Збалансоване природокористування

Екологічні ризики при вирощуванні ріпаку

О.С. Забарний

Environmental risks in rapeseed cultivation

Інновації точного землеробства у зменшенні екологічних ризиків в агроекосистемах України

А.М. Ліщук

Innovations of precision agriculture in reducing environmental risks in agroecosystems of Ukraine

Особливості науково-екологічних досліджень м. Кам’янця-Подільського та його околиць у період Другої світової війни

Д.В. Андрусяк

Peculiarities of scientific and ecological research in the city of Kamianets-Podilskyi and its surroundings during the Second World War

Кризовий екологічний менеджмент в умовах збройного конфлікту (дослідження на прикладі Східної Європи)

Л.А. Райчук

Crisis environmental management in the context of armed conflict (a case study of Eastern Europe)

Моніторинг сучасного стану торфовищ Західного Полісся

В.В. Коніщук

Monitoring of the current state of peatlands of the Western Polissia

Вплив кліматичних змін на деградацію земель та агроекосистем

О.В. Шевченко

The impact of climate change on land and agroecosystem degradation

Особливості алелопатичної активності ґрунту в насадженнях енергетичних культур

Н.А. Корнілова

Features of the allelopatic activity of the soil in plantations of energy cultures

Динаміка вмісту 137Cs у риб Київського та Канівського водосховищ

О.М. Волкова

Dynamics of ¹³⁷Cs accumulation in fish from Kyiv and Kaniv reservoirs

Використання та охорона земельноресурсного потенціалу України

Г.Д. Гуцуляк

Use and protection of land resources

potential of Ukraine

Застосування індексу Сторі для бонітування земель за продуктивністю: досвід США

О.І. Дребот

Application of the story index for land productivity rating: us experience

Врегулювання існуючих проблем на землях природно-заповідного та іншого природно-охоронного призначення — старт інваріантного розвитку України

О.І. Ковалів

Settlement of existing problems on the lands of nature reserve and other nature protection purpose — the start of the invariant development of Ukraine

Оцінка екодеструктивного аграрного природокористування та економіко-правова відповідальність в системі земельних відносин: методологічний аспект

Є.В. Мішенін

Assessment of ecologically destructive agrarian nature use and economic and legal responsibility in the system of land relations: methodological aspect

Проблематика становлення та розвитку територіальної системи земельного устрою на прикладі Київської області

О.І. Дребот

Problems of the formation and development of the territorial land management system: the case of Kyiv region

Методологія та методи підвищення економічного стану регіонів

О.Я. Маліновська

Methodology and methods of improving the economic state of the regions

The Якісний стан і родючість грунтів Чкаловської громади в умовах війни та миру

Віталій Лебедь

Україна характеризується переважанням у ґрунтовому покриві чорноземних ґрунтів, які становить основний ресурс для землеробства, але схильні до розвитку деградаційних процесів різного походження. Високоефективне аграрне виробництво можливе за умови отримання та використання актуальної інформації про їх якісний стан та родючість, що важливо в умовах як миру, так і війни. Чорноземи належать до групи найбільш постраждалих від воєнних дій ґрунтів, тому актуальною проблемою є оцінювання зміни їх довоєнного стану у результаті мілітарної деградації. Об'єктом досліджень був ґрунтовий покрив Чкаловської територіальної громади з абсолютним переважанням у ньому чорноземів типових важкосуглинистих та легкоглинистих, які зазнали пошкоджень у результаті бойових дій у 2022 році. Дослідження довоєнного стану ґрунтів були проведені на основі власних експериментальних матеріалів із частковим залученням фондових даних. Показано морфогенетичні особливості чорноземів типових громади та їх якісного стану, визначено параметри коефіцієнту відносної акумуляції гумусу (КВАГ) як реперу для оцінювання ступеня розвитку деградаційних процесів. На основі узагальнення даних довготривалих стаціонарних дослідів з добривами, в тому числі на території громади, визначено параметри середньобагаторічних ґрунтових потенціалів природної та ефективної родючості в аспекті основних сільськогосподарських культур. Показано достатньо високий якісний стан та родючість чорноземів у довоєнних час при порівняно незначному розвитку деградаційних процесів у вигляді ксероморфізму та еродованості на схилових місцеположеннях та прояву вторинної солонцюватості на зрошуваних мінералізованими стічними водами землях. Показано вплив воєнних дій на ґрунтовий покрив громади за допомогою дистанційних методів та вибіркових наземних польових досліджень, встановлено характер та масштаби мілітарної деградації чорноземів типових, зафіксовано 25 осередків пірогенної деградації, 8 ділянок з переущільненням ґрунтів, земельні ділянки з механічною деградації чорноземів унаслідок будівництва фортифікаційних споруд. Показано, що найбільш шкодочинними є наслідки обстрілів, вирви від вибухів боєприпасів поширені на 32% території громади. Це істотно погіршило якісний стан та родючість ґрунтів. Отримані результати дослідження можуть бути використані широким колом науковців, спеціалістів сільськогосподарського напряму, землекористувачів та інших зацікавлених осіб, діяльність яких пов’язана з використанням ґрунтів на основі оцінювання їх родючості.

Ключові слова: чорнозем, природна родючість, ефективна родючість, агроґрунтовий потенціал, коефіцієнт відносної акумуляції гумусу, довоєнний стан ґрунтів, мілітарна деградація.

The Якісний стан і родючість грунтів Чкаловської громади в умовах війни та миру

Віталій Лебедь

Вибір критеріїв побудови моделей управління функціонуванням екосистем

Віктор Гурєєв

Сьогодні актуальними виступають доповнення наявних терміносистеми, методології та методик, які дозволять здійснювати планування та реалізацію владно-розпорядчих рішень на управління в нових умовах. В процесі дослідження з’ясовується необхідність побудови цих нових інструментів: поняттєвого апарату і терміносистеми. Відповідно – обговорюється проблематика розробки «нової мови» з залученням останніх досягнень у відповідних напрямках прикладної лінгвістики, інформаційних технологій та сучасних методах математичного моделювання. Зроблено спробу показати роль і місце цієї проблематики в сучасній науковій парадигмі.

WETLAND MODELLING WITH AUTOREGRESSIVE MODEL: A TRACT TOWARDS WATER SUSTAINABILITY AND WETLAND MANAGEMENT

Monday Adiaha

THE ATMOSPHERE OF MARS: CAN WE REALLY SURVIVE THERE SUSTAINABLY?

Monday Adiaha

Mars, a planet long shrouded in mystery, has become a focal point for scientific exploration due to its potential for human habitation and the unique characteristics of its atmosphere. This research presents a comprehensive theoretical analysis of Mars’ atmosphere, assessing its composition, dynamics, and potential evolution, while exploring the feasibility of sustaining a human colony on the planet. The Martian atmosphere, composed predominantly of carbon dioxide (95.3%), is markedly thinner than Earth's, leading to extreme temperature variations and challenging conditions for human life. Seasonal changes, driven by Mars' axial tilt, result in significant atmospheric pressure fluctuations, while dust storms—some planet-wide—further complicate the environment. Despite these challenges, the presence of methane, with concentrations varying from 0.24 ppbv in late winter to 0.65 ppbv in summer, suggests active geological or biological processes, hinting at the planet’s potential habitability. Methodologically, this research employs a theoretical approach, drawing from extensive literature and existing atmospheric models. The study examines Mars’ atmospheric composition, dynamics, and loss mechanisms, including Jeans escape and sputtering. Projections for 2044, based on current scientific understanding and potential human interventions, foresee significant atmospheric changes, possibly driven by greenhouse gas emissions aimed at terraforming the planet. Key findings highlight the substantial challenges posed by Mars’ thin atmosphere, including the difficulty of sustaining liquid water and the hazards of radiation exposure. However, technological advancements, such as the development of oxygen production systems like MOXIE and the construction of insulated habitats using Martian regolith, show promise for overcoming these obstacles. The research concludes that while Mars presents formidable challenges, ongoing scientific and technological progress may soon make the dream of a sustainable human colony on Mars a reality.

Господарсько-біологічна оцінка гібридів редиски за вирощування у відкритому ґрунті в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу

С.В. Щетина — 2024-06-27

Редиска — рання овочева культура з дуже коротким періодом вегетації, яка широко поширена в усьому світі. Водночас широкий сортовий ресурс редиски та мінливі умови навколишнього природного середовища спонукають агровиробників проводити більш ретельний відбір сортів/гібридів для отримання високих урожаїв товарної продукції. З цією метою було проведено господарсько-біологічну оцінку восьми гібридів редиски різних строків стиглості за вирощування у відкритому ґрунті. Встановлено відмінності як у тривалості фенофаз, так і періоду вегетації рослин редиски. Більш швидким вступом у фенологічні фази, формуванням коренеплодів та їх дозріванням характеризувалися рослини гібридів Стеллар і Рокстар, які на 25 добу досягали фази технічної стиглості. За біометричними показниками серед досліджуваних гібридів у фазі технічної стиглості (ВВСН 49) вирізнявся гібрид Адель, рослини якого мали найвищу висоту (18 см), ширину розетки листків (18 см), кількість листків на рослині (8 шт.) та площу (17,6 тис. м²/га). За роки досліджень (2017–2019 рр.), які характеризувались контрастними погодними умовами, найвищу врожайність отримано за вирощування гібриду Адель на рівні 26,1–27,3 т/га з перевагою над контролем на 15% та приростом врожаю 3,5 т/га. За рівнем урожайності досліджувані гібриди ранжовано в ряд: Адель > Еліза > Стеллар > Рокстар > Розетта > Роксан > Донар > Ролекс. Найвищими показниками якості характеризувались коренеплоди гібридів Адель, Стеллар і Рокстар. За візуальною оцінкою коренеплодів редиски, аналізом лінійних розмірів, а також їх показників якості досліджувані гібриди ранжовано у ряд: Адель > Стеллар > Рокстар > Еліза > Розетта > Роксан > Донар > Ролекс. Встановлено тісну пряму залежність між врожайністю і масою коренеплоду (r=1), а також міжфазними періодами розвитку рослин (сходів, появи першого справжнього листка, росту і розвитку листків та коренеплоду) з технічною стиглістю коренеплодів (r=0,90–1,00). Кількість листків на рослині корелювала з висотою рослин (0,97) та міжфазними періодами розвитку рослин (0,91–0,97). Сума цукрів у коренеплоді корелювала з вмістом сухої речовини та діаметром коренеплоду (0,92). За результатами проведеної господарсько-біологічної оцінки гібридів редиски різних груп стиглості визначено, що найбільш врожайними з якісними показниками коренеплодів за вирощування у відкритому ґрунті є ранньостиглий гібрид Стеллар, середньостиглий гібрид Еліза і пізньостиглий Адель, які рекомендовано для вирощування в господарствах різних форм власності в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу.

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ГЕРБІЦИДНОГО ЗАХИСТУ НА ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННІ ОЗНАКИ ТА УРОЖАЙНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Т.П. Костина — 2024-06-27

В умовах Центрального Лісостепу України впродовж 2021–2023 рр. досліджено вплив технологій гербіцидного захисту на формування висоти рослин, діаметр кошиків, вміст олії та урожайність гібридів соняшнику. Вивчали дванадцять гібридів соняшнику: СИ Бакарді КЛП, НК Конді, СУЗУКА (Syngenta Crop Protection AG), ЛГ5555 КЛП, ЛГ5580, ЛГ59580 (Limagrain Europe), ЕС ГЕНЕЗІС, ЕС Белламіс СЛ, ЕС АРОМАТІК СУ (Euralis Semences), П64ЛП130, ПР64Ф66, П64ЛЕ25 (Pioneer Overseas Corporation). Досліджували гібриди соняшнику, застосовуючи класичну, Експрес (або СУМО), Clearfield® Plus (КЛП) технології гербіцидного захисту. З огляду на агрометеорологічні умови вирощування гібридів соняшнику та їх генетичний потенціал встановлено, що за Express Sun (або СУМО) технологією гербіцидного захисту фірми Dupont (складається з гібридів соняшнику стійких до препаратів на основі трибенурон-метилу) найбільш стабільною була висота рослин соняшнику в гібридів СУЗУКА (194–197 см) і П64ЛЕ25 (206– 207 см). За технологією гербіцидного захисту Clearfield® Plus (КЛП) фірми BASF (на основі стійкості гібридів соняшнику до гербіцидів імідазолінової групи) найвищу стабільність за висотою рослин виявив гібрид ЛГ5555 КЛП (175–177 см). За класичною технологією, використовуючи ґрунтові й післясходові гербіциди та грамініциди з елементами механічного контролю, гібрид ЕС Белламіс СЛ протягом трьох років досліджень мав найбільше варіювання висоти рослин від 177 см до 223 см. Найбільш стабільним був діаметр кошика соняшнику в гібрида СИ Бакарді КЛП (22,3–22,5 см) за Clearfield® Plus (КЛП) технологією гербіцидного захисту. За Express Sun (або СУМО) технологією гербіцидного захисту отримали високі показники діаметру кошика в гібридів ЕС АРОМАТІК СУ (20,7–23,2 см) і СУЗУКА (19,3– 23,3 см). Найвища урожайність із ділянки зафіксована в гібридів СУЗУКА (11,15 кг), ЕС АРОМАТІК СУ (11,05 кг) і П64ЛЕ25 (10,84 кг) за Clearfield® Plus (КЛП) технології гербіцидного захисту. Забезпечили кращу урожайність і сформували високу якість насіння гібриди П64ЛЕ25 (3,86 т/га), вміст олії — 47,2%; ЕС АРОМАТІК СУ (3,95 т/га), вміст олії — 47,1% і СУЗУКА (3,98 т/га), вміст олії — 47,7% за Clearfield® Plus (КЛП) технологією гербіцидного захисту. За технології Express Sun (або СУМО) найкращим був гібрид ЛГ5580 (4,0 т/га), вміст олії — 48,6%.

КУЛЬТУРА СОЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНОМУ СВІТОВОМУ І ВІТЧИЗНЯНОМУ АГРОВИРОБНИЦТВІ

А.В. Голодна — 2024-06-27

Мета досліджень — проаналізувати динаміку посівних площ сої, її урожайності та валового збору насіння у світі й Україні за тривалий період, встановити місце України у світовому виробництві насіння культури в умовах військової агресії рф. Для дослідження використано методи порівняння, узагальнення та аналізу цифрового матеріалу. Проведений аналіз статистичних даних і сучасних наукових публікацій дав можливість дослідити динаміку зростання посівних площ сої та її урожайності у світі й Україні, встановити місце України у світовому виробництві насіння культури. Визначено регіони України з максимальною посівною площею сої, урожайністю та валовим збором її насіння. Світовими лідерами виробництва сої у 2023 р. є Бразилія, Сполучені Штати Америки та Аргентина, які сукупно виробили 318,344 млн тонн, що становить 81% від загального світового виробництва. Україна займає дев’яту позицію у світовому рейтингу із часткою 1% у загальному обсязі виробництва сої, виробивши 5,2 млн тонн.

ПРОГНОЗУВАННЯ ДИНАМІКИ ПОПУЛЯЦІЙ ШКІДЛИВИХ КОМАХ І ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗМІН КЛІМАТУ

О.С. Ситник — 2024-06-27

Зміна кліматичних умов — одна з найактуальніших проблем людства. Виникнення осередків всохлих дерев у різних частинах земної кулі вказує на глобальність процесів, що пов’язано з планетарними циклами та кліматичними змінами. Імовірно, це має зв’язок із різними діями, зокрема тенденцією до потепління, зміною режиму опадів, підвищенням рівня моря та змінами в струминних течіях. Для досягнення мети статті методами емпіричного та аналітичного дослідження ми проаналізували сучасні наукові публікації. Виявили, що прогнозоване розповсюдження комах-шкідників, паразитів і збудників хвороб серед видів деревних рослин спричиняє дедалі більшу занепокоєність фахівців. Усихання лісів є проблемою як для Європи, так і для України, де площа всихання соснових насаджень охопила регіон Лісостепу й поширилася на інші природні зони. У роботі висвітлили актуальне питання аналізу чинників ослаблення та погіршення санітарного стану деревних рослин Лісостепу України. Дослідники прогнозують суттєві кліматичні зміни найближчим часом. Через таку зміну комахи-шкідники та інші збудники хвороб можуть завдати ще більшої шкоди деревним рослинам. Зміна клімату, а саме збільшення викидів вуглекислого газу й потепління, часті посухи й температурні зміни, впливають на популяцію шкідників. До поширених хвороб деревних рослин Лісостепу України належать хвороби, які спричиняють комахи, гриби та бактерії. Так, у лісах найбільш поширене ураження кореневою губкою (Fomes aппosus Fr., Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.). Значної шкоди рослинам також завдають нематоди, віруси. У публікації розглянуто вплив зміни клімату (температури, вологості тощо) на біологію та екологію комах-шкідників і досліджено потенційне використання сучасних технологій моніторингу шкідників та інструментів прогнозування. Отже, прогнозовані зміни клімату здатні спричинити потепління, зміну кількісних, якісних і часових характеристик опадів. У такий спосіб глобальні зміни клімату впливати на наявність води в ґрунті, потоки атмосферної водяної пари та гідрологічні процеси. Багато шкідників чутливі до змін опадів і температури, що призводить до зміни їх популяцій.

ПОКРАЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТНОЇ СКЛАДОВОЇ ПОРУШЕНИХ СУБСТРАТІВ ШЛЯХОМ ВНЕСЕННЯ САПОНІТОВИХ ГЛИН

О.С. Дем’янюк — 2024-06-27

У запропонованій статті визначено вплив на елементну складову піщаних субстратів на прикладі Андрійковецького кар’єрно-відвального комплексу та Барсуківського піщаного кар’єру, які локалізовані в Центральному Поділлі в умовах Правобережного Лісостепу. Зазначено, що використання сапоніту в якості меліоранту — це економічно ощадний метод рекультивації, який дозволяє знизити навантаження на навколишнє середовище, спричинене видобуванням корисних копалин, забрудненням території важкими металами, веденням бойових дій тощо. Для оцінки якісного складу неорганічної і органічної складових піщано-сапонітових сумішей та визначення сапонітової глини як потенційно родючого матеріалу використовували загальнонаукові (аналіз), статистичні (статистичний аналіз) та лабораторні методи (спектральний аналіз за допомогою ІЧ-спектрофотометра Фур’є). Для проведення дослідження було відібрано усереднену пробу піску з Андрійковецького кар’єрно-відвального комплексу та з Барсуківського піщаного кар’єру. Для порівняння було відібрано пробу зонального ґрунту з непорушених територій. Для піщано-сапонітових сумішей використовувався сапоніт із Ташківського родовища фракцією 0,1 мм, співвідношення піщаного субстрату до сапоніту складає 70% до 30%. За результатами дослідження визначено, що сапоніт позитивно впливає на склад піщано-сапонітової суміші в частині забезпечення рослин елементами живлення, таких як макро- і мікроелементи (Mg, K, Na, Cu, Zn, Ca). Це підтверджує позитивний вплив сапоніту на ріст рослин, що був отриманий нами в дослідах із біотестування, і пояснюється тим, що елементи піщано-сапонітового субстрату є доступними для рослин унаслідок їх переходу в субстратний розчин. При внесенні сапоніту до субстрату піщаних кар’єрів збільшується і вміст органічних речовин, що пришвидшує процеси гуміфікації та утворення ґрунтових агрегатів. Зроблено висновок, що в субстраті Андрійковецького кар’єрно-відвального комплексу розпочалися процеси ґрунтоутворення, оскільки склад органіки тут є більшим.

ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ У РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ ЛІСАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ

С.І. Мусієнко — 2024-06-27

Дослідження лісівничо-таксаційних показників дубових деревостанів у рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережного Степу проведено за матеріалами лісовпорядкування. Проаналізовано розподіл дубових деревостанів у рекреаційно-оздоровчих лісах регіону за місцем розташування, походженням, типами лісу, групами і класами віку, класами бонітету та відносними повнотами. Розраховано показники використання лісорослинного потенціалу модальними дубняками в межах лісових ділянок зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина лісів зелених зон). З’ясовано, що дубові деревостани в рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережного Степу займають площу понад 73 тис. га, або 39% від загальної площі рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Серед них переважають штучні дубові насадження, частка площі яких становить 52,9%. Порослеві дубові деревостани займають площу 42,5%, а насіннєві природні — 4,6%. Найбільшим запасом (195 м³·га^–1) характеризуються насіннєві природні деревостани. Переважають деревостани сухої берестово-пакленової діброви — 25,9 тис. га, що становить 35,4% від загальної площі дубових лісів у регіоні дослідження. За площею та запасом превалюють середньовікові насадження, частка яких становить 60,7% від загальної площі та 56,6% від загального їх запасу. Відмічено переважання за площею дубових деревостанів, які ростуть за II і III класами бонітету (62,7%) та характеризуються відносною повнотою 0,7–0,8 (63,7%). Встановлено, що відносна повнота дубових деревостанів, починаючи із VII класу віку, поступово знижується. Показник використання лісорослинного потенціалу дубняками в межах лісів зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина) порівняно з місцевими високопродуктивними деревостанами становить 76%. Втрати деревини внаслідок недовикористання родючості земель оцінено в 916,7 тис. м³.