Питання клінічного реабілітаційного менеджменту після наслідків мозкового інсульту

Abstract

Однією з найбільш важких форм цереброваскулярної патології є мозковий інсульт. Відновлення втрачених функцій є проблематичним і залежить від багатьох факторів, в числі яких вчасно розпочате лікування та реабілітаційні заходи. Близько 25 % тих, хто перенесли інсульт потребують сторонньої допомоги, 10 – 20 % залишаються здатними працювати і тільки 8 % повертаються до своєї професійної діяльності. В результаті ефективної реабілітації знижується ступінь інвалідизації, підвищується якість життя хворих, які зазнали мозковий інсульт. Актуальність комплексного відновлення втрачених після інсульту функцій росте з року в рік і залишається складною медико – соціальною проблемою. В останній час все частіше мова йде про мультидисциплінарну команду, яка забезпечує всі необхідні складові комплексної індивідуальної програми реабілітації з урахуванням давності інсульту, локалізації ураження, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань. В наступний час не визиває сумніву, що реабілітація хворих з інсультом потенційно ефективна, причому не вік хворих, ні наявність  супутніх інсульту неврологічних и соматичних захворювань, ні значна вираженість післяінсультного дефекта не є ознакою, яка абсолютно виключає ефективність реабілітаційних заходів. Тому представляє інтерес вивчити дану проблему.