелених” практик на економічні, соціальні та екологічні показники підприємств, що робить його придатним для використання в процесах стратегічного планування, управління корпоративними ресурсами й прийняття рішень щодо розвитку інноваційних екологічних проєктів. Такий підхід створює підґрунтя для формування системно збалансованих корпоративних стратегій, які поєднують економічну ефективність із принципами сталого розвитку та “зеленої” економіки.

Диджиталізація та ключові бізнес-процеси малих форм господарювання в агробізнесі

П. М. Скрипчук — 2026-02-17

Обґрунтовано перспективи розвитку малих форм ведення агробізнесу в Україні, які пов’язані з інноваційно-інвестиційними бізнес-процесами, диджиталізацією управління та запитами глобальної економіки в контексті євроінтеграції України. Запропоновано інструменти та інновації для управління агробізнесом, зокрема щодо сталої звітності підприємств, диджиталізації системи управління, теорії та практики стосовно різних видів екологічних слідів, а також сертифікації GlobalG.A.P. Інноваційноінвестиційні бізнес-процеси малих форм господарювання та нішевих виробництв, упровадження яких сприяє рентабельності бізнесу, охоплюють: будівництво сучасних овочесховищ і холодильників безпосередньо в місцях виробництва; збільшення масштабів експортної логістики; подання грантових заявок через диджитал-ресурси “Дія” та “єРобота”; придбання сонячних панелей для холодильників; автоматизацію складської логістики; різні варіанти кредитних ліній. Установлено, що агробізнес трансформується з традиційного виробництва в експортноорієнтований технологічний сектор через інноваційно-інвестиційні бізнес-процеси середніх і малих форм господарювання та нішевих виробництв для рентабельності бізнесу. Визначено ключові тенденції та елементи сучасного садівництва для впровадження: системи зберігання та переробки; цифровізація та інтелектуальне управління; гібридні методології управління; енергетична та ресурсна автономність; сертифікація та ESG-комплаєнс; нішеві культури; біологізація та точне землеробство; вертикальна інтеграція та мобільна переробка тощо. Доведено, що сучасні тенденції в садівництві свідчать про завершення ери екстенсивного розвитку та перехід до моделі інтелектуального й диджиталізованого агробізнесу на засадах бізнеспроцесного управління. Сьогодні успішний бізнес — це гібридна екосистема, де біологічні активи захищені високими технологіями, а фінансова стійкість базується на диверсифікації джерел фінансування та енергетичній незалежності. Цифрова трансформація перестала бути лише елементом престижу, перетворившись на інструмент виживання бізнесу.

Компенсаційний еколого-економічний механізм у системі збалансованого просторового розвитку лісового господарства

І. Є. Ярова — 2026-02-17

Сучасні трансформаційні екодеструктивні виклики (глобальні кліматичні зміни, воєнні й корупційні виклики, забруднення, надзвичайні ситуації техногенного характеру, низький еколого-економічний та організаційний рівень лісокористування) в системі просторового лісогосподарського розвитку зумовлюють необхідність поглиблення теоретико-організаційних засад формування комплексного компенсаційного механізму, спрямованого на усунення порушень екологічної рівноваги в лісових екосистемах, а також на відновлення ресурсного, екосистемного й соціально-екологічного потенціалу лісів на різних ієрархічних рівнях просторового господарювання. Метою цього дослідження є поглиблення організаційно-економічних засад розвитку компенсаційного еколого-економічного механізму забезпечення збалансованого просторового розвитку лісового господарства. Детально охарактеризовано сутнісно-змістовну основу компенсаційного механізму відшкодування екодеструктивних витрат (втрат, збитків) унаслідок дії ідентифікованих антропогенних факторів (неефективне, екологічно небезпечне господарювання, адресне забруднення, вилучення лісогосподарських земель, воєнні збитки і т. ін.) через такі його складові: механізм економіко-правової екологічної відповідальності (охоплює систему договірних відносин), державно-приватне партнерство, систему лісоекологічного страхування, механізм соціально-екологічної відповідальності й екологічно спрямовану діяльність соціального підприємництва та некомерційних організацій. Зроблено акцент на формуванні простору відшкодування екодеструктивних витрат. Уперше обґрунтовано структурні складові комплексного компенсаційного еколого-економічного механізму забезпечення збалансованого просторового лісогосподарювання в такому форматі: компенсаційний механізм мінімізації екологічних ризиків лісогосподарювання, комплексний механізм відшкодування екодеструктивних витрат (втрат), компенсаційний механізм збереження й відновлення екосистемного потенціалу (капіталу) лісів. Розкрито сутнісно-змістовну основу компенсаційного механізму мінімізації екологічних ризиків лісогосподарювання

Розвиток рекреаційного лісокористування в Україні: фінансово-економічні інструменти та євроінтеграційні орієнтири

Т. Є. Калина — 2026-02-17

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти розвитку рекреаційного лісокористування в Україні в контексті фінансово-економічного забезпечення та євроінтеграційних орієнтирів. Обґрунтовано, що лісові ресурси України є важливою складовою природно-ресурсного потенціалу держави та виконують економічні, екологічні й соціальні функції, зокрема забезпечують умови для рекреаційної діяльності населення. Визначено сутність поняття “рекреаційне лісокористування” та його роль у забезпеченні відпочинку, оздоровлення населення й розвитку туристично-рекреаційної діяльності. Проаналізовано сучасний стан лісових ресурсів України, їх територіальне розміщення та тенденції відтворення лісів. Установлено, що розвиток рекреаційного лісокористування сприяє диверсифікації економічної діяльності лісового господарства, формуванню нових видів економічної активності, розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури та підвищенню інвестиційної привабливості територій. Обґрунтовано необхідність застосування комплексу фінансово-економічних інструментів, зокрема бюджетного фінансування, інвестиційних механізмів, державно-приватного партнерства, податкових стимулів і платежів за використання рекреаційних ресурсів лісів. Досліджено європейський досвід розвитку рекреаційного лісокористування та визначено перспективи адаптації кращих практик країн Європейського Союзу до умов України. Визначено пріоритетні напрями розвитку рекреаційного лісокористування в умовах євроінтеграційних процесів і сталого управління лісовими ресурсами.

Системний підхід до еколого-економічного розвитку фінансово-економічного механізму рекреаційного лісокористування

О. І. Дребот — 2026-02-17

У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування фінансово-економічного механізму рекреаційного лісокористування в умовах трансформації лісового сектору та децентралізації управління. Визначено ключові суперечності між інтенсивністю рекреаційного навантаження та здатністю лісових екосистем до самовідновлення, що зумовлює необхідність установлення екологічно обґрунтованих лімітів використання ресурсів. Обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до розгляду рекреаційного лісокористування як багаторівневої соціо-еколого-економічної системи, що поєднує природний, господарський, інституційний і соціальний підсектори. Удосконалено підходи до побудови фінансово-економічного механізму через інтеграцію інструментів економічного стимулювання, екологічного моніторингу та механізмів державно-приватного партнерства. Запропоновано концептуальну модель системного управління рекреаційним лісокористуванням, що передбачає взаємодію ресурсів, інструментів і результатів з урахуванням принципів сталого розвитку. Визначено напрями підвищення ефективності використання лісових ресурсів, забезпечення фінансової самодостатності територій і збереження екосистемних функцій лісів у довгостроковій перспективі.

ГІС-ТЕХНОЛОГІЇ МОНІТОРИНГУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БІОСФЕРНОГО РЕЗЕРВАТУ «РОЗТОЧЧЯ»

Володимир Мокрий

Актуальна проблема моніторингу екологічної безпеки біосферного резервату має важливе наукове й прикладне значення, і використання ГІС-технологій дає змогу комплексно підійти до її вирішення. У роботі представлено еколого-картографічну модель «Населені пункти та дорожня мережа Розточчя», побудовану за результатами моніторингових досліджень об’єктів українсько-польського транскордонного біосферного резервату «Розточчя». Інтерактивна карта інтегрує просторово-часові георозподілені дані про території природно-заповідного фонду, населені пункти і дорожню мережу, забезпечує можливість збалансованого природокористування на прикордонних територіях. Методи дослідження ґрунтуються на системному, науково обґрунтованому аналізі теоретичних досліджень, геоінформаційних технологіях, програмних комплексах та інструментарію аналізу близькості геопросторових об’єктів. Синтез еколого-картографічних моделей екосистем реалізовано засобами ГІС MapInfo Professional. Створений інформаційний ресурс призначений для забезпечення оперативності і якості роботи з просторовою інформацією про природно-заповідний фонд, надання доступу громадськості до інформаційної бази даних заповідних територій та об’єктів, здійснення інформаційного супроводу державних органів, зацікавлених підприємств, установ та організацій інформацією, необхідною для розв’язання питань сталого розвитку Розточчя. Запропоновано створення дорожньої заповідної мережі для збереження ландшафтного різноманіття, підвищення атракторності територій та розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Розточчя. Практичне значення проведених досліджень полягає в комплексному використанні ГІС-технологій для моніторингу та управління екологічною безпекою транскордонних природоохоронних територій. Структура бази геоданих забезпечує одержання оперативної, об’єктивної і повної інформації про сучасний стан заповідного, рекреаційно-господарського і урбанізованого комплексів екологічної мережі, проектування лісоекологічних та гідроекологічних коридорів, оптимізації функціонального зонування біосферного резервату «Розточчя».

Ключові слова: еколого-картографічна модель, дорожня заповідна мережа, екологічний коридор.

FEATURES OF DEADWOOD DISTRIBUTION IN FOREST ECOSYSTEMS OF THE ZHYTOMYR POLISSYA

Василь Соломко

Мертва деревина є важливим компонентом лісових екосистем. Дослідження розподілу відмерлої деревини у Поліссі має важливе значення для збереження біорізноманіття та сталого лісового господарства в регіоні. Дослідження проведено за даними матеріалів лісовпорядкування для Піщаницького лісництва Овруцького надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Загальна площа ділянок лісництва, де виявлено сухостій, становить 966,3 га, а мертву лежачу деревину – на площі 253,8 га. Загальний запас виявленого під час лісовпорядкування сухостою становить 34051 м³ (11,6 % від запасу ростучих деревостанів). Найбільшу площу ділянок із сухостоєм і лежачою мертвою деревиною займає сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – 753,3 га та 198,9 га. Насадження сосни звичайної, у яких виявлено сухостій, в лісництві представлені дев’ятьма типами лісу, а захаращеність шістьма. За площею сухостою переважає свіжий дубово-сосновий субір (В₂-дС) – 382,5 га, а за площею захаращеності вологий дубово-сосновий субір (В₃-дС) – 70,1 га. Середній запас сухостою у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення становить 80,5 м³/га, а в експлуатаційних лісах 16,6 м³/га. Середній запас лежачої мертвої деревини у лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення становить 6,7 м³/га, а в експлуатаційних лісах 6,2 м³/га. За результатами дослідження переважають площі із сухостійною деревиною в лісах природного походження – 526,4 га, лісові культури, в яких виявлено сухостій займають 365,3 га. Отримані нами дані є важливими для досліджень особливостей формування запасів сухостою у Житомирському Поліссі з метою збереження природного різноманіття регіону та збалансованого природокористування.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЕКОНОМІЧНИХ ГАРАНТІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

Ю.І. Самойленко — 2017-09-08

У статті розкрито модифікації екологічного супроводу управління господарською діяльністю та обґрунтовано інструменти економічних гарантій забезпечення громадського екологічного управління проектами, спираючись на застосування стримувань та противаг на всіх етапах життєвого циклу проекту. Запропоновано схему запровадження інструменту розгляду ламентацій та звернень громадськості в структурі економічних гарантій забезпечення громадського екологічного управління проектами.

БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ ВІД ЦЕРКОСПОРОЗУ

О.М. Сірік — 2017-09-08

Досліджено вплив біологічних препаратів Мікосан-В і Фітоспорин та регулятора росту Емістим С на фітосанітарний стан в агробіоценозі ехінацеї пурпурової. Найвищу ефективність у захисті проти хвороби мав Мікосан-В. Він знижував розвиток церкоспорозу на 26% та забезпечив збільшення врожаю сировини надземної маси на 24%, коріння — на 26% порівняно з контролем.

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ У ЗОНАХ ВПЛИВУ СКЛАДІВ ОТРУТОХІМІКАТІВ

Л.І. Моклячук — 2017-09-08

Показано просторовий розподіл хлорорганічних пестицидів у ґрунтах санітарних зон недіючих складів отрутохімікатів залежно від відстані від складу. Розраховано пряме пестицидне навантаження в зонах впливу колишніх складів отрутохімікатів. Обчислено компоненти моделі ситуаційного ризику. Оцінено екологічні ризики, спричинені впливом колишніх складів отрутохімікатів на довкілля. Проведено порівняльний аналіз захворюваності населення району та області. Висунуто припущення про існуючий зв’язок забрудненості пестицидами зі збільшенням хвороб у населення району.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ

О.І. Шкуратов — 2017-09-08

Встановлено, що реформування економічних відносин у сільському господарстві не забезпечило створення системи економічного розвитку з урахуванням екологічних детермінант. Ефективним інструментом вирішення цієї проблеми може стати система організаційно-економічного забезпечення екологічної безпеки, заснована на збалансованому управлінні аграрним сектором, що відповідає постулатам сталого розвитку. Розглянуто та поглиблено теоретичні підходи до забезпечення екологічної безпеки в аграрному виробництві. Обґрунтовано роль та місце екологічної безпеки в забезпеченні сталого розвитку аграрного сектора економіки.

ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

О.В. Крохтяк — 2017-09-08

Обґрунтовано методичний підхід до оцінки земель, на яких реалізується органічне сільське господарство. Запропоновано методику визначення площ, придатних для ведення органічного сільського господарства. Проаналізовано стан придатності ґрунтів Радехівського та Бродівського районів Львівської області для ведення органічного сільськогосподарського виробництва.

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

О.В. Шевченко — 2017-09-08

Висвітлено основні проблеми правового регулювання охорони земель сільськогосподарського призначення в сучасних умовах. Запропоновано удосконалення нормативно-правових засад раціонального використання й охорони земель.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНОЇ ТА МАСОВОЇ (РИНКОВОЇ) ГРОШОВИХ ОЦІНОК ЗЕМЕЛЬ

А.О. Кошель — 2017-09-08

Досліджено питання порівняння нормативної та масової (ринкової) грошових оцінок як бази для оподаткування земель. Проаналізовано особливості кожного з них і показано їхні сильні й слабкі сторони.

ЕФЕКТИВНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ КАДАСТРОВИХ РОБІТ

О.І. Ступень — 2017-09-08

Досліджено головні проблеми державного земельного кадастру в Україні. Визначено основні положення формування та ефективного функціонування комплексної системи кадастрових робіт. Розроблено методику комплексного ведення кадастрових робіт, що дає змогу виявляти й усувати дефекти в державному кадастрі, інформаційних системах забезпечення містобудівної діяльності, що істотно підвищує якість інформаційних ресурсів та їхнє значення для управління земельномайновим комплексом.