This is an outdated version published on 2023-10-22. Read the most recent version.

Зміни тонусу м’язів у осіб 36-46 років після травм хребта під впливом занять лікувальною фізичною культурою

Authors

А.С. Сулима
М.Д. Насальський
О.О. Здебський

DOI:

https://doi.org/10.15391/prrht.2019-4(2).05

Keywords:

хребетно-спинномозкова травма, шийний відділ, лікувальна фізична культура, спастичність м’язів.

Abstract

Хребетно-спинномозкова травма є однією з найскладніших проблем сучасної нейрохірургії. Згідно статистичних даних в Україні нараховується близько 3 тисяч осіб із даною хворобою кожного року. Причинами виникнення хребетно-спинномозкової травми шийного відділу є дорожньо-транспортні пригоди, побутовий і виробничий травматизм. Тому, головним завданням лікарів на сучасному етапі є створення програм фізичної реабілітації для успішного лікування і реабілітації даного контингенту хворих. Мета дослідження - дослідження зміни тонусу м’язів у осіб ІІ зрілого віку із хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу під впливом занять лікувальною фізичною культурою. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 27 осіб (10 жінок і 17 чоловіків) із даною травмою. Вік пацієнтів – 36-46 років. Ступінь спастичності визначали за модифікованою 6-ти бальною шкалою спастичності Ашфорта. Результати: Усіх пацієнтів розподілили на дві групи: контрольну (13 осіб) та основну (14 осіб). Розроблені нами заняття лікувальною фізичною культурою сприяли зменшенню спастичності досліджених м’язів. Так, у осіб основної групи рівень спастичності литкового і камбалоподібного м’язів, привідних м’язів та чотириголового м’яза стегна є у два рази меншою, ніж у пацієнтів контрольної групи. Висновки. Отже, результати проведених нами досліджень свідчать про те, що заняття лікувальною фізичною культурою сприяють зниженню спастичності м’язів.

References

Бісмак О. (2015) Особливості організації діяльності реабілітаційних закладів в Україні. Освітологічний дискус. №4(12), 45-49.

Богдановська Н.В. (2012) Сучасні технології в реабілітації хворих із спинномозковою травмою. Вісник Запорізького національного університету. №2(8), 117–124

Дзяк Л.А., Сальков М.М., Зорін М.О., Тітов Г.І. (2015) Актуальні питання організації надання медичної допомоги, діагностики та лікування бойової хребетної та хребетно-спинномозкової травми. Український нейрохірургічний журнал. № 1, 56-62.

Кобелєв С.Ю. (2004) Особливості створення індивідуальної програми фізичної реабілітації для осіб з пошкодженням спинного мозку. Теорія і практика фізичного виховання. № 3, 258-263.

Крук Б.Р. (2004) Визначення вихідного рівня показників рухової функції осіб з хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу в післяопераційний період. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорт.. Х. №15, 70-74.

Крук Б., Рокошевська В., Білянський О., Герцик А. (2015) Особливості організації процесу фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою в умовах стаціонару. Спортивна наука України. №2(66), 17–21.

Крук Б. (2011) Особливості процесу фізичної реабілітації осіб з хребетно-спинномозковою травмою шийного відділу хребта. Бюлетень Української Асоціації фахівців фізичної реабілітації. №5.

Педаченко Є. Г., Іпатов А.В., Тарасенко О.М. (2012) Статистичний аналіз інвалідності при травмі хребта та спинного мозку. Запорізький медичний журнал. №6(75), 21–23.

Симонова І.А. (2000) Епідеміологія хребетно-спинномозкової травми і організація медичної допомоги постраждалим (Автореф. дис… канд. мед. наук). СПб.

Федорович О., Передерій А. (2017) Сучасний стан реабілітації осіб з травмами хребта та спинного мозку в Україні. Спортивна наука України. №3(79), 40-46.

Roy R.R., Harkema S.J., Engerton V.R. (2012) Basic concepts of activity-based interventions for improved recovery of motor function after spinal cord injury. Arch. Phys. Med. Rehabil. 93(9), 1487-1497.