Удосконалення біотехнологічної переетерифікації жирових систем з використанням іммобілізованого ферментного препарату

Автор(и)

  • Анна Павлівна Бєлінська Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5795-2799
  • Ольга Миколаївна Близнюк Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2595-8421
  • Олена Валентинівна Щербак Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4265-3355
  • Наталія Юріївна Масалітіна Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7347-2584
  • Лілія Сергіївна Мироненко Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7345-6450
  • Олександра Олександрівна Варанкіна Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-6117-7091
  • Сергій Іванович Самойленко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4742-7303
  • Вікторія Миколаївна Боровкова Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3422-9394
  • Наталія Юріївна Кібенко Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9414-6881
  • Валентина Кузьмівна Тимченко Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5486-7935

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268373

Ключові слова:

біотехнологічна переетерифікація, іммобілізований ферментний препарат, тривалість переетерифікації, показники якості переетерифікованого жиру

Анотація

Об’єктом дослідження в роботі є біотехнологія переетерифікації жирових систем за допомогою іммобілізованого ферментного препарату Lipozyme TL IM. В роботі вирішено задачу активації ферментного препарату за допомогою зволоження водним розчином гідрокарбонату натрію з рН 7,4…7,7 (3 % мас.). Отримані результати дозволяють мінімізувати тривалість процесу переетерифікації з одночасним отриманням високоякісного продукту. Запропонована обробка ферментного препарату дозволяє знизити тривалість процесу біопереетерифікації в модельній жировій суміші (пальмовий стеарин, кокосова та соєва олії у співвідношенні 1 : 1 : 1 відповідно) до 3,5…3,7 год. В результаті одержано продукт з високими якісними показниками – кислотним (до 0,26 мг КОН/г), пероксидним (до 0,60 ммоль ½ О /кг) та анізидиновим (1,70 у.о.) числами. Отримані дані пояснюються тим, що для ефективного біокаталізу ліполітичним ферментам як білковим молекулам, є необхідним існування двох фаз – ліпідної і водної, це забезпечується обґрунтованими в дослідженні параметрами активації. Особливістю отриманих результатів є можливість активації ферментного препарату, яку в промислових умовах не передбачено через загрозу гідролітичних процесів сировини і готової продукції, що призводить до погіршення якості готового продукту. Результати досліджень дозволяють мінімізувати гідролітичні процеси в жировій системі під час переетерифікації з одночасним підвищенням ефективності процесу. З практичної точки зору виявлений механізм активації дозволяє корегування умов обробки ферментного препарату в технології переетерифікації жирових систем. Прикладним аспектом використання наукового результату є можливість удосконалення типового технологічного процесу переетерифікації жирів

Біографії авторів

Анна Павлівна Бєлінська, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук, доцент

Відділ досліджень технології переробки олій і жирів

Ольга Миколаївна Близнюк, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Олена Валентинівна Щербак, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів

Наталія Юріївна Масалітіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Лілія Сергіївна Мироненко, Державний біотехнологічний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів

Олександра Олександрівна Варанкіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Сергій Іванович Самойленко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Вікторія Миколаївна Боровкова, Державний біотехнологічний університет

Кандидат ветеринарних наук

Кафедра біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів

Наталія Юріївна Кібенко, Державний біотехнологічний університет

Старший викладач

Кафедра біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів

Валентина Кузьмівна Тимченко, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України

Кандидат технічних наук, доцент

Відділ досліджень технології переробки олій і жирів

Посилання

  1. Belinska, A., Bochkarev, S., Varankina, O., Rudniev, V., Zviahintseva, O., Rudnieva, K. et al. (2019). Research on oxidative stability of protein-fat mixture based on sesame and flax seeds for use in halva technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (101)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.178908
  2. Kumar, A., Dhar, K., Kanwar, S. S., Arora, P. K. (2016). Lipase catalysis in organic solvents: advantages and applications. Biological Procedures Online, 18 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12575-016-0033-2
  3. Sytnik, N., Demidov, I., Kunitsa, E., Mazaeva, V., Chumak, O. (2016). A study of fat interesterification parameters’ effect on the catalytic reaction activity of potassium glycerate. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (6 (81)), 33–38. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71236
  4. Remonatto, D., Miotti Jr., R. H., Monti, R., Bassan, J. C., de Paula, A. V. (2022). Applications of immobilized lipases in enzymatic reactors: A review. Process Biochemistry, 114, 1–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.procbio.2022.01.004
  5. Xie, W., Zang, X. (2016). Immobilized lipase on core–shell structured Fe3O4–MCM-41 nanocomposites as a magnetically recyclable biocatalyst for interesterification of soybean oil and lard. Food Chemistry, 194, 1283–1292. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2015.09.009
  6. Meunier, S. M., Kariminia, H.-R., Legge, R. L. (2017). Immobilized Enzyme Technology for Biodiesel Production. Advances in Biofeedstocks and Biofuels, 67–106. doi: https://doi.org/10.1002/9781119117551.ch3
  7. Zhang, H., Secundo, F., Sun, J., Mao, X. (2022). Advances in enzyme biocatalysis for the preparation of functional lipids. Biotechnology Advances, 61, 108036. doi: https://doi.org/10.1016/j.biotechadv.2022.108036
  8. Kutluk, T., Gürkaya Kutluk, B. (2022). A commercial lipase Resinase® HT (Aspergillus oryzae) efficiency on triglycerides transesterification and process optimization. Sustainable Chemistry and Pharmacy, 30, 100862. doi: https://doi.org/10.1016/j.scp.2022.100862
  9. Fernández, A., Longo, M. A., Deive, F. J., Álvarez, M. S., Rodríguez, A. (2022). Dual role of a natural deep eutectic solvent as lipase extractant and transesterification enhancer. Journal of Cleaner Production, 346, 131095. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.131095
  10. Sharma, S., Bhatt, R. (2021). Enhanced production of Commercially Important Amylolytic Enzyme. Lambert Academic Publishing.
  11. Samoylova, Y. V., Piligaev, A. V., Sorokina, K. N., Rozanov, A. S., Peltek, S. E., Novikov, A. A. et al. (2016). Application of the immobilized bacterial recombinant lipase from Geobacillus stearothermophilus G3 for the production of fatty acid methyl esters. Catalysis in Industry, 8 (2), 187–193. doi: https://doi.org/10.1134/s2070050416020082
  12. Pinheiro, B. B., Rios, N. S., Rodríguez Aguado, E., Fernandez-Lafuente, R., Freire, T. M., Fechine, P. B. A. et al. (2019). Chitosan activated with divinyl sulfone: a new heterofunctional support for enzyme immobilization. Application in the immobilization of lipase B from Candida antarctica. International Journal of Biological Macromolecules, 130, 798–809. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2019.02.145
  13. Ismail, A. R., Kashtoh, H., Baek, K.-H. (2021). Temperature-resistant and solvent-tolerant lipases as industrial biocatalysts: Biotechnological approaches and applications. International Journal of Biological Macromolecules, 187, 127–142. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2021.07.101
  14. Patzl-Fischerleitner, E., Eder, R. (2009). Determination of enzymatic activities of commercial enzyme preparations. Mitteilungen Klosterneuburg, 59 (1), 8–14. Available at: https://www.weinobst.at/dam/jcr:89c04c6b-dc0d-427b-87bb-c23fd5708a14/8-2009.pdf
  15. Peng, B., Chen, F., Liu, X., Hu, J.-N., Zheng, L.-F., Li, J., Deng, Z.-Y. (2020). Trace water activity could improve the formation of 1,3-oleic-2-medium chain-rich triacylglycerols by promoting acyl migration in the lipase RM IM catalyzed interesterification. Food Chemistry, 313, 126130. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.126130
  16. Osorio, N. M., da Fonseca, M. R., Ferreira-Dias, S. (2006). Operational stability of Thermomyces lanuginosa lipase during interesterification of fat in continuous packed-bed reactor. European Journal of Lipid Science and Technology, 108 (7), 545–553. doi: https://doi.org/10.1002/ejlt.200600029
  17. Zhang, Z., Lee, W. J., Sun, X., Wang, Y. (2022). Enzymatic interesterification of palm olein in a continuous packed bed reactor: Effect of process parameters on the properties of fats and immobilized Thermomyces lanuginosus lipase. LWT, 162, 113459. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2022.113459
  18. Nekrasov, P. O., Gudz, O. M., Nekrasov, O. P., Berezka, T. O. (2020). Optimizing the parameters of the production process of fat systems with a minimum content of trans-isomers. Voprosy khimii i khimicheskoi tekhnologii, 3, 128–133. doi: https://doi.org/10.32434/0321-4095-2020-130-3-128-133
Удосконалення біотехнологічної переетерифікації жирових систем з використанням іммобілізованого ферментного препарату

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-31

Як цитувати

Бєлінська, А. П., Близнюк, О. М., Щербак, О. В., Масалітіна, Н. Ю., Мироненко, Л. С., Варанкіна, О. О., Самойленко, С. І., Боровкова, В. М., Кібенко, Н. Ю., & Тимченко, В. К. (2022). Удосконалення біотехнологічної переетерифікації жирових систем з використанням іммобілізованого ферментного препарату. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6 (120), 6–13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268373

Номер

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин