Використання алгебри предикатів для розпізнавання повітряних об'єктів по радіолокаційному спектральному зображенню

Автор(и)

  • Владимир Витальевич Жирнов Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0002-2397-3126
  • Светлана Владимировна Солонская Харківський національний автодорожній університет вул. Петровского, 25, м. Харків, Україна, 61005, Україна https://orcid.org/0000-0002-8841-7825

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.29737

Ключові слова:

алгебра предикатів, розпізнавання повітряних об'єктів, спектральне зображення, відбиття, людина-оператор

Анотація

Наведено результати дослідження про можливість застосування алгебри предикатів в алгоритмах розпізнавання повітряних об'єктів по радіолокаційному спектральному зображенню. Показано, що використання математичного апарата алгебри предикатів дозволяє всі операції ідентифікації спектральних типів виконати автоматично й у реальному масштабі часу. У цьому випадку для аналізу особливостей спектрів відбиттів, що заважають, і сигналів повітряних об'єктів досліджуються алгоритми прийняття рішень людиною-оператором.

Біографії авторів

Владимир Витальевич Жирнов, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61166

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

НДЦ інтегрованих радіоелектронних систем і технологій

Светлана Владимировна Солонская, Харківський національний автодорожній університет вул. Петровского, 25, м. Харків, Україна, 61005

Старший викладач

Кафедра природничих і гуманітарних дисциплін

Посилання

  1. Russel, S., Norvig, P. (2006). Artificial intelligence. A modern approach. Second Edition. Williams, 1410.
  2. Luger, G. F. (2005). Artificial intelligence: structures and strategies for complex problem-solving. 4 edition. Williams, 864.
  3. Robinson, J. (1965). A machine-oriented logic based on the resolution principle. Journal of the ACM (JACM), 12 (1), 23–41.
  4. Bondarenko, M. F., Shabanov-Kushnarenko, Yu. P. (2007). Teoriya intellekta. Uchebnik. Harkov: izd-vo SMIT, 576.
  5. Bondarenko, M. F., Chikina, V. A. (1998). O metode matematicheskogo opisaniya morfologicheskih otnosheniy i ih shemnoy realizatsii. Problemy bioniki, 48, 3–11.
  6. Bondarenko, M. F., Shabanov-Kushnarenko, Yu. P. (1987).Obabstraktnom opredelenii algebry konechnyih predikatov. Problemy bioniki, 39, 3–12.
  7. Shabanov-Kushnarenko, S. Yu. (1994). Komparatornaya identifikatsiya protsessov mnogomernoy kolichestvennoy otsenki. Hark. tehn. un-t radioelektroniki, 230.
  8. Bondarenko, M. F., Shabanov-Kushnarenko, S. Yu. (1989). O lineynyh predikatah. Problemy bioniki, 43, 3–7.
  9. Bondarenko, M. F. (1983). Issledovanie sistemy aksiom algebry konechnyih predikatov. ASU i pribory avtomatiki, 66, 120–129.
  10. Borodaenko, D. N. (2001). Raspoznavanie obrazov. Raspoznavanie obrazov i iskusstvennyiy intellekt. Available at: http://www.ocrai.narod.ru (Last accessed: 26.12.2007).
  11. Gorelik, A. L., Skripkin, V. A. (2004). Metody raspoznavaniya. Mosow: Vyssh. shk, 261.
  12. Slagle, J. R., Gardiner, O. A., Kyungsook, N. (1990). Knowledge specification on an expert system. IEEE Expert, 5 (4), 29–38. doi: 10.1109/64.58019
  13. Schank, R. (1972). Conceptual Dependency: a Theory of Natural Language Understanding Cognitive. Cognitive Psychology, 3 (4), 552–631. doi: 10.1016/0010-0285(72)90022-9
  14. Manning, C. D., Raghavan, P., Schütze, H. (2008). Introduction to Information Retrieval.CambridgeUniversityPress, 496.
  15. Zhuravlev, Yu. I. (2005).Obalgebraicheskom podhode k resheniyu zadach raspoznavaniya ili klassifikatsii. Problemy kibernetiki. Moscow: Nauka, 33, 5–68.
  16. Solonskaya, S. V. (2004). O vozmozhnosti ispolzovaniya algebry predikatov dlya klassifikatsii vozdushnyh ob'ektov po radiolokatsionnomu spektralnomu izobrazheniyu. Radiotehnika, 139, 73–76.
  17. Zhyrnov, V. V., Solonskaya, S. V. (2005). Intellektualnaya sistema radioloka-tsionnogo obnaruzheniya malozametnyh vozdushnyh ob'ektov. Radioelektronika i informatika: Nauchno-tehnicheskiy zhurnal, 3, 134–138.
  18. Zhyrnov, V. V., Solonskaya, S. V. (2006). Raspoznavanie radiolokatsionnyh otmetok po spektralnomu izobrazheniyu s adaptivnymi vesovymi koeffitsientami. Radioelektronika i informatika: Nauchno-tehnicheskiy zhurnal, 1, 121–124.
  19. Teyz, A., Gribomon, P. (1990). Logicheskiy podhod k iskusstvennomu intellektu: ot klassicheskoy logiki k logicheskomu programmirovaniyu. Moscow: Mir, 432.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-19

Як цитувати

Жирнов, В. В., & Солонская, С. В. (2014). Використання алгебри предикатів для розпізнавання повітряних об’єктів по радіолокаційному спектральному зображенню. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(3(72), 48–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.29737

Номер

Том 6 № 3(72) (2014): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Светлана Владимировна Солонская, Владимир Витальевич Жирнов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.