The attitude of highly qualified athletes to the means of restoring the body in the conditions of the educational and training process
DOI:
https://doi.org/10.15391/prrht.2020-5(3).02Keywords:
спортсмени, засоби відновлення, навчально-тренувальний процесAbstract
The recovery of athletes in the educational and training process is important for increasing the level of training and preventing the development of states of overstrain and overtraining. Purpose: To determine the attitude of highly qualified athletes to the use of means of body recovery in the educational and training process. Material and methods: 202 highly qualified male athletes aged 22.6±2.8 years, who are representatives of acyclic sports, were interviewed. The experience of playing sports was 10.3±3.1 years. In combination with other research methods, a questionnaire was conducted. The questionnaire included 4 blocks of questions, one of which characterized the attitude of athletes to recovery procedures. Results: it is shown that during recovery athletes prefer sauna (46% - occasionally and 23.3% - often), water treatments (41.6% - occasionally and 22.3% - often) and massage (45.5% - periodically and 9.9% - often). Athletes very rarely use kinesiotherapy (15.9%) and restorative self-training (9.9%). A positive attitude towards the use of recovery tools is associated with the age of the athletes (r = 0.231, p = 0.020) and the experience of their classes (r = 0.294, p = 0.003). Athletes with impaired work capacity, a feeling of increased excitability, superficial sleep, and a feeling of heaviness in the working muscles are prone to use the sauna. The use of massage is preferred by athletes with a feeling of increased excitability, apathy, mood swings and a feeling of fatigue the morning after training. Conclusion: the survey showed an understanding of insufficient organization of the recovery process, when active means of recovery are not used enough, despite the fact that they have significant opportunities to prevent the development of overstrain and overtraining.
References
Баевский, Р., & Берсенева, А. (2008). Введение в донозологическую диагностику. Слово.
Гузій, О. (2020). Кореляції клінічно значущих та інших суб’єктивних ознак стану організму у висококваліфікованих спортсменів. Український журнал медицини, біології та спорту, 5(6)
Гузій, О., & Вовканич, А. (2018). Засоби фізичної терапії у відновленні організму спортсменів у навчально-тренувальному процесі. Спортивна наука України, 6(88), 11–19.
Гузій, О., Магльований, А., & Романчук, О. (2018). Характеристика змін варіабельності серцевого ритму при фізичних навантаженнях і їх значення для оцінки функціональної підготовленості спортсменів. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, 30, 27–34. https://doi.org/10.15330/fcult.30.стор.27-34
Меерсон, Ф. (1986). О “цене” адаптации. Патологическая физиология и экспериментальная терапия, 3, 9–19.
Михалюк, Є., Гуніна, Л., Сиволап, В., & Головащенко, Р. (2019). Фізіологічні та потенційно патологічні зміни на ЕКГ у представників плавання різних спортивних кваліфікацій. Запорізький медичний журнал, 21(1(112)), 39–43.
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155800
Михалюк, Е., & Сыволап, В. (2006). Изменение структурно-геометрических, функциональных показателей сердца и содержания тропонина I при метаболической кардиомиопатии вследствие физического перенапряжения у футболистов высокого класса. Буковинський медичний вісник, 10(1), 43.
Москвин, В., & Москвина, Н. (2015). Индивидуальные различия функциональной асимметрии в спорте. Наука в Олимпийском спорте, 2, 58–62.
Неханевич, О. (2014). Ознаки дезадаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень за даними варіабельності серцевого ритму. Вісник проблем біології і медицини, 1(106), 317–320.
Паненко, А., Носкін, Л., & Романчук, О. (2004). Індивідуальне санотипування як основа адресатних корекційно-реабілітаційних заходів. Одеський медичний журнал, 1, 65–68.
Романчук, О. (2010). Лікарсько-педагогічний контроль в оздоровчій фізичній культурі. Букаєв В.В. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.5033.1681
Романчук, О., & Гузій, О. (2020). Центральний рівень сенсомоторної регуляції спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 5(1), 41–51. https://doi.org/10.5281/zenodo.3903485
Романчук, О., & Пісарук, В. (2013). Зміни показників центральної гемодинаміки кваліфікованих спортсменів при тестуванні з використанням керованого дихання та їх оцінка. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 11(77–84).
Сокрут, В., & Казаков, В. (2011). Медицинская реабилитация в спорте. Каштан.
Angeli, A., Minetto, M., Dovio, A., & Paccotti, P. (2004). The overtraining syndrome in athletes: a stress-related disorder. Journal of Endocrinological Investigation, 27(6), 603–612. https://doi.org/10.1007/BF03347487
Bellenger, C. R., Thomson, R. L., Robertson, E. Y., Davison, K., Nelson, M. J., Karavirta, L., & Buckley, J. D. (2017). The effect of functional overreaching on parameters of autonomic heart rate regulation. European Journal of Applied Physiology, 117(3), 541–550. https://doi.org/10.1007/s00421-017-3549-5
Berriel, G. P., Costa, R. R., da Silva, E. S., Schons, P., de Vargas, G. D., Peyré-Tartaruga, L. A., & Kruel, L. F. M. (2020). Stress and recovery perception, creatine kinase levels, and performance parameters of male volleyball athletes in a preseason for a championship. Sports Medicine - Open, 6(1), 26. https://doi.org/10.1186/s40798-020-00255-w
Borges, L. S., Cerqueira, M. S., dos Santos Rocha, J. A., Conrado, L. A. L., Machado, M., Pereira, R., & Pinto Neto, O. (2014). Light-emitting diode phototherapy improves muscle recovery after a damaging exercise. Lasers in Medical Science, 29(3), 1139–1144. https://doi.org/10.1007/s10103-013-1486-z
Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2018). Body composition, metabolism, sleep, psychological and eating patterns of overtraining syndrome: Results of the EROS study (EROS-PROFILE). Journal of Sports Sciences, 36(16), 1902–1910. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1424498
Coates, A. M., Hammond, S., & Burr, J. F. (2018). Investigating the use of pre-training measures of autonomic regulation for assessing functional overreaching in endurance athletes. European Journal of Sport Science, 18(7), 965–974. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1458907
Crawford, D. A., Heinrich, K. M., Drake, N. B., DeBlauw, J., & Carper, M. J. (2020). Heart rate variability mediates motivation and fatigue throughout a high-intensity exercise program. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 45(2), 193–202. https://doi.org/10.1139/apnm-2019-0123
Drezner, J. A., Sharma, S., Baggish, A., Papadakis, M., Wilson, M. G., Prutkin, J. M., Gerche, A. La, Ackerman, M. J., Borjesson, M., Salerno, J. C., Asif, I. M., Owens, D. S., Chung, E. H., Emery, M. S., Froelicher, V. F., Heidbuchel, H., Adamuz, C., Asplund, C. A., Cohen, G., … Corrado, D. (2017). International criteria for electrocardiographic interpretation in athletes: Consensus statement. British Journal of Sports Medicine, 51(9), 704–731. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-097331
Earp, J. E., Hatfield, D. L., Sherman, A., Lee, E. C., & Kraemer, W. J. (2019). Cold-water immersion blunts and delays increases in circulating testosterone and cytokines post-resistance exercise. European Journal of Applied Physiology, 119(8), 1901–1907. https://doi.org/10.1007/s00421-019-04178-7
Hackney, A. C., & Koltun, K. J. (2012). The immune system and overtraining in athletes: clinical implications. Acta Clinica Croatica, 51(4), 633–641. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23540172
Guzii, О., & Romanchuk, A. (2016). Sensitivity of arterial baroreflex in the terms of body recovery after training load. Zaporozhye Medical Journal, 3 (96), 24–29. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.3.76922
Guzii, O., & Romanchuk, A. (2018). Determinants of the functional state of sportsmen using heart rate variability measurements in tests with controlled respiration. Journal of Physical Education and Sport, 18(2), 715–724. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.02105
Kreher, J. B. (2016). Diagnosis and prevention of overtraining syndrome: an opinion on education strategies. Open Access Journal of Sports Medicine, 7, 115–122. https://doi.org/10.2147/OAJSM.S91657
Kreher, J. B., & Schwartz, J. B. (2012). Overtraining syndrome: a practical guide. Sports Health, 4(2), 128–138. https://doi.org/10.1177/1941738111434406
Le Meur, Y., Hausswirth, C., Natta, F., Couturier, A., Bignet, F., & Vidal, P. P. (2013). A multidisciplinary approach to overreaching detection in endurance trained athletes. Journal of Applied Physiology (Bethesda, Md. : 1985), 114(3), 411–420. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.01254.2012
Laukkanen, T., Lipponen, J., Kunutsor, S. K., Zaccardi, F., Araújo, C. G. S., Mäkikallio, T. H., Khan, H., Willeit, P., Lee, E., Poikonen, S., Tarvainen, M., & Laukkanen, J. A. (2019). Recovery from sauna bathing favorably modulates cardiac autonomic nervous system. Complementary Therapies in Medicine, 45, 190–197. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2019.06.011
Meeusen, R., Watson, P., Hasegawa, H., Roelands, B., & Piacentini, M. F. (2007). Brain neurotransmitters in fatigue and overtraining. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism = Physiologie Appliquee, Nutrition et Metabolisme, 32(5), 857–864. https://doi.org/10.1139/H07-080
Mittly, V., Németh, Z., Berényi, K., & Mintál, T. (2016). Mind Does Matter: The Psychological Effect of Ankle Injury in Sport. Journal Psychol Psychother, 6, 278. https://doi.org/10.4172/2161-0487.1000278
Noskin, L., Rubinskiy, A., & Romanchuk, A. (2018). Indications of the Level Individual Cardiovascular and Respiratory Homeostasis Using Continuous Spiroarteriocardiorhythmography. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 6(1). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.06.001309
Purvis, D., Gonsalves, S., & Deuster, P. A. (2010). Physiological and Psychological Fatigue in Extreme Conditions: Overtraining and Elite Athletes. PM&R, 2(5), 442–450. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2010.03.025
Reichel, T., Boßlau, T. K., Palmowski, J., Eder, K., Ringseis, R., Mooren, F. C., Walscheid, R., Bothur, E., Samel, S., Frech, T., Philippe, M., & Krüger, K. (2020). Reliability and suitability of physiological exercise response and recovery markers. Scientific Reports, 10(1), 11924. https://doi.org/10.1038/s41598-020-69280-9
Roberts, L. A., Nosaka, K., Coombes, J. S., & Peake, J. M. (2014). Cold water immersion enhances recovery of submaximal muscle function after resistance exercise. American Journal of Physiology. Regulatory, Integrative and Comparative Physiology, 307(8), R998–R1008. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00180.2014
Romanchuk, A., & Guzii, O. (2018). Level of Athlete’s Health and Blood Pressure Variability. Biomedical Journal of Scientific & Technical Research, 10(3). https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.10.001943
Romanchuk, A., & Guzii, O. (2017). Multifunctional determinants of athletes’ health. Journal of Medicine and Health Research, 2(1), 12–21. https://www.ikprress.org/index.php/JOMAHR/article/view/3314
Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Peculiarities of Changes in Respiratory Variability under the Influence of Training Load in Athletes with Cardiovascular Overstrain by Sympathetic Type. International Journal of Education and Science, 3(2), 54. https://doi.org/10.26697/ijes.2020.2.38
Romanchuk, O., & Guzii, O. (2020). Sensorimotor Criteria for the Formation of the Autonomic Overstrain of the Athletes’ Cardiovascular System. International Journal of Science Annals, 3(1), 46–53. https://doi.org/10.26697/ijsa.2020.1.6
Saw, A. E., Main, L. C., & Gastin, P. B. (2015). Monitoring athletes through self-report: factors influencing implementation. Journal of Sports Science & Medicine, 14(1), 137–146. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25729301
Starling, L. T., Nellemann, S., Parkes, A., & Lambert, M. I. (2020). The Fatigue and Fitness Test for Teams (FFITT): A practical option for monitoring athletes in a team as individuals. European Journal of Sport Science, 20(1), 106–114. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1612951
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 О.В. Гузій, А.В Магльований, О.П Романчук, В.М. Трач
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
