Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення

Історичні аспекти становлення і розвитку аеробіки

Ніна Гнилянська — 2025-03-28

Аеробіка, як вид фізичної активності, має багату історію, що охоплює кілька десятиліть. Її розвиток тісно пов'язаний зі змінами в суспільстві, науковими відкриттями та прагненням людей до здорового способу життя. Аеробіка, поєднує в собі ритмічні вправи під музику, вже давно завоювала популярність у всьому світі. Її історія сягає своїм корінням у давнину, коли фізичні вправи використовувалися для зміцнення здоров'я та підтримки фізичної форми. Проте, сучасна аеробіка, яку ми знаємо сьогодні, почала формуватися у ХХ столітті завдяки дослідженням та розробкам лікарів та фітнес-інструкторів. Мета дослідження: висвітлити історичні аспекти становлення та розвитку аеробіки. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення. Результати. Аеробіка – це чудовий спосіб підтримувати своє здоров'я та фізичну форму, який має багато переваг. Перші аеробні програми, розроблені Кеннетом Купером у 1960-х роках, були зосереджені на видах фізичної активності, які ефективно підвищують частоту серцевих скорочень і покращують споживання кисню. Вирішальну роль у популяризації аеробіки відіграли Джекі Соренсен та Джейн Фонда, перетворивши її з науково обґрунтованої системи вправ на масове захоплення. Висновки: аеробіка залишається популярним та ефективним видом рухової активності, що постійно розвивається та адаптується до потреб сучасного суспільства.

Загальна та спеціальна фізична підготовленість військовослужбовців вогнеметних підрозділів військ РХБз

Тарас Щур — 2025-03-28

У статті представлені показники рівня фізичної готовності військовослужбовців підрозділів РХБз військ. У дослідженні взяли участь 95 військовослужбовців. Мета дослідження - визначити рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців вогнеметних підрозділів військ РХБз. Матеріал і методи. З метою дослідження ефективності системи фізичної підготовки у (704 П РХБз) військова частина військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту у складі Сил підтримки Збройних сил України, нами були протестовані військовослужбовці, призвані до служби в Збройних силах України 2 місяці тому (n=46) та такі, що прослужили понад 10 місяців (n=49). Результати. Стаття розглядає особливості загальної та спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців цих підрозділів, підкреслюючи обсяг часу, який передбачено на організацію занять з подолання перешкод, незначний, але в разі правильної організації навчальних занять, спортивно-масової роботи можна покращити рівень готовності вогнеметників до значного фізичного та психологічного навантаження. Висновки. Організація, методика та зміст форм фізичної підготовки в вогнеметних підрозділах потребують удосконалення. Обсяг часу, який передбачено на організацію занять з подолання перешкод, незначний, але в разі правильної організації навчальних занять, спортивно-масової роботи можна покращити рівень готовності вогнеметників до значного фізичного та психологічного навантаження.

Аналіз особливостей художньої гімнастики в США та Україні

Ольга Рябченко — 2025-03-28

У статті представлена порівняльна характеристика особливостей художньої гімнастики США та України. Мета дослідження – визначити подібності та відмінності підготовки спортсменок в художній гімнастиці в США та Україні. Матеріал і методи. Дослідження проводилося на основі даних тренерів, які працюють в США і за практичним досвідом фахівців з художньої гімнастики України. Результати. Встановлено, що в США вимоги FIG застосовуються лише на елітному рівні, а молодші категорії адаптовані під американську систему змагань. В Україні спортсменки виступають на змаганнях з художньої гімнастики за вимогами FIG, що впливає на їх конкурентоспроможність на міжнародній арені. Висновки. У США та Україні спортсменки починають займатися художньою гімнастикою з раннього віку, мають різні вимоги до рівня підготовленості, але художня гімнастика відповідає високому статусу елітного виду спорту в обох країнах.

Фізична та психічна підготовка військовослужбовців пожежно-рятувальних підрозділів збройних сил України

Володимир Лапшин — 2025-03-28

У статті розглядаються питання фізичної та психічної підготовки військовослужбовців пожежно-рятувальних підрозділів та визначенні їх основні професійно важливі фізичні та психічні якості. Мета роботи: визначити вимоги професійної діяльності до рівня розвитку фізичних і психічних якостей військовослужбовців пожежно-рятувальних підрозділів Збройних сил України. Методи: аналіз літературних джерел та керівних документів; формалізоване інтерв’ювання. Результати. Проведено формалізоване інтерв’ювання військовослужбовців пожежно-рятувальних підрозділів Збройних сил України (n=21). Визначено, що для формування готовності потрібно використовувати не лише загальнорозвивавальні фізичні вправи, а і спеціальні – військово-прикладні, які повинні бути включені до програми фізичної підготовки (далі – ФП) даного роду військ і мати спеціальну спрямованість. Висновки. Найефективнішим способом організації ФП є такий, коли використовуються вправи, що мають подвійну спрямованість – загальну і спеціальну.

Рекреаційний туризм в низькогірській місцевості як засіб підвищення фізичної активності різних верств населення

Ганна Толчєва — 2025-03-28

У статті представлений матеріал щодо усвідомлення суспільством принципів здорового способу життя та необхідності участі в оздоровчих заходах, серед яких надзвичайно важливим є рекреаційний туризм. Мета дослідження є теоретичне обґрунтування проблеми підвищення фізичної активності різних верств населення та доведення ефективності широкого використання рекреаційного туризму в низькогірській місцевості. Матеріал і методи. У дослідженні застосовуються емпіричні методи дослідження щодо підвищення фізичної активності різних верств населення за допомогою рекреаційного туризму. Результати. Доведено, що вибір способу життя залежить тільки від людини, тому профілактика здоров’я та лікування багатьох захворювань завдяки рекреаційному туризму, в тому числі в гірській місцевості, має відігравати важливу роль для різних верств населення.

Міні-футбол як комплексний засіб фізичного виховання студентів закладу вищої освіти

Павло Оксьом — 2025-03-28

У статті розглянуто використання міні-футболу як комплексного засобу фізичного виховання студентів закладу вищої освіти України. Мета дослідження - визначити ефективність міні-футболу як комплексного засобу фізичного виховання студентів закладу вищої освіти. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні брали участь студенти-юнаки, віком від 17 до 22 років у кількості 30 осіб, що склали експериментальну (n=15) та контрольну (n=15) групи. Базою педагогічного експерименту був Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукових джерел з питань дослідження, педагогічний експеримент, а також тестування показників фізичної підготовленості студентів на початку та після закінчення педагогічного експерименту, що тривав протягом навчального року. Результати. Аналіз вихідних показників фізичних якостей із показниками, отриманими після завершення педагогічного експерименту, засвідчив, що всі показники основних фізичних якостей студентів ЕГ, що займались міні-футболом у спортивній секції зазнали значних змін (р<0,05−0,001), а у студентів КГ не виявлено суттєвих розбіжностей (р>0,05) між показниками фізичних якостей до початку педагогічного експерименту і після його закінчення. Висновки. Отримані дані дають нам підстави стверджувати, що міні-футбол є одним з найпопулярніших видів спорту у фізичному вихованні студентів закладу вищої освіти. Міні-футбол як універсальний засіб фізичного виховання є ефективним комплексним засобом фізичного виховання студентської молоді. Регулярні заняття міні-футболом ефективно впливають на комплексний розвиток фізичних якостей студентів закладів вищої освіти України.

Адаптивне фізичне виховання студентської молоді в умовах воєнного стану

Анна Багорка — 2025-03-28

У статті представлені методи, які допомагають здобувачам освіти зберігати фізичну активність за обмежених ресурсів. Мета дослідження проаналізувати особливості адаптивного фізичного виховання студентської молоді в умовах воєнного стану, розглянути сучасні підходи до його реалізації та визначити перспективи розвитку. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, нормативних матеріалів; метод системного аналізу. Результати. Адаптивне фізичне виховання, на нашу думку, має бути спрямоване на забезпечення рівного доступу студентів до занять фізичною активністю незалежно від їхніх індивідуальних можливостей, фізичних чи психічних особливостей. Сучасні підходи до адаптивного фізичного виховання: 1) Індивідуалізація фізичного виховання. 2) Безбар’єрна інтеграція студентів з особливими освітніми потребами. 3) Використання адаптивних методик і технологій. 4) Соціалізація та психологічна підтримка. 5) Інклюзивна підготовка викладачів. Висновки. Безбар’єрна інтеграція осіб із особливими потребами є ключовим аспектом, що забезпечує рівні можливості для всіх здобувачів освіти.

Контроль та самоконтроль у фізичному вихованні студентів (частина 1. особливості фізичного розвитку – антропометричні дані)

Володимир Бєсєда — 2025-03-28

В умовах сучасності все більш привертає увагу стан здоров’я молоді у нашій країні. Багаточисленні дослідження стану фізичного здоров’я студентів вказують на те, що самоконтроль є найважливішим в умовах сучасності не тільки для збереження здоров’я, а й для профілактики та корегування захворювань, що й спонукало нас досліджувати проблему покращення здоров’я молоді. Метою дослідження є визначення показників антропометричних даних студентів 1-3 курсів, які навчаються в інституті комп’ютерних систем. При цьому використовувалися методи збору анамнестичних даних та педагогічного тестування. Дослідження проводилось на базі національного університету «Одеська політехніка» протягом останньої декади 2023 року. В ньому брали участь 286 студентів 1-3 курсів, які навчаються в інституті комп’ютерних систем. З них 66 жінок та 220 чоловіків. Результати нашого обстеження показали наступне: студенти які тренуються 182, студенти які не мають регулярних навантажень – 104; 231 студент не має ніяких хронічних хвороб, 55 мають різні хвороби (сколіоз, міопія, захворювання серцево-судинної системи та ін.); здобувачі вищої освіти харчуються протягом доби: жінки – від 2-х до 4-х разів, чоловіки – від 2-х до 5-ти разів; жінки мали такі антропометричні показники: довжина тіла 156-160 см – 10, 161-168 см – 28, 170-178 см – 28; маса тіла: від 41 до 50 кг – 13, від 51 до 60 – 33, від 62 до 70 – 14, більш 71 кг – 6; екскурсія грудної клітини до 3 см – 29, 4-6 см – 24; більш 7 – 13; у чоловіків антропометричні дані наступні: довжина тіла 160-170 см – 18, 171-180 см – 107, 181-190 см – 78, 191-205 см – 17; маса тіла 49-60 кг – 49, 61-70 кг – 69, 70,1-80 кг – 63, 81-112 кг – 39; екскурсія грудної клітини 2-5 см – 99, 6-9 см – 91, 10-16,25 см – 30. Висновки. Визначення антропометричних показників у молоді дозволяє самостійно особисто відстежувати зміни у фізичному розвитку, що допоможе здійснювати самоконтроль під час занять руховою активністю та позитивно впливати на покращення як зовнішнього вигляду так і здоров’я самих студентів.

Тарас Яворський – славний спортсмен США, який має коріння з Харківщини

Олексій Лях-Породько — 2025-03-28

Здійснено аналіз родоводу Тараса Яворського. Мета дослідження: здійснити аналіз та виявити особливості життєвого шляху та спортивної кар’єри Тараса Яворського, який має коріння з Харківщини. Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилось на основі родинного архіву, інтерв’ю, та архівних матеріалів. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, першоджерел, описовий та історико-порівняльний методи. Результати. З’ясовано, що Тарас Яворський має коріння з Харківщини. Досліджено його життєвий та спортивний шлях у США. Виявлено, що Тарас Яворський має успіхи у спорті, зокрема з футболу. Він був гравцем, тренером, менеджером, меценатом, засновником фанатського руху на підтримку українського спорту. Висновки. Тарас Яворський відомий спортсмен, функціонер, керівник, який має коріння з Харківщини, ніколи не забуває про свій український рід. Він досягнувши успіхи у спорті у США допомагає розвиватись й українському спорту. Не полишає старань Тарас й допомагати харківським спортивним клубам та організаціям. Українці цілого світу єднаються.

Збереження координації руху та балансу рівноваги за допомогою рухливих ігор у людей вікової категорії 60 років і старше

Марія Сова — 2025-03-28

У статті розглядається проблема зниження координації та балансу у людей віком 60+ та пропонується використання рухливих ігор як ефективного засобу для їх збереження та покращення. Метою дослідження є ефективність використання рухливих ігор для збереження координації та балансу рівноваги у людей віком 60+ та розробка практичних рекомендацій щодо застосування конкретних ігор. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 30 осіб віком 60-75 років, які були поділені на дві групи: експериментальну (15 осіб) та контрольну (15 осіб). Учасники експериментальної групи займалися рухливими іграми, а саме: Скандинавська ходьба із завданням, боулінг, бадмінтон, та рухливі ігри із танцювальними елементами, тричі на тиждень протягом 12 тижнів, тоді як учасники контрольної групи вели звичайний спосіб життя. Для оцінки координації та балансу використовувалися тести: Ромберга, «Тандемний крок» та «Підйом зі стільця». Результати. Результати дослідження показали, що в експериментальній групі відбулося значне покращення координації та балансу порівняно з контрольною групою. Учасники експериментальної групи продемонстрували кращі результати в тестах Ромберга, «Тандемний крок» та «Підйом зі стільця». Висновки. Рухливі ігри є ефективним засобом для збереження координації та балансу у людей віком 60+. Регулярні заняття рухливими іграми сприяють збереженню м'язової сили, гнучкості та реакції, що є необхідними для підтримки стійкості та рівноваги. Проаналізовано вплив рухливих ігор на фізичний та психоемоційний стан людей похилого віку, а також запропоновано комплекс вправ та ігор, адаптованих до їхніх можливостей.