Оцінка результатів pH-метрії шлунка хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки під впливом програми фізичної терапії

Анотація

Мета: дослідити та оцінити секреторну функцію шлунку хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки під впливом застосування програми фізичної терапії.

Матеріал і методи: під спостереженням знаходилось 30 чоловіків у віці від 36 до 45 років з діагнозом: виразкова хвороба, неактивна фаза; рубцево-виразкова деформація цибулини дванадцятипалої кишки; підвищена секреторна функція шлунку, вони були довільно розділені на дві групи: основну (ОГ) – 15 хворих і контрольну (КГ) – 15 хворих. Середній вік хворих ОГ становив 41,5±0,1 років, КГ – 42,1±0,2 років. Пацієнти основної та контрольної групи, які хворі на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки отримували курс фізичної терапії протягом 4 місяців. В основній групі пацієнти займались за розробленою програмою фізичної терапії, в основу якої покладено застосування ранкової гігієнічної гімнастики, кінезотерапії та самостійних занять із застосуванням загально-розвиваючих фізичних вправ, корегуючих вправ для хребта і дихальних вправ, що виконуються в спокої та при ходьбі; лікувального масажу за методикою П.Б. Єфіменко; дієтотерапії. Пацієнти контрольної групи займались за програмою фізичної терапії, яка застосовується в лікувальних закладах за І.І. Parkhotik (2003).

Результати: при первинному дослідженні результатів pH-метрії шлунку у хворих обох груп значно не відрізнялись, тобто, переважали явища гіперацидності в поєднанні з безперервним кислото-утворенням. Після застосування програми фізичної терапії в основній групі за авторською програмою значно покращились показники порівняно з контрольною групою: спостерігали нормалізацію кислотоутворюючої функції шлунку натще і стимульованої, крім того, нормоацидність натще мала місце у 100% хворих.

Висновки: в ході проведеного дослідження результатів pH-метрії шлунка було вивчено ефективність програми фізичної терапії для хворих з диссекреторним синдромом при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки і прийшли до висновку, що розроблена і застосована програма фізичної терапії є ефективною і сприяє більш стійкій нормалізації секреторної функції шлунку, зменшенню клінічних проявів захворювання. Проведені дослідження підтвердили необхідність застосування фізичної терапії у хворих з даною патологією, в залежності від клінічних проявів захворювання, показників секреторної функції шлунку.