Центральний рівень сенсомоторної регуляції спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи
Abstract
Мета: Визначити зміни показників центральної регуляції сенсомоторної функції висококваліфікованих спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи, Матеріал і методи: За результатами дослідження серцево-судинної системи з використанням спіроартеріокардіоритмографії до, після та наступного після інтенсивного фізичного навантаження ранку були визначені 19 спортсменів чоловічої статі, у яких формувалось перенапруження серцево-судинної системи: у 10 – за симпатичним типом, у 9 – за парасимпатичним. Паралельно проводилось визначення показника перемикання центральних установок (ПЦУ) за даними дослідження сенсомоторної системи з використанням приладу «Комп’ютерний вимірювач рухів». Результати: Одразу після інтенсивного фізичного навантаження відзначається значуще пришвидшення ПЦУл (p< 0,05) та значуще уповільнення ПЦУп (p< 0,05) при перенапруженні за симпатичним типом, а також значуще уповільнення ПЦУл (p< 0,05) та значуще пришвидшення ПЦУп (p< 0,01) при перенапруженні за парасимпатичним типом. У період відновлення відзначається уповільнення ПЦУл та ПЦУп (p< 0,05) при симпатичному перенапруженні, а також сталість показника ПЦУл у порівнянні з післянавантажувальним та значуща динаміка ПЦУп (p< 0,05) при парасимпатичному перенапруженні. Висновки: при симпатичному та парасимпатичному перенапруженнях відзначаються характерні асиметричні зміни показників перемикання центральних установок, які можуть засвідчувати переважний перебіг ерготропних та трофотрофних процесів у організмі спортсменів.
Ключові слова: сенсомоторна регуляція, перенапруження серцево-судинної системи, спортсмени, фізичне навантаження.
References
Безруких, М. М., Киселев, М. Ф., Комаров, Г. Д., Козлов, А. П., Курнешова, Л. Е., Ланда, С. Б,…..Пивоваров В. В. (2000). Возрастные особенности организации двигательной активности у детей 6-16 лет. Физиология человека, 26 (3), 100-107
Бердичевская, Е. М., Гронская, А. С. (2009). Функциональные асимметрии и спорт. Фокин В.Ф. (Ред.) Руководство по функциональной межполушарной асимметрии. (С. 647-691). М.: Научный мир.
Болобан, В. В. (2006). Сенсомоторная координация как основа технической подготовки. Наука в олимпийском спорте, 2, 96-102.
Брагина, Н. Н., Доброхотова, Т. А. (1988). Функциональные асимметрии человека. М.: Медицина.
Гузій, О. В. (2019). Зміни типів автономної регуляції серцевого ритму за впливу інтенсивних фізичних навантажень. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова, 10(118), 43-49.
Гузій, О. В., Романчук, О. П., Магльований, А. В. (2020). Сенсомоторні показники як критерії впливу інтенсивних фізичних навантажень на організм спортсмена. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(3), 351–358. doi: 10.26693/jmbs05.03.351
Кавалерский, Г. М., Терновой, К. С., Богачев, В. Ю., Романчук, А. П., Никушкина, Н. Е., Лебедева, М. А. (2012). Методика оценки функционального состояния психомоторной регуляции у больных со спинномозговой травмой. Вестник восстановительной медицины, 3, 12-15.
Коробейніков, Г. В., Коробейнікова, Л. Г., Ричок, Т. М., Міщенко, В. С. (2015). Статеві особливості нейродинамічних функцій у елітних спортсменів. Бюлетень Черкаського університету: теоретичні науки, 2(335), 55-60.
Кузнецова С. М., Сычов О. С., Егорова М. С. (2017). Клинические аспекты вариабельности ритма сердца у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией (обзор) The Journal Of Neuroscience Of B.M. Mankovskyi’, 5(1), 79-85.
Москвин, В. А., Москвина, Н. В. (2015). Индивидуальные различия функциональной асимметрии в спорте. Наука в олимпийском спорте, 2, 58–62.
Носкин, Л. А., Кривошеев, В. Ф., Кучма, В. Р., Румянцев, А. Г., Носкин, В. А., Комаров, В. Д., Карганов, М. Ю. (2005). Педагогическая санология. М: МИОО.
Панкова, Н. Б. (2003). Применение компьютерного измерителя движений КИД-3 для исследования психомоторной координации и сенсомоторной реактивности больных заболеваниями позвоночника. Патогенез, 1(1), 86–89.
Панкова, Н. Б., Карганов, М. Ю. (2013). Изменения показателей моторной асимметрии у первоклассников под влиянием факторов образовательной среды. Асимметрия, 7(3), 20-31.
Пестряев, В. А., Сафина, Т. В. (2014). Межполушарная асимметрия трофотропной и эрготропной регуляции. Асимметрия, 8(2), 48-58.
Романчук, А. П. (2005). Вегетативная регуляция кардиореспираторной системы в динамике годичного тренировочного цикла. Теория и практика физической культуры, 6, 42-45.
Романчук, А. П. (2003). Концептуальные предпосылки саногенетического мониторинга лиц, занимающихся физической культурой и спортом. Теория и практика физической культуры, 1, 50-53.
Романчук, А. П. (2007). К вопросу типирования сенсомоторных реакций спортсменов. Вестник спортивной науки, 2, 38-42.
Романчук, А. П., Овчарек, А. М., Браславский, И. А. (2006). Вегетативное обеспечение кардиореспираторной системы спортсменов различных специализаций. Теория и практика физической культуры, 7, 48-50.
Романчук, О. П. (2012). До питання сенсомоторної організації рухів у різних видах спорту. Наука і освіта, 4, 163-166.
Романчук, О. П., Гузій, О. В., Глущенко, М. М., Подгорная В. В. (2016). Статеві особливості сенсомоторної функції осіб молодого віку з урахуванням моторної асиметрії. Journal of Education, Health and Sport, 6(1), 38-63.
Сорокина, Н. Д., Селицкий, Г. В., Ильина, Е. С., Жердева, А. С. (2018). Межполушарная асимметрия биоэлектрической активности головного мозга и особенности регуляции сердечного ритма у пациентов с мигренью и эпилепсией. Асимметрия, 12(1), 42-54.
Фокин, В. Ф., Боравова, А. И., Галкина, Н. С., Пономарева, Н. В., Шимко, И. А. (2009). Стационарная и динамическая организация функциональной межполушарной асимметрии Фокин В.Ф. (Ред.). Руководство по функциональной межполушарной асимметрии. (С. 389-428). М.: Научный мир.
Чермит, К. Д., Шаханова, А. В., Заболотний А. Г. (2014). Спортивный латеростресс (научная гипотеза). Теория и практика физической культуры, 11, 24-26.
Шлык Н.И. (2009). Сердечный ритм и тип регуляции у детей, подростков и спортсменов. Ижевск.
Сhikurov, A. I, Fedorov, V. I., Voinich, A. L, Khudik, S. S. (2016). Directed asymmetric power action as effectivization factor in sprint coaching. Journal of Physical Education and Sport, 16 (4), 1287–1292. doi: 10.7752/jpes.2016.04204
Craig, A. D. (2005). Forebrain emotional asymmetry: a neuroanatomical basis? Trends in Cognitive Sciences, 9(12), 566-571, doi: 10.1016/j.tics.2005.10.005
Grabinenko, E. V., Zhurba, V. V. (2017). Features of functional asymmetry of the brain and the coefficient of lateralization of athletes depending on the specialization. Health, Physical Culture and Sports, 3(6), 22-34.
Guzii, O. V., Romanchuk, A. P. (2018). Determinants of the functional state of sportsmen using heart rate variability measurements in tests with controlled respiration..Journal of Physical Education and Sport,18(2), 715 – 724.
Guzii, О.V., Romanchuk, A.P. (2017). Heart rate variability during controlled respiration after endurance training. Journal of Physical Education and Sport, 30, 2024-2029. doi:10.7752/jpes.2017.03203.
Mittly, V., Németh, Z., Berényi, K., Mintál, T. (2016). Mind Does Matter: The Psychological Effect of Ankle Injury in Sport. Journal Psychol Psychother, 6, 278. doi: 10.4172/2161-0487.1000278
Oppenheimer, S. M., Gelb, A., Girvin, J. P., Hachinski, V. C. (1992). Cardiovascular effects of human insular cortex stimulation. Neurology, 42, 1727-1732.
Pivovarov, V. V. (2006). The computerized motion meter. Biomedical Engineering, 40, 74–77. doi: 10.1007/s10527-006-0046-2
Romanchuk, A.P. (2013). Estimation of cardiovascular system reactance of sportsmen at use of tests with controlled respiration..Journal Of Health Sciences, 3(4), 335–344. doi: 10.5281/zenodo.16197
